0
Понад 100 учасників скандували: «Ні традиції руйнації, так — євроінтеграції!» та «Кодекс без правок не приймаємо».
Сьогодні, 9 травня, на Центральній площі Чернівців понад 100 людей зібралися на акцію проти нової редакції Цивільного кодексу. У День Європи містяни вийшли, щоб висловити категоричну незгоду з нормами документа, які, на їхню думку, суттєво обмежують права жінок, дітей, військовослужбовців, людей з інвалідністю та ЛГБТІ+ спільноти.
Учасники акції наголошують: документ, який позиціонують як крок уперед, насправді загрожує відкинути українське законодавство на десятиліття назад.
«Доброзвичайність» як інструмент маніпуляцій
Однією з найбільших загроз активісти називають введення у кодекс поняття «доброзвичайність». Сергій Щербань, представник ГО «Чернівецьке об’єднання “Захист”», пояснює, що це максимально маніпулятивний термін, який суди зможуть трактувати на власний розсуд.
Сергій Щербань
«Закон пишеться для того, щоб встановити зрозумілу рамку для кожної людини, щоб не було простору для різних трактувань. А “доброзвичайність” спирається на якісь “усталені норми моралі” в суспільстві. Якщо говорити про Україну, то частина суспільства досі не підтримує, наприклад, ЛГБТК-спільноту. Але це не означає, що ці люди “недоброзвичайні”. Кожна група населення має право на захист своїх інтересів», — зазначає Щербань.
Він наголошує, що ця норма може вплинути і по людях з інвалідністю, зокрема із психосоціальними порушеннями, яких можуть визнати «недоброзвичайними» і позбавити низки прав. Крім того, новий кодекс гальмує реформу деінституціоналізації: замість створення умов для підтриманого проживання людей з інвалідністю у громадах, документ закріплює інтернатну систему, розглядаючи людину як об’єкт, а не суб’єкт права.
Торкнеться закон і приватного життя всіх українців. За словами Щербаня, навіть при звичайному розлученні судді матимуть більше повноважень втручатися у приватне життя пари, примушуючи їх «примиритися» на підставі тих самих «усталених норм моралі».
«ЛГБТ-спільноти за цим кодексом взагалі не існує»
Акцію символічно провели 9 травня — у День Європи, щоб нагадати про європейський вектор розвитку держави. Координаторка регіонального представництва ГО «Інсайт» Ваня Щербук наголошує, що запропонований кодекс не має нічого спільного з європейськими цінностями.
Ваня Щербук
«Ми вийшли, щоб сказати: цей цивільний кодекс, який нам хочуть проштовхнути, не є проєвропейським. Він звужує та обмежує права жінок, військовослужбовців, а ЛГБТ-спільноти за цим новим кодексом взагалі не існує. Залишається неврегульованість цивільних партнерств, стає можливим втручання держави у питання розлучення, аліментів, приватного життя та майнових прав. Нас просто викидають за межі правового поля України», — обурюється координаторка.
Учасники скандували: «Ні традиції руйнації, так — євроінтеграції!», «Ганьба» та «Нічого для нас без нас!».
Відкат на 30 років та приховані мотиви
Співорганізаторка акції Олена Григоряк підкреслює: це протест не лише ЛГБТ-людей, він стосується кожного громадянина України.
«Якщо цей кодекс буде підтриманий у другому читанні, наше законодавство матиме відкат щонайменше на 20-30 років назад. Це не ті цінності, за які гинуть наші військові на передовій. Люди гинуть за свободу, щоб ми нарешті мали рівні права в демократичній, світській країні», — каже Олена.
Олена Григоряк
На запитання, чому такий суперечливий документ намагаються ухвалити саме зараз, під час повномасштабної війни, активістка висловлює припущення про приховані мотиви влади:
«Мені здається, що під цим законопроєктом приховано дуже багато іншого: дерибан землі, перерозподіл майна, питання успадкування та усиновлення. Багато моментів завуальовані, і під негативним, дискримінаційним ставленням до ЛГБТ-людей ініціатори намагаються приховати суть. Руслан Стефанчук стверджує, що цей проєкт змінить наше життя на краще, але ми читаємо ці 84 сторінки суцільного крінжу і розуміємо, що не будемо цього підтримувати. Владі зараз дуже вигідно маніпулювати, розраховуючи, що через війну громадянське суспільство буде менш активним. Але ми бачимо, що до супротиву підключається майже вся Україна».
Серед мітингувальників були не лише правозахисники. Чернівчанка Олена Гнатюк прийшла на Центральну площу разом із двома своїми дітьми.
«Я не перечитала всі сотні сторінок цього проєкту, я не юристка. Але я мама трьох дівчаток. Для мене дуже важливо, щоб у них було класне, здорове майбутнє. Там є пункти, які відверто порушують права дітей і жінок, я з цим категорично не згодна, тому я сьогодні тут. Мама трьох доньок — це моя професія, і я маю їх захистити», — поділилася жінка.
Акцію на Центральній площі щільно оточили понад 15 поліцейських автомобілів, через що, за словами учасників, звичайні перехожі не могли побачити, що саме відбувається і про що говорять мітингувальники. Крім того, поліція ретельно перевіряла написи на плакатах учасників.
Комунікаційниця поліції Кароліна Маришева, яка була присутня на місці, пояснила такі заходи безпековою ситуацією в умовах воєнного стану:
«Під час проведення заходів, де є масове скупчення людей, проводяться заходи для недопущення провокативних дій та забезпечення правопорядку. Наразі акція проходить спокійно, ситуація контрольована».
Фото Тараса Піца
