7 складових психічного здоров’я

Що таке психічне здоров’я та які існують його складові.

Photo by processingly on Unsplash

Онлайн-видання «Шпальта» є інформаційним партнером проєкту Mental UA. Автори запускають інформаційну кампанію для поглиблення знань про власний внутрішній світ, повагу та підтримку себе і близьких.
Mental Health Guide — це серія матеріалів про психічне здоров’я, створена у співпраці з професійними психологами та психотерапевтами.

«Здоров’я є умовою гармонійного розвитку людини і в той самий час показником рівня соціально-економічного розвитку суспільства» О. М. Анохін.

Психічне здоров’я (як і фізичне) – складова здоров’я людини загалом. Проте це не лише відсутність психічних розладів – за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), це стан благополуччя, коли людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати та вносити вклад у суспільство.

ВООЗ виділяє 7 складових психічного здоров’я:

1)  Усвідомлення та відчуття цілісности свого фізичного та психічного Я.

Наприклад, «мене звати Дарина, мені 35 років. Я мати двох дітей, дружина, маркетологиня. Відповідальна, креативна, добра, любляча, чутлива жінка». Якщо людина не може визначити, окреслити себе фізично та/або психічно або сприймає себе не цілісно, а частинами, то це є одним із перших свідчень психічного нездоров’я.

2)  Постійність та ідентичність переживань в однотипних ситуаціях.

Наприклад, «коли я потрапляю у закрите приміщення, то сідаю на підлогу, закриваю очі руками і глибоко дихаю». Якщо поведінка людини в однотипних ситуаціях непередбачувана, сильно змінюється – це, знову ж таки, ознака психічного нездоров’я.

3)  Критичне ставлення до себе і своєї діяльности.

Це означає, що людина розуміє, що з нею відбувається, може проаналізувати та дати пояснення своїм реакціям і діям. Наприклад, «я знаю, що мені страшно ходити до лікарів. Я можу дуже злякатися та не змогти вимовити ні слова. Тому краще мені ходити до лікарів із кимось, тоді страх меншає». Людина адекватно сприймає свою поведінку та знає, як змінити її.

4)  Психічні реакції, що адекватні (відповідні) впливу середовища.

Це означає, що певна реакція людини сумірна силі впливу інших людей та/або обставин. Наприклад, це абсолютно нормально, коли людина відчуває сум чи роздратування у відповідь на зауваження, проте не починає одразу бійку.

5)  Керування своєю поведінкою відповідно до встановлених норм, правил, законів.

Якщо в конкретно взятому суспільстві не прийнято облизувати руки за столом, то облизування рук дорослою людиною, наприклад, у ресторані, не тільки буде вважатися некоректним, але й викличе підозри щодо психічного здоров’я.

6)  Людина здатна планувати певні події та процеси власної життєдіяльности та реалізувати їх.

Тобто вона може визначити, коли їй потрібно прокинутися, зайнятися спортом, попрацювати, поїсти, лягти спати та може ці плани виконати.

7)  Здатність змінювати свою поведінку залежно від життєвих обставин.

До прикладу, якщо людина ставиться до всіх знайомих жіночої статі як до матері, це свідчить про певні проблеми.

Але все ж ми не можемо прибрати з визначення психічного здоров’я такі критерії, як наявність або відсутність у людини виражених або пограничних психічних розладів, відповідність психічного розвитку до віку людини, а також його гармонійність. Ці критерії впливають на рівень психічного здоров’я, який також залежить як від індивідуально-психологічних (особистісних), так і соціальних (суспільних) факторів.

Крім того, людина весь час перебуває в соціумі — від найменшої групи (пари) до середніх та великих соціальних груп (сім’я, друзі, колектив, громада). Тож на психічне здоров’я впливають і соціальні фактори: сприятливі або несприятливі взаємини з іншими людьми, стресові умови роботи, ситуації насилля, будь-яка дискримінація тощо. Поведінка людини, що в своїй історії має епізоди фізичного насилля, беззаперечно буде відрізнятися від поведінки того, хто не мав такого досвіду.

Тож рівень психічного здоров’я буде залежати від того, наскільки у людини розвинені психічні функції, наскільки швидко вона реагує на зміни (емоційно, думками, діями), які психологічні особливості вона має та які відносини у неї складаються з різними соціальними групами.

Отож, психічне здоров’я – це відносно стійке відчуття людини себе як цілісної особистости, яка адекватно реагує на вплив на неї середовища та має стійкі переживання в однотипних ситуаціях. Здатна планувати, управляти, критично оцінювати та змінювати свої реакції, діяльність і поведінку, людина, яка переживає різноманітні емоції, може з ними впоратися і жити повноцінним життям.

Марина Шуляк