На Буковині відкривають вперше за чотири роки сезон полювання на диких птахів. Головною підставою називають – санітарний захід проти пташиного грипу. Хоча статистика свідчить про інше.
12 вересня в Чернівецькій області стартує сезон полювання на диких птахів. Це перше відкриття полювання в регіоні з початку повномасштабного вторгнення: з 2022 року в області діяла заборона через воєнний стан.
Станом на 2026 рік полювання на пернату дичину дозволене у п’яти областях України: Закарпатській, Миколаївській та Черкаській — із сезону 2025–2026, Хмельницькій — з 30 липня 2026 року, і тепер до цього переліку долучилась Чернівецька область. В інших регіонах, де триває воєнний стан, полювання залишається під забороною.
У Чернівецькій обласній військовій адміністрації пояснюють це рішення як санітарний захід проти пташиного грипу. Але документи, отримані за запитами на публічну інформацію, показують: реальна статистика захворюваності мізерна, а орнітозу, на який посилаються, в області не фіксували давно.

Документ, наданий Шпальті за інформаційним запитом
Чернівецькі зоозахисники — проти відкриття сезону полювання. Вони наголошують, що сам відстріл радше сприятиме поширенню інфекцій, ніж стримає його: постріли рушниць змушують зграї хаотично розлітатися по нових територіях, а поранені птахи у водоймах стають додатковими вогнищами зараження.
Кому вигідним є відкриття мисливського сезону і чи насправді головна причина – запобігання хворобам, розповідаємо у матеріалі Шпальти.
Хто попросив дозвіл
Згідно документів, які Шпальті надало на інформаційний запит Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА, дозвіл на відкриття сезону просили з товариства мисливців і рибалок.
«7 серпня 2026 року голова Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) Юрій Ткачук звернувся до начальника ОВА Руслана Осипенка з проханням дозволити відкрити сезон полювання на пернату дичину».
У самому листі дозвіл аргументують «епізоотичним ризиком від диких птахів. Однак цифр не надають, також не має дослідження чи посилання на конкретні дані.
Натомість, як ми з’ясували, від орнітологів чи ветеринарів щодо пташиних хвороб і потреби контролювати чисельність птахів такого звернення не було.
Найсвіжіший випадок пташиних хвороб — дворічної давнини
Головним аргументом для рішення про відкриття мисливського сезону (на диких птахів) є посилання на епізоотичну небезпеку. Управління екології ОВА пише: «за отриманою інформацією продовж 2024-2026 років, було виявлено та оздоровлено два випадки грипу птиці.»
Звучить як триваюча, актуальна проблема. Однак дані Держпродспоживслужби трохи інші. У відповіді на інформаційний запит «Шпальти» в Держпродспоживслужбі від 31.08.2026, вказують точні дати виявлення пташиного грипу в області:
– дикі лебеді, берег Дністра, село Гордівці Дністровського району — встановлено 23 грудня 2023 року, оздоровлено 16 лютого 2024 року;
– дикі лебеді, озеро в селі Чортория Вижницького району — встановлено 30 січня 2024 року, оздоровлено 18 березня 2024 року.
Тобто обидва випадки відбулися не «2024-2026 роках», а грудень 2023 – березень 2024 року. Останній із них закритий понад два роки тому. За весь 2025 рік і за вісім місяців 2026-го року — до моменту, коли ухвалювали рішення про відкриття мисливського сезону — жодного нового випадку в області не зафіксували. Формулювання «продовж 2024-2026 років» розмиває дату так, щоб два вже неактуальних випадки здавалися як частина сьогоднішньої загрози.
Крім того, обидва випадки захворювання — серед диких лебедів. Полювати ж дозволили на качку, фазана, сіру куріпку, перепела та лиску. Тобто вид, який офіційно «спровокував» рішення, взагалі не входить до переліку дозволеної для відстрілу дичини.
Орнітозу, другої хвороби, яку постійно згадують в обґрунтуванні товариства мисливців та рибалок, за весь період 2024–2026 років в області не зафіксували жодного разу.
Така ситуація не лише на Буковині — у Черкаській, Миколаївській та Закарпатській областях повноцінне полювання на копитних, хутрових і пернату дичину дозволили ще в сезоні 2025–2026, тобто на рік раніше за нашу область. Пояснюють це як і в Чернівцях: скажімо, у Закарпатській області голова ОВА Мирослав Білецький пояснював рішення потребою «запобігти зростанню кількості хижих тварин та поширенню інфекційних захворювань».

