0
Пріоритетним завданням цьогорічного громадського сплаву є привернення уваги медіа до культурної, біологічної, історичної і, звісно ж, природної цінності Дністра.
23-25 червня у місті Заліщиках (Тернопільська обл.) відбулася громадська акція – сплав «Збережемо Дністер». Її організаторами стали Всесвітній фонд природи WWF Україна та НГО «Інститут Центральної Європи».
Нагадаємо, згідно з «Програмою розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року», на річці планують побудову каскаду з шести ГЕС, які будуть охоплювати Тернопільську, Івано-Франківську, Хмельницьку та Чернівецьку області.
За словами експертів, проект матиме значний негативний вплив на довкілля та створить соціальну напругу в регіоні. Аби привернути увагу громадськості до проблеми, вже другий рік поспіль небайдужі екозахисники і проводять таку акцію.
«Захід проводимо вдруге. Пріоритетним завданням цьогорічного громадського сплаву є саме привернення уваги медіа до культурної, біологічної, історичної і, звісно ж, природної цінності Дністра як унікальної річки», – каже співорганізатор акції, заступник директора НГО «Інститут Центральної Європи» Максим Кияк.
Спеціаліст з комунікацій Всесвітнього фонду природи та один з організаторів акції Марк Поллок розповідає, чому фонд долучився до проекту. За його словами, будівництво каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі спричинить непоправну загрозу для екосистеми регіону: може змінитися температурний режим річки, відповідно, це вплине на флору і фауну цього регіону, затопить значні території.
«Ми виступаємо проти і вважаємо, що необхідно, аби Кабінет міністрів прийняв поправку до своєї Програми з розвитку гідроенергетики до 2026 року. Щоб звідти прибрали пункт про необхідність будівництва цього каскаду, адже ГЕС має виробляти всього 390 мВт електроенергії, а збитки, які понесе екосистема, будуть значно більшими».
Сплав розпочався у Заліщиках. 17 активістів, серед яких громадські діячі, журналісти, екоазахисники, об’єдналися по троє-четверо осіб та зайняли свої байдарки. Від Заліщиків ми вирушили у Василів, Дорошівці та Горошову. У кожному з пунктів зупинялися, аби поспілкуватися з місцевими жителями та дізнатися їхню позицію щодо цієї проблеми.
Так, у Заліщиках ми зустріли начальника відділу екологічної освіти національного природного парку Дністровський каньйон Аркадія Сідорова. Він розповів, що шість ГЕС, які мали б поставити через кожні 30-40 км, призведуть до того, що річка перетвориться просто на болота.
«Не зможе жити риба й окремі види рослин. Порушиться баланс у природі, нормальний стан та співвідношення кількості рослин і тварин. Усе це погіршить якість життя людини в цих регіонах», – каже він.
За словами Аркадія, торік опитування, які проводили в Заліщиках та сусідніх районах щодо доцільності будівництва ГЕС на Дністрі, показали, що 90% жителів проти цього.
Після зустрічі з паном Аркадієм пливемо далі.
Нам відкриваються неймовірні краєвиди: мальовничі будинки, подвір’я яких виходять на берег Дністра, на річці разом із батьками відпочивають діти, купаючись у сонячних променях.
Наступна зупинка у Василеві (село в Заставнівському районі Чернівецької області). Цей населений пункт є важливим з археологічної точки зору, адже сучасне село збудоване на давньому місті Київської Русі. Наразі Василів – єдина з 34 сільських рад на Заставнівщині, яка не дала згоди на обстеження території для побудови ГЕС.
Сільський голова Микола Гаркот розповідає, що рівень води в Дністрі помітно впав, відколи запустили Дністровську і Новодністровську ГЕС. Окрім цього, зменшилася популяція риби та вже є зміни у льодоході.
Наступна зупинка неподалік від Василева – у Дорошівцях. Нас зустрічає професор кафедри фізіографії, метрології і палеогеографії ЧНУ ім. Ю. Федьковича Богдан Рідуш.
«Побудова ГЕС загрожує й археологічним пам’яткам світового рівня. На жаль, маємо сьогодні лише зруйновані на Дністровському водосховищі. Якщо рівень води у Дорошівцях підніметься на 12 метрів, то багато пам’яток втратить назавжди не лише історія України, а й цілої Європи. Адже вони ще повністю не досліджені».
Також за його словами, у Дорошівцях є палеолітичні пам’ятки – дуже важливі в європейському контексті. Каже, що там є рештки палеолітичної культури віком 23-25 тис. років.
«Це одне з шести місць в Україні, де знайшли палеолітичне мистецтво: фрагмент бивня мамонта з орнаментом…», – пояснює він.
Після спілкування з усіма цими людьми пливемо під великим враженням. Розуміємо, що до цього питання необхідно привернути якомога більше громадськості, об’єднати зусилля активістів з усієї України та Молдови, щоб зберегти Дністер для нащадків.
Наразі проектування ГЕС на Дністрі призупинили до проходження стратегічно-екологічної оцінки проекту.
Текст та фото Ірини Болести
