Репортаж

«Це посвята моєму братові»: Богдан Бенюк та Володимир Кудлінський про «Комедіантів» та роль театру під час війни

Під час зустрічі на сцені-майстерні митці розповіли про історію створення постановки.

У межах фестивалю комедії «Золоті оплески Буковини» у Чернівцях триває «Форум на канапі». На сцені-майстерні Чернівецького драмтеатру збираються митці та глядачі, щоб обговорити те, що зазвичай залишається за лаштунками театрального життя.

Сьогодні, 27 жовтня, відбулася зустріч із режисером та актором Богданом Бенюком і режисером-постановником Театру на Подолі Володимиром Кудлінським.

Вони обговорили виставу «Комедіанти», яку напередодні показали на головній сцені Чернівецького драмтеатру. Однак після антракту глядачі не змогли побачити другу частину вистави через відсутність електроенергії. Це сталося внаслідок влучання уламків російського дрона в об’єкт енергетики в області.

Постановку київського Театру на Подолі створили за п’єсою грузинського режисера Автанділа Варсімашвілі. Події вистави розгортаються навколо людей театру, чиї дім і звичний світ руйнує війна. Попри біль, злидні та втрату сина-героя, сцена залишається для них єдиним прихистком і сенсом життя. Постановка розповідає про те, як творчі люди продовжують триматися, вірити та служити мистецтву навіть у найтемніші часи.

Під час сьогоднішньої зустрічі митці розповіли про історію постановки, її зв’язок із війною та особисті переживання, які вплинули на створення вистави.

Богдан Бенюк

Від грузинської п’єси до української вистави

Богдан Бенюк розповів, що вперше побачив «Комедіантів» у постановці Автанділа Варсімашвілі грузинською мовою. 

«Варсімашвілі показав мені “Комедіанти”. Вистава ще була грузинською мовою, тому через навушники перекладали. Мені страшенно сподобалося. Її поставили, коли почалася російсько-грузинська війна і в Грузії відбувся цілий вибух емоцій», – каже Бенюк.

За словами актора, спочатку він попросив надати йому текст п’єси, щоб ознайомитися з ним. Згодом твір переробили й адаптували до українського контексту, однак у ньому ще залишалися певні грузинські мотиви. До повномасштабного вторгнення росії п’єса мала зовсім інші образи.

У 2023 році режисер-постановник Театру на Подолі Володимир Кудлінський побачив цю п’єсу, однак спочатку відмовився її ставити. Як він пояснив, під час гарячої фази війни не був готовий так гостро говорити зі сцени про ці події.

Володимир Кудлінський

Згодом на його рішення вплинула особиста трагедія.

«Ми тоді поговорили з Богданом Михайловичем. Потім я спускався Андріївським узвозом і отримую повідомлення про те, що мій молодший брат загинув на війні. Зупиняюся, у мене шок. Я повернувся до Богдана Михайловича. Він сказав, що побачив мої очі і одразу усе зрозумів. Ця моя особиста подія вплинула на те, що я хочу цією виставою висловитися. І, власне, для мене це посвята моєму братові», – поділився Кудлінський.

Чому «Комедіанти» – це трагікомедія

Режисер-постановник розповів, що виставу визначили як трагікомедію. У першій половині глядачі сміються, адже в постановці є жарти. Водночас автори прагнули передати життя таким, яким воно є, – коли люди переживають і горе, і радість.

Кудлінський також зазначив, що напередодні хвилювався, як глядачі фестивалю комедії сприймуть їхню постановку, адже це далеко не комедійна історія.

За словами митців, фінал вистави світлий і життєствердний. Попри втрату та горе родини, автори хотіли нагадати, що потрібно продовжувати жити.

«Треба впертися і не програти тил»

Богдан Бенюк наголосив, що вистава важлива в умовах повномасштабної війни. За його словами, постійні обстріли та повітряні тривоги стали частиною повсякденного життя, однак українці не повинні звикати до них і відмовлятися від звичного життя в тилу.

«Вистава дуже потрібна. Тому що годинничок б’є кожен день, і ми відчуваємо. Повітряна тривога тут була сьогодні два рази. А в Києві… Просто живеш під цими обстрілами. І це погано, бо ми звикаємо до них. Але іншого виходу немає. Ну, поїду я в Івано-Франківську область до себе. Через якийсь час поїде ще хтось. А хто буде там? І так ця війна сунутиметься далі. І тому треба впертися і не програти тил. Дуже важливо, не програти тил. Він має бути із своїми проблемами, із своїми ресторанами, із забавами, театрами. І всім тим набором, де військові приходять і кажуть: “Ми це і захищаємо”», – сказав Богдан Бенюк.

Нагадаємо, фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» триває у Чернівцях до 29 жовтня. У програмі – вісім вистав, шість із яких представляють київські театри. За словами директора фестивалю Івана Бутняка, така співпраця дає змогу посилити творчі зв’язки між Чернівцями та Києвом, де останніми роками активно розвивається театральна культура, зокрема серед молоді.

Також, у межах «Форуму на канапі» заплановані ще дві зустрічі:

— 28 жовтня о 12:00 – «Київський театробум»: розмову вестимуть режисерка Юліта Ран і театрознавиця Олеся Данилець.

— 29 жовтня о 12:00 – розмова з продюсеркою та засновницею «Дикого театру» Ярославою Кравченко.

Фото Тараса Піца

Коментарі