0
Чернівецький ботсад недоступний для вільних прогулянок та виживає лише на ентузіазмі працівників. Чому його ховають за брамою та чи є шанс відновити реконструкцію унікальної оранжереї
Наступного року ботанічний сад Чернівецького університету відзначатиме своє 150-річчя. Закладений у вересні 1877 року, ще за часів Австро-Угорщини, він належить до чотирьох найстаріших в Україні. А ще він найменший за площею і, як з’ясувала «Шпальта», є одним із лише двох ботанічних садів у країні (разом із Харківським), чиї двері сьогодні зачинені для вільного відвідування. Пускають тільки на групові екскурсії за записом.
Справжньою гордістю саду мала б бути двоповерхова оранжерея для тропічних і субтропічних рослин, побудована у 1970-х роках (подібний аналог в Україні є лише у Дніпрі). Проте з 2008 року унікальний комплекс застряг у безкінечній реконструкції, яка нині призупинена. Будівлю збільшили у висоту, але через наполовину зрізані труби тепло більше не сягає верху. Оранжерея не має необхідного секціонування, будівлю опалюють лише частково, а її майбутнє залишається незрозумілим.
Чому місце, яке мало б бути візитівкою міста, стало закритим об’єктом для самостійних прогулянок? І що буде з оранжереєю, де торік взимку під час вимкнень світла температура опускалася до 3 °C? «Шпальта» шукала відповіді на ці та інші запитання.
Чому в ботсад пускають, як на секретну базу?
Ботанічний сад у центрі міста, який мав би бути місцем для прогулянок, для більшости чернівчан залишається недосяжним: прийти без запису й зайти всередину просто так тут не вийде.
У фейсбуці у коментарях під публікаціями місцевих медіа користувачі діляться власним досвідом спроб потрапити на територію ботанічного саду у Чернівцях. Є такі, що прожили все життя тут, але так і не побували в саду. А є ті, хто намагався потрапити — та без успіху.
Про те, що до чернівецького ботсаду важко потрапити, місцеві знають давно. Сад закрили під час ковіду, але й до того умови відвідування були незрозумілими: на вході часом було порожньо, а часом охоронець відчиняв металеву браму для відвідувачів, які йшли з парку Шевченка, щоб ті просто прогулялися.
Директорка ботанічного саду Тетяна Деревенко каже, що зараз туди можна потрапити лише організованою групою з екскурсоводом.
Тетяна Деревенко/Фото з Facebook
«У нас є різні тематичні екскурсії за попередньою домовленістю. Чому за попередньою? Бо туди багато охочих, черга, тому треба заздалегідь телефонувати й домовлятися, коли можемо пустити. Екскурсія може бути лише з супровідником, бо в нас колекційна оранжерея. Такі оранжереї взагалі не розраховані на прогулянки – там цінні колекції. Для прогулянок будують окремі оглядові оранжереї».
Аби потрапити в ботанічний сад, має зібратися група з 10-15 людей. Екскурсія для компанії до п’яти осіб коштує 450 гривень. Але її можуть скасувати, якщо не набирається більше охочих.
Згідно з наказом ЧНУ від 25 березня 2026 року № 98 вартість входу у ботсад така:
– тематична екскурсія для організованих груп від восьми осіб: 80 гривень з особи, для школярів і студентів – 40 гривень;
– оглядова екскурсія для групи від 11 до 20 осіб: 750 гривень за всю групу;
– екскурсія для компанії до п’яти осіб: 450 гривень;
– екскурсія в оранжерею з фото чи відеозйомкою для групи до трьох осіб, до однієї години: 550 гривень за всю групу.
Екскурсійні дні — вівторок, середа, четвер. У вихідні екскурсії проводять лише за попереднім записом, але їх не завжди можуть провести.
Тож чи підходить такий формат туристам? Чи можна прийти сюди, аби просто відпочити й насолодитися природою, тобто зайнятися рекреацією, для якої сад формально призначений?
У Чернівецькому екскурсійному бюро на запитання, чи вносять ботсад до рекомендацій для гостей міста, відповіли: ні.