Фазан/Фото ДП Ліси України
Про що насправді йдеться в листі до ОВА
У листі УТМР головним аргументом для відкриття сезону полювання є не санітарна загроза. Далі йдеться про те, що кошти з полювання та членських внесків потрібні для утримання єгерської служби, закупівлі кормів і охорони угідь, а сам процес відкриє «додаткові робочі місця для демобілізованих військових» і принесе податки до бюджету.
Іншими словами: галузь, яка три роки простояла замороженою через воєнний стан, попросила відновити грошовий потік — і отримала позитивну відповідь.
У листі Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА від 02.09.2026 зазначено: рішення ухвалили з урахуванням «звернення Чернівецької обласної організації ГО «Українське товариство мисливців і рибалок», у юрисдикції якої перебуває більшість мисливських угідь» області.
Що кажуть у Держпродспоживслужбі
Водночас профільне відомство – Держпродспоживслужба – не підтверджує наявності реальної загрози наразі. Начальник відділу організації протиепізоотичної роботи Держпродспоживслужби Мирослав Швед розповів Шпальті: загроза виникнення захворювань з’являється у разі значного скупчення птахів — а наразі такого скупчення в області немає. Тож підстав для відкриття мисливського сезону наразі немає.
Надаючи дозвіл на відкриття сезону полювання ОВА у своїх листах посилається на протокол № 1 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні від 12.02.2026. Це урядовий документ за підписом віце-прем’єра Тараса Качки. Але це загальнодержавний документ, який не містить жодного окремого рішення чи згадки про Чернівецьку область.

Червонокнижний орябок лісовий/Фото: Сергій Домашевський
Пункти стосуються загального обліку чисельності мисливських тварин, імунізації проти сказу та заходів щодо парнокопитних і хутрових звірів по всій країні. Це — рамковий документ, яким насправді можна підкріпити практично будь-яке «протиепізоотичне» рішення в регіоні.
Що кажуть природоохоронці
Зоозахисники області виступили проти рішення Ради оборони від 20 серпня про відкриття мисливського сезону у 2026 році.
Колишній директор чернівецького міського комунального підприємства «Притулок для тварин» та зоозахисник Василь Виноградов наголошує: регулювання чисельності диких тварин законно може спиратися лише на висновки НАН України та ліміти Міндовкілля — заяви чиновників чи мисливських товариств самі по собі юридичною підставою не є.

Фото з Facebook Василя Виноградова
Більше того, за його словами, відстріл може не зупиняти, а навпаки — розносити інфекцію:
«Під час стрілянини зграї птахів лякаються і масово розлітаються на нові території, хаотично поширюючи той самий пташиний грип. Поранені птахи у водоймах створюють додаткові вогнища зараження.»
Він подав скарги на це рішення до ОВА, Держекоінспекції та Екологічної прокуратури. Василь Виноградов називає це рішення спробою «легалізувати полювання ціною довкілля» під прикриттям профілактики.
Орнітологиня Вікторія Гусарова каже: питанням реальної динаміки чисельності диких птахів у регіоні системно ніхто не займався, а популяції птахів в Україні через бойові дії і так знаходяться під тиском.

Фото Вікторії Гусарової
За її словами, саме мисливці, а не самі птахи, здатні перенести збудники ближче до людей і господарств, тоді як дикі водоплавні птахи зазвичай тримаються осторонь ферм. Заразитися орнітозом від дикого птаха в побутових умовах, за її оцінкою, практично неможливо:
«Зараз мисливським лобі йде багато маніпуляцій, в тому числі зі сказом і африканською чумою, все задля відкриття полювання, бо це все гроші, дозволи, відстрільні картки».
Кому на користь відкриття сезону полювання без санітарної потреби?
Якщо підсумувати: рішення про відкриття мисливського сезону на Буковині ухвалили на прохання товариства мисливців та рибалок, посилаючись на розмиту загрозу. Крім того, це рішення підкріплене лише загальнодержавним протоколом, який не згадує Буковину, а профільна санітарна служба раніше зафіксувала лише два випадки пташиного грипу в області дворічної давнини — до того ж серед лебедів, на яких взагалі не дозволено полювати. Водночас у Держспоживслужбі вказують на відсутність реального скупчення птахів і поточної загрози.

Качка в парку Шевченка/ телеграм-канал NE:Urban
Причинами дозволу відкрити мисливський сезон залишаються створення робочих місць для галузі мисливства, яка три роки чекала свого моменту, і заробіток від членських внесків, а також інтерес самих любителів полювання, охочих постріляти диких птахів.
Варто згадати, що Буковину сприймають як один із тихіших і спокійніших регіонів — сюди їдуть переселенці та ветерани, для яких різкий звук пострілу нерідко є тригером. Тож, кому насправді піде на користь це рішення?
Авторки тексту Лілія Зарецька і Катерина Ковальова