0
У день народження міста «Шпальта» зібрала добірку матеріалів, які допоможуть подивитися на нього по-новому.
Фото Тараса Піца
Сьогодні Чернівцям виповнюється 618 років. За цей час місто пережило різні історичні періоди, зміни влади, війни та потрясіння, але зберегло те, за що його люблять містяни й гості, – особливу атмосферу, архітектуру та безліч історій, захованих у його вулицях.
У день народження Чернівців «Шпальта» зібрала добірку матеріалів, які допоможуть подивитися на місто по-новому: від світлин у різні пори року та маловідомих деталей до історії будівель, вулиць, пам’ятників і людей, які творили Чернівці.
Чернівці у різні пори року
Чернівці мають властивість перевтілюватися: кожної пори року місто набуває нової атмосфери.
Взимку працівники комунальних служб від ранку наводять лад на вулицях міста. Хтось повертається з покупками, а хтось іде на роботу навіть у недільне рання. З-під трохи відталої паморозі проглядають легкі жаринки запалених канделябрів, що посеред дня бережуть таке цінне у часи відключень електрики світло. Дивіться добірку зимових фото тут.
Фото Тараса Піца
Уже навесні тепла та суха погода кликала надвір містян, гостей та навіть домашніх улюбленців. Містяни здебільшого йшли до крамниць, аби закупитися продуктами та всім необхідним на тиждень. А потім – на повільний спацер Кобилянською. Туристи відвідували не тільки ЧНУ, а й інші місцеві атракції: слухали «Марічку» біля Ратуші, фотографувалися з трубачем.
Фото Тараса Піца
А от влітку спекотна погода, яка цьогоріч трималася у Чернівцях кілька днів поспіль, змінила звичний ритм життя міста. У найгарячіші години вулиці стають менш людними, а чернівчани шукають прохолоду в парках, біля фонтанів, водяних розпилювачів та на березі озера.
Фото Тараса Піца
Крім того, у теплі пори року Чернівці мають властивість розквітати.
Фото Тарса Піца
З приходом осені Чернівці немов перевтілюються: історичні вілли, що збереглися у різних районах міста, заграють новими барвами. Золотаве та червоне листя дерев підкреслює архітектурну унікальність будинків, а тихі вулиці створюють особливу атмосферу затишку та спокою.
Фото Тараса Піца
Історії Чернівців, які варто прочитати
Чернівці можна пізнавати не лише через відомі туристичні локації. Іноді історія міста захована у звичних речах, повз які ми щодня проходимо.
Наприклад, у Чернівцях є Український народний дім – товариство, яке займається українським життям на Буковині вже 142 роки. Йому судилося відіграти важливу роль у відродженні української мови та ідентичности перед Першою світовою війною, а також проводити націотворчу діяльність у період становлення й утвердження української незалежности.
Фото з архіву Шпальти
Ще одна деталь, за якою можна вивчати історію Чернівців, – люки. На одній вулиці міста можна побачити люки чотирьох епох, і всі вони можуть бути різними. Найстаріший із тих, які виявили у Чернівцях, має 125 років і досі зберігся у гарному стані.
Яких періодів та виробництва є люки на вулицях міста, що на них зображено, про їхню якість та історію під час екскурсії старими вуличками міста розповідав заступник начальника КП «Чернівціводоканал» Тарас Бабух.
Фото Володимира Гуцула
Мандруємо Чернівцями разом зі «Шпальтою»
Чернівці мають безліч історій, які можна почути лише під час прогулянки містом.
«Побутує думка, що назва «Чернівці» походить від словосполуки «чорні вівці». Маємо таке видавництво. Ця гарна легенда для дітей, але не є реальною історією. Першопочатково існувала фортеця «Черн», на території якої вже 20 років тривають археологічні розкопки, саме тут знаходять навіть рештки поселень трипільської культури. Саме ця фортеця Черн дала ім’я нашому місту Чернівці, яке виконувало функцію оборонного, прикордонного міста в усі часи. Це була оборона слов’янських земель. Знаючи це, можна було б зняти усі конфлікти щодо румунського чи молдовського походження міста, про яке нам постійно закидають», – розповідала у 2018 році в інтерв’ю «Шпальті» професійна екскурсоводка Євгенія Пушкова.
Століття, війни та різні історичні потрясіння не так помітно вплинули на зовнішній вигляд будівель Чернівців, як у багатьох європейських містах.
Про речі, повз які ми проходимо щодня, але не помічаємо, таємничі куточки та закамарки міста і чому ми не бережемо архітектуру Чернівців – читайте за покликанням.
Фото Марії Ємельянової
В історичному центрі Чернівців є будівлі та цілі райони, які цінні не лише своєю архітектурою. Із декотрими будівлями та районами міста – від кінотеатру «Чернівці» до вулиці Синагоги – пов’язана трагічна сторінка в історії Чернівців, яку повинен знати кожен чернівчанин.
Вулиця Львівська та готель «Львів», одна з найперших багатоповерхівок Чернівців та територія чернівецького гетто – читайте тут.
Фото Євгенії Калюжки
Архітектурна спадщина Чернівців – не лише центр міста, а й цілий квартал приватної забудови біля парку Шевченка. Це вілли, шале та котеджі австрійського і румунського періодів на вулицях Федьковича, Щербанюка, Аксенина та Суворова. Понад століття тому це було затишним місцем на околиці Чернівців.
Разом з екскурсоводкою, дослідницею історії Лесею Щербанюк «Шпальта» гуляла вулицею Аксенина.
Мандрівка наповнена історіями про архітектурні дива цих будівель. Ми розповідаємо про відомих особистостей, які тут проживали, а ще зустріли мешканців атмосферної вілли, яку досі зберегли у первозданному вигляді.
Фото з Архіву Шпальти
Також з пані Лесею «Шпальта» гуляла вулицею Юрія Федьковича.
Двох годин нам не вистачило, аби детально роздивитися й відчути красу і дух віденської сецесії, швейцарського шале та аристократизму.
Фото Ірини Болести
А під час екскурсії вулицею Тараса Шевченка «Шпальта» дізналася, де жив професор Степан Смаль-Стоцький та кого він підтримував у Чернівцях. Побувала біля раніше розкішного будинку-вілли, де жила художниця Августа Кохановська, а нині ця будівля занедбана. Також розповідаємо про політика Миколу фон Василька та його роль у визнанні України як держави у світі.
Фото з архіву Шпальти
Та Чернівці насичені не лише старими будинками, а й монументами, кожен із яких має власну історію.
Наприклад, пам’ятник Героям Буковинського куреня став одним із перших, зведених у Чернівцях на хвилі національного відродження у 1990-х роках після здобуття Україною незалежности.
Фото з архіву Шпальти
Пам’ятник Перемоги зводили німецькі військовополонені на місці недобудованого румунського військового пам’ятника Невідомому солдату.
Фото з архіву Шпальти
А Чернівці – єдине місто в Україні, де встановлений пам’ятник Паулю Целану.
618 років – це не лише цифра. Це сотні вулиць, тисячі будівель, покоління містян та безліч історій, які разом і творять Чернівці такими, якими ми знаємо їх сьогодні.