Заступник директора, начальник Управління туризму та промоції Чернівецької міської ради Михайло Мелещук пояснює:
«Ботсад має свій такий, не дуже зручний, час роботи, що туристам не підходить. Тож зазвичай ми його не рекомендуємо».
Екскурсоводка та колишня директорка Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського Леся Щербанюк каже, що насправді і туристи, і місцеві хотіли б ходити до ботсаду:
«Є потреба і в туристів, і в самих чернівчан перепочити вихідними. Вони з ностальгією згадують, що колись це було таке природне місце, де чернівчани могли від ранку до вечора гуляти. А зараз дуже рідко можна потрапити з групами, якщо чесно. Так, хай би були якісь квитки за вхід. Організували б це за невелику плату».
Екскурсія в ботанічному саду
Тож чому ботанічний сад у Чернівцях насправді настільки недоступний? Чи це історичні причини? Чи, можливо, вимоги безпеки?
З’ясувалося, що наказ Міністерства освіти і науки України від 6 січня 2015 року № 2 «Щодо заходів безпеки у навчальних закладах» безпосередньо вимагає обмежувати доступ на територію закладів освіти для осіб, які не залучені до освітнього процесу, та посилювати контроль і охорону. Саме так недоступність саду пояснюють у керівництві університету.
«В умовах воєнного стану ці вимоги набувають ще більшої ваги, тому сьогодні застосовують контрольований формат відвідування. Гадаю, такі обмеження варто знімати після закінчення воєнного стану», – зауважив «Шпальті» проректор із наукової роботи ЧНУ ім. Ю. Федьковича Юрій Халавка.
А що в сусідів?
Якби цей наказ дійсно виконували однаково скрізь, така сама ситуація мала б бути і в інших університетських ботсадах. Але більшість ботанічних садів в Україні відкрита або частково відкрита для відвідувачів. У Києві до саду імені Фоміна можна зайти вільно просто зі станції метро, а до саду імені Гришка пускають за квитками.
В Ужгороді оранжерею, яка так само є частиною освітнього процесу, не зачиняють навіть під час війни. Директор Ужгородського ботанічного саду Дмитро Сойма розповідає, що вхід там вільний для всіх:
«Зараз у нас дуже багато переселенців, тому ми не можемо закривати сад, і не закриваємо його. Персоналу вистачає, щоб обслуговувати сад і доглядати за ним, принаймні ми стараємося».
Фото tourinform
Не закривали ужгородський сад і під час ковіду. За словами директора, в університетських гуртожитках зараз живуть 450 вимушених переселенців, тож виш шукає способи їм допомогти, зокрема і надати доступ до прогулянок у ботанічному саду. Наукову роботу з відкритим режимом теж вдається поєднувати.
Єдиний сад, який, як з’ясувала «Шпальта», залишається таким самим закритим, як і чернівецький, — Харківський ботанічний сад на вулиці Отакара Яроша. Це два заклади в країні, де діє суворий екскурсійний формат без можливости самостійних прогулянок.
Робота на ентузіазмі: чому працівники саду стали де-факто волонтерами
Міркуваннями безпеки закритість ботанічного саду в Чернівцях пояснити не можна. І проректори ЧНУ, і директорка ботсаду кажуть, що у них не вистачає працівників, які забезпечували б його роботу.
За словами Тетяни Деревенко, у ботсаду щодня працюють дванадцятеро людей, якщо ніхто не у відпустці чи на лікарняному. Догляд за рослинами триває щодня, а в окремі дні працівники ще й проводять екскурсії та заняття. Частина вакансій залишається незаповненою, тож доводиться виконувати роботу тих, кого бракує. Деякі посади роками не вдається закрити.
«Співробітники саду працюють майже як волонтери».
За словами директорки, зарплата в ботсаду наразі прив’язана до мінімальної і становить 8 647 гривень на місяць, або 52 гривні за годину. Лаборанти та сторожі отримують саме стільки, а куратори колекцій приблизно на тисячу гривень більше.
Проректор із навчально-організаційної діяльности ЧНУ Дмитро Федорцов розповів «Шпальті», що це питання лежить поза компетенцією університету.
