Майже 400 мільйонів гривень: як громади на Буковині підтримували військових торік і чи могли більше

Найбільше коштів на підтримку ЗСУ перерахувала Чернівецька міська рада.

Майже 400 мільйонів гривень торік спрямували з обласного та місцевих бюджетів на Буковині на підтримку військових. Найбільше – з бюджету Чернівецької міської ради – понад 200 мільйонів гривень.

Водночас з обласного бюджету, який склав понад 3 мільярди гривень, виділили 55 мільйонів.

«Шпальта» намагалася розібратися, яку частку від бюджетів надали на підтримку військових, чому з обласної казни асигнували так мало, чи можуть місцеві громади виділяти на ЗСУ більше та чи достатньо допомоги отримують військові частини.

Давати більше коштів на військо немає змоги

Упродовж 2023 року з місцевих бюджетів области на підтримку діяльности підрозділів територіальної оборони, військових частин Чернівецького гарнізону та інших військових частин спрямували 388,5 мільйонів гривень.

Це 4,9% від обсягу власних надходжень місцевих бюджетів области.

Про це йдеться у відповіді Чернівецької обласної військової адміністрації на інформаційний запит «Шпальти».

У військовій адміністрації зазначають, що фінансову підтримку надали 17 військовим частинам і Чернівецькому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) на суму 314 мільйонів гривень. Також придбали силам оборони автомобілі, БПЛА, будівельні та паливно-мастильні матеріали, генератори, автошини, засоби зв’язку, запчастини тощо на суму 74,5 мільйони гривень. Варто зазначити, що обидві суми – це видатки з обласного та місцевих бюджетів разом узятих.

На запитання, чи може область виділяти більше коштів на допомогу ЗСУ, в обласній військовій адміністрації зазначають: «Коштом доходів місцевих бюджетів утримуються всі бюджетні установи, заклади та заходи. Це ж стосується і міжбюджетних трансфертів із державного бюджету, які мають конкретне цільове призначення і не можуть бути спрямовані на інші витрати. Зокрема, загальний обсяг дохідної частини місцевих бюджетів Чернівецької області за 2023 рік склав 12,8 мільярда гривень, із них міжбюджетні трансферти з державного бюджету – 4,9 мільярда, власні надходження – 7,9 мільярда».

Також в ОВА зазначили, що у казначейській звітності не передбачено окремої позиції, в якій зазначені видатки, спрямовані з місцевих бюджетів на підтримку військових підрозділів.

Як пояснював раніше «Шпальті» політолог Ігор Баб’юк, якщо в бюджеті міста закладено кошти під відповідну програму, їх не можуть використати ні на що інше. Можливий перерозподіл грошей, але лише на відповідну програму, якщо така створена та працює. На благодійність теж має бути відповідний квед, програма.

Інакше, як нам пояснили в Управлінні фінансів Чернівецької міської ради, будь-яке нецільове використання коштів є порушенням бюджетного кодексу.

«Які гарні наміри не мала б міська влада, є поняття нецільового використання коштів. І це кримінальна стаття. Бюджетні гроші рухаються лише в межах затверджених програм – соціальних та інших», – зауважив Ігор Баб’юк. 

Чернівці надали допомогу на 200,3 мільйона гривень Силам оборони

На підтримку військових Чернівецька міська рада торік спрямувала 200,3 мільйона гривень, зокрема на матеріально-технічне забезпечення військових підрозділів.

Крім цього, виділили на підтримку військових та їхніх сімей – 60 мільйонів гривень; інші видатки, пов’язані з підвищенням обороноздатности країни, – 23,1 мільйона; придбання військових облігацій – 91,2 мільйона. 

Про це повідомили у Чернівецькій міській раді у відповідь на інформаційний запит «Шпальти».

На офіційних ресурсах міської ради відсутня повна й упорядкована інформація щодо видатків громади міста на військові потреби. А тому чернівчани у соціальних мережах часто дискутують про доцільність ремонтів у місті та в більшості своїй транслюють думку про те, що всі гроші з бюджету потрібно спрямувати на підтримку військовим.

Натомість економіст Богдан Сторощук зауважує, що місцева влада у Чернівцях зробила «дуже класні сквери». 

«Наприклад, на Соборній площі. Це справді змінило обличчя міста». 

Водночас він вважає, що ремонт дороги на вулиці Кафедральній наразі не був нагальним. Також відновлення тротуарів не було критичною необхідністю. 

Однак каже, що населення також повинно знати, що всі державні гроші мають дуже цільову витрату. 

«Бо, наприклад, коли відбуваються державні закупівлі за завищеними цінами, виділені великі кошти на непотрібні розваги тощо, то багатьох людей охоплює розчарування, і це вселяє безнадію».

Пан Сторощук зауважує, що чиновники повинні розуміти, що ці речі будуть блокувати, а всі недоброчесні отримають цілком заслужену відплату. 

«Чи можуть місцеві громади виділяти більше на підтримку військових? Так, можуть. Знову ж, це питання морально-етичного характеру. Повернемося до тих-таки ремонтів у скверах: чи могло б місто від цього відмовитися? Гадаю, що так».

