Медична освіта, Проєкти

Яка різниця між лонгковідом і постковідним синдромом: пояснює експерт

Про симптоми постковідного синдрому, версії його і затяжного ковіду та як із цим боротися. 

Велика кількість людей, які перехворіли на COVID-19, скаржаться на довготривалі симптоми впродовж декількох тижнів і навіть місяців після хвороби. Найчастіше: слабкість, задишка, біль у суглобах, проблеми з пам’яттю і концентрацією уваги, порушення роботи шлунково-кишкового тракту тощо.  

Про симптоми постковідного синдрому 

«Все частіше трапляється інформація про лонгковід (довгий ковід). На жаль, в Україні офіційну статистику не ведуть. Проте в світі приблизно у кожної п’ятої людини, яка мала позитивний результат на COVID-19, були симптоми, що тривали п’ять тижнів і довше, а у кожної десятої симптоми тривали 12 тижнів або довше», — розповідає лікарка загальної практики медичного центру «Базисмед» Ірина Золотун.

Лонгковід зачепив не лише тих, хто переніс інфекцію важко, але і молодих активних людей, які пройшли через «легку» форму COVID-19, а також дітей, які перенесли хворобу безсимптомно.

Найпоширеніші довготривалі симптоми після гострого COVID-19:

– сильна втома;

– задишка, біль у грудях, болі в суглобах;

– кашель, головний біль, біль у горлі, зміни у відчуттях смаку та запаху;

– проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги;

– депресія та тривога, порушення сну;

– прискорене серцебиття;

– запаморочення;

– синдром сухого ока або почервоніння очей.

У світі зміцнюється версія про відмінність постковідного синдрому і лонгковіду. 

Версії постковідного синдрому і затяжного ковіду:

«Постковідний синдром виникає в результаті боротьби з коронавірусом, коли імунна система організму працювала в максимальному режимі, я навіть сказала би, що на межі своїх можливостей. Незважаючи на спроби організму захиститися, вірус SARS-CoV 2 творив, що хотів, і гуляв, де хотів. Зрештою імунітет усе ж переміг ворога. Вірусу більше немає, але ми бачимо безліч великих і дрібних пошкоджень у багатьох органах і системах», — каже Ірина Золотун.

Тоді призначають симптоматичне лікування в кращому випадку, в гіршому — людину просто відправляють до невропатолога і психіатра, мовляв, у неї проблеми з нервами і психікою.

Ще більш тривожна ситуація під час лонгковіду, коли коронавірус продовжує залишатися в організмі, викликаючи подальші пошкодження органів і систем.

«Якщо ми зіштовхнулися з таким, то необхідно ізолювати людей із лонгковідом. Найбільш небезпечна для оточення кишкова форма. Людина продовжує бути джерелом зараження. Не дарма надійшла нам інформація, що китайські медики почали брати анальні мазки на коронавірус», — каже лікарка.

На сьогодні явище довготривалого COVID-19 ще досліджують. Немає також підтвердженого зв’язку між виникненням симптомів long-COVID та ступенем тяжкости перенесеної інфекції.

Мозкова форма 

Є ще безпечна форма лонгковіду для оточення, але вкрай небезпечна для самого хворого – мозкова форма. Наприклад, якщо пошкодження судин головного мозку стають значними, то все може закінчитися інсультом. В інших випадках відбувається розлад у нервовій системі, в результаті вона дає неправильні команди, які призводять до збою в системах життєзабезпечення, і як наслідок — порушення в психіці.

За такими «перехворілими» необхідні: спостереження, більш тривала ізоляція та лікування.

Чому 2021 рік буде присвячений боротьбі з лонгковідом і постковідом. 

Люди самі не можуть вийти з ситуації, що склалася після перенесеної хвороби. Вони зіштовхуються з основною проблемою — втратою фізичних сил, викликаної астенією, за якої немає можливости виконувати роботу в колишньому обсязі. Після цього відбувається втрата роботи, навчання. Тому їм необхідні: відновлення втрачених функцій і соціалізація.

Якщо після перенесення коронавірусу у пацієнта виникають усі зазначені у статті симптоми, потрібно звернутися до свого сімейного лікаря.

Ілюстрації Іванни Шевчук

 

Публікація створена за партнерства медичного центру Базисмед

Коментарі