«Університет може встановлювати оклади, які йому дозволили, інших не може. Це всі технічні служби, всі адміністративні: вони зараз із такими низькими зарплатами. Викладачам підняли їх, тобто викладацькому складу, а всі інші, на жаль, залишилися. І ми зараз втрачаємо людей. Ми не можемо дати зарплату, яка вийшла б за межі мінімальної», – каже Федорцов.
За його словами, надбавки теж нічого не змінюють: посадовий оклад настільки низький, що навіть із надбавками університет не може вивести зарплату вище за мінімальну.
До нестачі людей додається ще й неузгоджений статус саду. Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд», ботанічні сади загальнодержавного значення є науковими установами. Їхнє завдання – не лише висаджувати рослини, а й проводити дослідження та зберігати унікальний генофонд.
За логікою закону, цю роботу повинні виконувати штатні наукові співробітники, отримуючи за це відповідні надбавки до зарплати. Їхні посадові оклади вищі за мінімальну зарплату. Проте на практиці науковці опинилися в юридичній пастці.
Директорка пояснює, що ця криза тягнеться ще з часів президентства Віктора Януковича. За її словами, наприкінці 2010 року, коли уряд шукав способи скоротити державні видатки, економити почали на «університетській науці»: вважалося, що виші мають передусім навчати студентів, а отже, фінансувати науковців у їхніх підрозділах – зокрема в більшості ботсадів – нібито не потрібно. Науковців переводили на посади інженерів, агрономів чи лаборантів. Вони й далі виконували наукову роботу, але формально втратили статус і передбачені для науковців надбавки.
Що це проблема не лише Чернівців, свідчать і документи галузі. 2017 року Рада ботанічних садів та дендропарків України знову порушувала питання фінансування ботсадів вищих навчальних закладів і повернення їм наукового статусу, а також підготувала звернення до МОН, Мінекології, народних депутатів, прем’єр-міністра та президента (журнал «Інтродукція рослин», 2018, № 1). У рішенні ради йшлося, що недофінансування призводить до втрати досвідчених фахівців з інтродукції рослин.
«Багато разів ми зверталися до влади вирішити це питання, та наразі це, ймовірно через війну, вважають неактуальним», – констатує директорка.
Тож формально ботсад – науково-дослідна установа. А фактично – лише підрозділ ЧНУ без власного бюджету й штатного розпису. Окремого фінансування від МОН він не отримує, його утримує тільки університет, а працівників оформлено як технічний та адміністративний персонал.
«Була надія, що штатні одиниці можна буде створювати за кошти, виділені за результатами державної атестації, але нині законодавство цього не дозволяє», – зазначає проректор ЧНУ з наукової роботи Юрій Халавка.
Заручники недобудови: як оранжерея 1970-х років стала аварійною
Хто доглядає оранжерею Чернівецького ботанічного саду сьогодні? Четверо людей: двоє фахівців і двоє лаборантів, які обслуговують чотири з п’яти оранжерей. П’ята вакансія понад три роки порожня, розповідає завідувачка оранжереї Ксенія Коржан.
Ксенія Коржан
За її словами, нинішню експозиційну оранжерею збудували 1974 року. Попередні, що стояли на цьому місці, повністю розібрали, а для нової споруди облаштували фундамент. Такі оранжереї були лише дві на весь колишній СРСР: у Чернівцях і Дніпрі. Їх будували одночасно.
Кожна мала чотири відділи: вологі тропіки, субтропіки, пустелі та водну зону. Дощову воду збирали на даху в резервуари під будівлею й використовували для поливу. Його запускали з пульта у фоє. Опалення мало теплові насоси, які водночас вентилювали приміщення.
2008 року в межах грантового проєкту зі створення лабораторії відновлення рідкісних рослин передбачили кошти на реконструкцію радянської оранжереї. Вона була необхідна, оскільки рослини переросли оранжерею. Дві лівістони пробили дах і зимували просто неба. Одну довелося зрубати 1999 року, іншу — 2009-го. Металеві конструкції вичерпали свій ресурс, а скло стало аварійним і почало падати.
Оранжерею наростили вгору: об’єм зріс із 525 до 858 кубометрів. Далі, за словами Коржан, почалися проблеми.