Так, 2024 року з бюджету Чернівців на підтримку військових планують спрямувати лише 150 мільйонів гривень. Власне, цьогоріч бюджет Чернівецької громади через припинення військового ПДФО до громад не доотримає понад 730 мільйонів гривень. Це становить понад 20% фінансового ресурсу громади.

Водночас економіст Богдан Сторощук вважає, що бюджети можуть компенсувати ПДФО через розвиток практик фандрейзингу, тобто залучення грантових коштів.

Задовольнили всі запити військових

За інформацією Чернівецької обласної військової адміністрації, з місцевих бюджетів серед територіальних громад области найбільше на ЗСУ передали: Вікнянська сільська (45,8 мільйонів гривень), Сторожинецька міська (26,1 мільйона), Берегометська селищна (15,4 мільйона), Новодністровська міська (13,5) громади. 

Як повідомив «Шпальті» міський голова Сторожинця Ігор Матейчук, загалом бюджет громади склав торік 200 мільйонів гривень. Із них понад 15% витратили на підтримку військових.

«Ми купували дрони, автомобілі, рації. Всі закупівлі здійснювали на запити військових», – зазначив Матейчук.

За словами міського голови, крім закупівель, були й інші витрати на військових. Загалом це 33 мільйони гривень. 

Коли на території громади формували батальйони, то їх утримували коштом мешканців. А ще були витрати на кухарів, кочегарів, оплату електрики.

Ігор Матейчук каже, аби більше витрачати з бюджету на підтримку військових, доведеться економити кошти, відправляти працівників бюджетної сфери у відпустки без збереження заробітної плати.

Водночас він зазначив, що громада й надалі надаватиме фінансову підтримку військовим.

Берегометська громада торік виділила з бюджету на підтримку військовим понад 15 мільйонів гривень. Це при тому, що бюджет громади становить орієнтовно 230 мільйонів гривень. 

За словами голови Берегометської селищної ради Сергія Боднарюка, громада виконала всі запити військових.

«Ми виконуємо всі запити, які отримуємо від бригад та командування батальйону. У нашій громаді мобілізували понад 800 осіб. Ми надаємо матеріальну допомогу.

Торік ПДФО з військовослужбовців у бюджет громади 43 мільйони гривень. Із них 15 мільйонів перерахували на підтримку військових, 1 мільйон 100 гривень – на особисту матеріальну допомогу військовим. Також використали понад мільйон гривень на безкоштовне харчування для дітей», – каже голова селищної ради.

У січні Берегометська громада вже отримала запит від військових на підтримку на понад пів мільйона гривень. 

«Як допомагатимемо надалі? Будемо уточнювати бюджет, і з його перевиконання виділятимемо кошти на підтримку військових», – зазначив Сергій Боднарюк.

Донати – це проблема етичного характеру

Економіст Богдан Сторощук вважає, що дохід, який отримує бюджет громади, може бути використаний по-різному: на потреби міста чи підтримку військових. 

«Показником допомоги громади війську є частка доходів, яку громади виділяли на підтримку військових – від кількох відсотків до декількох десятків відсотків. Будь-які пожертви є відчутними для тих, хто їх робить – адже вони себе в чомусь обмежують», – каже Сторощук.

Водночас економіст наводить доцільність витрат на життя в тилу на прикладі Євробачення.

«Узяти, наприклад, той же ж відбір Євробачення за 11 мільйонів гривень. На фоні Румунії, яка відмовилася від участи в конкурсі через відсутність коштів, наш відбір видається трохи блюзнірським. Проте, з іншого боку, Євробачення подивляться у всьому світі понад 100 мільйонів виборців, яким можна акцентовано донести інформацію про те, що війна в нас триває, і які, очевидно, впливатимуть на виділення своїми урядами грошей на допомогу Україні», – зауважує Сторощук.

«Допомагає міська рада та громади»

Командир військової частини 107 ОБР ТРО Андрій Цісак розповів «Шпальті», що найбільшу підтримку бригаді надає Чернівецька та Новодністровська міські ради, й Берегометська та Сторожинецька громади.

«Це ремонт автомобілів та іншої техніки, закупівля засобів спостереження (дрони, тепловізори, нічні біноклі), матеріали для обладнання позицій, бліндажів, додаткове медичне обладнання, інструменти різних видів: бензопили, дизель-генератори та інше, також надавали фінансові асигнування», – каже командир 107-ої бригади полковник Цісак.

Водночас, за його словами, військова частина 107 ОБР ТРО не отримувала жодної підтримки від Чернівецької обласної військової адміністрації з червня 2022 року.

«Коштом бюджету области не здійснювали жодної підтримки. ОВА тільки передають нам те, що купують волонтери й підприємці, й водночас завжди не забувають робити фото передачі майна та викладати це в соціальних мережах. Складається враження, що ОВА не живе війною – там абсолютне нерозуміння того, що країна воює за своє існування», – зазначив командир 107 бригади полковник Цісак.

Також він звертає увагу на тривалий процес закупівель.

«Тендери, потім оскарження тендерів… Майно, необхідне на вчора, надходить у підрозділ через 3-6 місяців. Процедури закупівлі постійно змінюються й ускладнюються. Але солдату в окопі це не поясниш», – зауважив командир 107 бригади полковник Цісак.