0
Комунальник із 46-річним досвідом Микола Шустров розповів, як укладали бруківку на вулицях міста, аби вона була ледь не довговічною. Своєю чергою місцеві архітектори не уявляють середмістя без бруківки.
У Чернівцях на декількох вулицях просіла бруківка, яку перемощували торік. Зокрема на Кафедральній, Вокзальній та Бандери. Там виконували поточні ремонти, а це інші технології та дешевше за капітальний ремонт.
Як ремонтували вулиці, вимощені бруківкою раніше, чому в середмісті варто залишити автентичне покриття та чи будуть на вулиці Вокзальній надалі продовжувати практику з перемощення бруківки, читайте в матеріалі Шпальти.
Розглянемо дорожчі варіанти ремонту вулиці Вокзальної
Заступник міського голови Чернівців Василь Зазуляк зазначив, що на вулицях Вокзальній, Кафедральній та Бандери робили поточний ремонт. Він виправляє тільки наявність напливів та ям.
«Ми не можемо розглядати встановлення асфальтної подушки під бруківку. Це передбачено під час капітального ремонту. Крім того, це інші витрати», – каже Зазуляк.
Щодо вулиці Вокзальної, тут хотіли зробити ремонт меншим коштом, водночас зберегти автентичність.
Водночас у міськраді планують розглянути варіанти ремонту наступної черги вулиці.
«Можливо, розглянемо варіанти, скажімо, вимостити кишені бруківкою, а проїжджу частину асфальтувати. Раніше аргументи були такі: якщо перемостити бруківку — це буде значно дешевше, ніж робити асфальт. Але ми побачили, що великий відсоток бруківки не годиться для повторного використання. Тож будемо ухвалювати управлінські рішення — чи продовжувати вулицю Вокзальну в бруківці, чи розглянути дорожчий варіант і замінити покриття на асфальтне», – зазначив Василь Зазуляк.
Водночас, за словами заступника міського голови, у середмісті будуть віддавати перевагу бруківці.
«Вулиці Бандери, Кафедральна — це середмістя, там притаманна бруківка. І я переконаний — якщо зробити опитування чернівчан, більшість із них, напевно, крім автомобілістів, висловиться за те, щоб зберегти бруківку, адже вона притаманна архітектурному середовищу», – каже Зазуляк.
«Дороги, вимощені бруківкою, служать довше та екологічніші»
Микола Шустров – комунальник із 46-річним стажем. У цій сфері в Чернівцях він працював із 1970 року. Починав із виконроба, був начальником ділянки, головним інженером, начальником Дорожнього управління.
Крім того, був керівником МіськШЕПу – 13 років очолював це комунальне підприємство. Він працював за часів правління містом Володимиром Доцюком, Павлом Каспруком, Георгієм Гродецьким, Віктором Павлюком та Миколою Федоруком.
Серед найважливіших об’єктів, які робили в місті за його перебування на посадах, – будівництво очисних споруд, вулиць Калинівської, Ізмаїльської, Університетської, сміттєзвалище у Чорнівці, капітальний ремонт більш як сотні вулиць (це фактично всі вулиці в місті, які мали гравійне покриття і де пролягали автобусні маршрути), мостів через річку Прут, виробничі бази тощо.
Останній об’єкт – ремонт вулиці Ольги Кобилянської, який здали в експлуатацію 2008 року, до 600-річчя Чернівців.
Шустров зауважує, що під час виготовлення проєктів капітального ремонту і будівництва доріг варто робити кошторисну документацію на перспективу — на 30-40 років уперед. Адже з кожним роком збільшується інтенсивність руху, тому потрібно розраховувати потенційну кількість важкого транспорту. Важливо для цього робити розрахунки конструкції «дорожньої одежі».
Микола Шустров каже, що дороги, вимощені бруківкою, довше служать та екологічніші.
Серед таких — вулиці Університетська та Ольги Кобилянської, яких Шустров вважає вдалими зразками ремонту. Адже через десятки років покриття тут, а саме ділянки, які не розкопували після ремонту для заміни мереж, залишаються в хорошому стані. Бо свого часу передбачили на перспективу конструкцію «дорожньої одежі».