За проєктом скло мали змінити частково, але його замінили на полікарбонат. Матеріал темніє, у вологому повітрі в ньому оселяються водорості, і рослини недоотримують світла. За світовими стандартами, каже Коржан, такий матеріал для оранжерей не використовують.
Старе опалення демонтували й замінили регістрами, які не обігрівають новий об’єм. Вони стоять у траншеї, а тепло йде вгору. Коли в саду сказали, що тепла бракує, регістрів просто додали поруч, але не вище.
Узимку нічна температура в субтропічному відділі може знижуватися до 8 °C, однак удень має становити близько 16 °C. У відділах сухих і вологих тропіків для нормального утримання рослин потрібно підтримувати 18–20 °C уночі та 22–25 °C удень. Кактуси можуть витримувати 6–8 °C, але за умови сухого повітря. В оранжереї є перегородки між відділами, проте вони не суцільні, і їх не реконструювали через відсутність передбаченого на це фінансування. Вентиляція працює неналежно, а автоматичної системи поливу немає. Влітку температура всередині оранжереї може сягати 50 °C, а вологість повітря – 98–100 %.
Оцінюючи результати реконструкцій оранжереї, проректор ЧНУ Дмитро Федорцов визнає:
«Немає остаточного розуміння, чи вдався цей проєкт».
За його словами, для тропічних і субтропічних рослин потрібні перегородки, секційний мікроклімат (вологий і сухий), сучасні кліматичні системи замість звичайних батарей і, можливо, екологічні рішення на кшталт повторного використання води. Потрібні також відновлення конструкцій, перефарбування, рекуперація, вентиляція та нове опалення. Будівля неутеплена, у ній є шпарини.
Усе це, за його оцінкою, потребує величезних коштів, яких не покриє плата за навчання. Оранжерея є підрозділом факультету, і його бюджет самостійно її не втримує.
Перш ніж розпочинати нову реконструкцію, потрібно розробити проєктну документацію. За оцінкою ліцензованих архітекторів, яких запросили 2019 року, вона коштуватиме понад 700 тисяч гривень. За нинішніми підрахунками університету сума становитиме близько мільйона гривень.
Поки питання комплексної реконструкції залишається відкритим, дрібні ремонти працівники виконують самостійно. Так, декілька років тому буревій вибив частину вхідної групи. За словами Коржан, вона з кількома колегами власноруч закрили отвір запасним листом полікарбонату й відсунули рослини від вибитого місця. Цьогоріч від вітру знову випало скло в азалієвій оранжереї. Нове надав університет.
Чому зима — головна загроза для оранжереї
Радянську газову котельню, що гріє оранжерею, востаннє капітально ремонтували ще 1991 року. За словами Ксенії Коржан, газу сьогодні вистачає: ліміти для оранжерей зняли, проблема – в самій котельні. Для стабільного опалення потрібно замінити газорозподільний пункт. Водночас котельня вже декілька разів вичерпала свій ресурс і може зупинитися посеред зими. У такому разі тропічні рослини можуть загинути. За словами працівниці ботанічного саду, необхідно встановити модульну котельню, однак це потребує значних коштів. У ботанічному сподіваються, що університет зможе знайти фінансування.
При цьому без світла котельня не працює. Два роки тому в ботанічному саду не було генератора, і через холод загинули фікуси, мімоза та частина сансев’єр. Їх вдалося відновити. Наразі невідновленими залишаються три види рослин: два види кактусів і одна тіландсія.
«Зима для нас – просто катастрофа через відсутність нормального опалення», – каже Тетяна Деревенко.
Генератор потребує пального, а закупити його – окрема бюрократична проблема.
«Пальне як благодійну допомогу університет прийме будь-яким можливим способом», – зазначає Дмитро Федорцов.
Грибок на листі рослини
«Моя хата скраю»: де шукати гроші для ботанічного?
Утримувати ботанічний сад дорого. На екскурсіях за записом тут багато не заробиш, але за оцінками ЧНУ, відкрити сад для вільного відвідування за вхідні квитки теж не принесе багато коштів.