До прикладу, під час ремонту на вулиці Університетській закладали додатково два шари асфальтного покриття, шви бруківки засипали цементно-піщаною сумішшю для запобігання проникнення води в «дорожню одежу» та появу просідання.
«До початку робіт на вулиці Університетській була дуже слабка конструкція “дорожньої одежі”. Водночас там мав курсувати тролейбус, і якби залишили, як є, через кілька років тієї вулиці б не було. Тож довелося цілком замінювати ту конструкцію. Крім того, ми підсилили там основу двома шарами асфальту», – розповідає Микола Шустров.
Бруківку мостили на піщаній суміші, а шви засипали цементно-піщаною сумішшю. Це зробили, аби дощова вода не проходила до основи та не було просідань. Мощення робили дугами, прямими рядами та ялинкою.
За словами комунальника, наразі на Університетській, на ділянках, де вулицю не копали для заміни мереж — від Богдана Хмельницького до університету, — збереглося хороше покриття.
Ще один важливий момент — раніше бруківку для чернівецьких доріг закуповували на Закарпатті. Там працювали бригади, які її кололи вручну. Така бруківка краща для мощення, ніж машинної роботи. Але її давно не виготовляють.
«Ця бруківка мала розміри 18 на 18 сантиметрів або ж 20 на 12 — різні бригади робили різні розміри. Але її висота була 16-18 сантиметрів. Зараз бруківку розміром 14 на 14 сантиметрів коле машина. Чому бруківка ручного коління була якісніша? Бо коли перекладають шви, використовують більші захвати», – розповідає Микола Шустров.
Все ж якість покриття залежить насамперед від основи. Важливим є пошарове трамбування гравійно-щебеневої основи.
«У нас як правило під час робіт засипають один шар щебеню і проходять катком. Так основа не буде належно ущільненою. Тому туди поступово потрапляє вода і відбувається просідання. Крім того, дорогу потрібно робити поетапно – спершу замінити мережі, а вже тоді починати ремонт. Бо в разі заміни мереж після вкриття дороги бруківкою на тій ділянці завжди буде яма. Відновлення розкопок роблять, не дотримуючись технологій відновлення покриття», – каже Шустров.
Він зауважує, що під час ремонтів доріг підрядникам потрібно використовувати якісні матеріали. А ще контролювати якість виконання робіт.
Власне, ще одна причина, чому псується покриття у Чернівцях – на окремих ділянках немає хорошого забезпечення відводу води з проїжджої частини, відсутність окремої зливової мережі. А зливова мережа з центральних вулиць під’єднана до побутової каналізації водоканалу. Тому під час інтенсивних опадів заливає вулиці. Адже вода не може швидко зійти з проїжджої частини — і потрапляє між бруківкою. Відтак мокне основа й утворюються просідання, зауважує Микола Шустров.
Ще одна проблема, яка перешкоджає якісному капітальному ремонту доріг у Чернівцях, – потрібно заглиблювати комунікації. Але це дуже дорогі роботи.
«Бруківка в середмісті – природніше та практичніше»
Архітектор Ярослав Бойко вважає, що це круто, коли в центрі міста є бруківка.
«Це підкреслює центральний ареал, це природніше, практичніше. Вона гармонійно поєднується зі старим будівлями. Вважаю, що бруківка – це кращий варіант для середмістя. Ми неодноразово обговорювали це з архітекторами, більшість підтримує ідею залишити бруківку в середмісті».
Також, за словами Ярослава Бойка, у європейських країнах не відмовляються від бруківки в старих центрах.
Щодо вулиці Вокзальної архітектор припускає, що бруківку можна залишити на ділянці від річки Прут до вулиці Садової. А від Садової до кінотеатру Миколайчука її можна знімати та замінити на асфальт.
Стару бруківку можна використовувати на центральних вулицях, де стару потрібно замінити, доповнити тощо.
Фото Ігоря Константинюка