«Відкриття саду для індивідуальних екскурсій [самостійних прогулянок — ред.], за попередніми оцінками, дало б певне збільшення надходжень. Проте воно вимагало б змін у штатному розписі та значних інвестицій у безпекові заходи, а цих коштів точно не вистачило б на реконструкцію та розвиток саду, і навіть на його утримання», – запевняє Юрій Халавка.
Тож де взяти гроші, щоб сад вижив і його відкрили містянам? Дмитро Федорцов припускає, що зараз фінансування ботсаду може бути не на часі для меценатів чи влади:
«Потрібні додаткові працівники, сучасне обладнання, підсвітка рослин, благоустрій доріжок, описи, QR-коди та аудіогіди. Все це потребує і фінансів, і інтелектуальної праці. Допомогти могли б меценати або гранти. Зараз, правда, кошти виділятимуть скоріше на військових, ніж на це чи реконструкцію оранжереї».
Директорка Тетяна Деревенко вважає, що місто мало б допомогти:
«Ботсад – це родзинка всього міста. Якщо школи внесені до критичної інфраструктури, то можна було й ботсад з оранжереєю додати, бо споживання електрики мізерне на котельню».
Прецеденти, де місто фінансувало ботанічний сад в Україні, є. У Хмельницькому 2020 року з міського бюджету спрямували на утримання та оновлення об’єктів природно-заповідного фонду 3,83 мільйона гривень, серед яких був Ботанічний сад Хмельницького національного університету.
Правових перешкод для залучення донорських коштів немає: для ботсадів законодавство передбачає можливість залучати кошти благодійних фондів, підприємств, установ, організацій, громадян та інші незаборонені джерела.
Але у Чернівцях міська рада на інформаційний запит «Шпальти» відповіла, що з бюджету громади ботсад профінансувати не можуть. Кажуть, він є структурним підрозділом державного університету, тож видатки мають здійснювати з державного бюджету.
Якщо не міська рада, то, можливо, обласна?
Така практика в Україні також існує: торік на ремонт столітньої оранжереї лікарських рослин ботсаду виділили 150 тисяч гривень з обласної скарбниці. Декілька років вона стояла занедбаною, а у зимовий період температура в оранжереї опускалася до критичних позначок, що призводило до загибелі цінних рослин. Після ремонту температурний режим утримується на рівні 25–30 °C, що забезпечує умови для вирощування лікарських рослин тропіків і субтропіків.
Другий поверх оранжереї
У Чернівецькій обласній військовій адміністрації у відповідь на запит «Шпальти» повідомили, що у 2022–2026 роках коштів на ботанічний сад з обласного бюджету не виділяли, бо ніхто не подавав заявки.
Це стосується й обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Водночас в адміністрації наголосили, що така можливість існує: ЧНУ може подавати бюджетні запити на фінансування природоохоронних заходів як із державного, так і з обласного бюджету.
Директорка ботсаду Тетяна Деревенко розповіла, що до обласної влади вже зверталися. 2020 року вона разом із тодішнім директором інституту Михайлом Марченком ходили з офіційним запитом, у якому описали, що саду потрібно. Делегацію прийняли й вислухали, а згодом повідомили, що коштів на це дати не можуть. Тоді в ботсаду зробили висновок, що на такі потреби гроші не виділяють. Тож більше не зверталися.
Але є ймовірність, що запитають знову. До листа ОВА додали форму заявки на фінансування, і «Шпальта» передала її керівництву ботанічного саду. Проректор Дмитро Федорцов каже, що університет готовий подавати запити, але чи будуть вони успішними – сказати не може.
Рослини на продаж
Окрім державних і обласних програм, залишаються й благодійні пожертви: нещодавно в університеті розпочав роботу благодійний фонд ЧНУ.
Реквізити рахунку:
UA733563340000026003300944656 (UAH)
Отримувач платежу БО «БФ ЧНУ»
Код отримувача: 45928111
Банк: Приватбанк
МФО банку: 356334
Призначення платежу: благодійний внесок на статутну діяльність (ботанічний сад).
Зазначимо, що у ботанічному саду також запрошують долучитися волонтерів і готові навчати їх усього необхідного для роботи.
Фото Тараса Піца
