0
Колектив проіснував із 1977 по 1990 рік.
Лідія та Ауріка Ротару/ілюстрація автора
ВІА «Карпати», де перші кроки робив Володимир Івасюк, ВІА «Смерічка» зі знаменитими солістами Назарієм Яремчуком і Василем Зінкевичем – ці колективи знає не так уже й мало людей. А чи відали ви про колектив, де співали Ауріка, Лідія, а згодом і Євген Ротару?
«Якщо любиш – кохай», «Ріка розлуки» та суперпопулярна нині серед молоді «Забудь печаль» – маленький перелік пісень із репертуару вокально-інструментального ансамблю «Черемош».
Про те, як стала учасницею колективу, гастролі, вбрання солістів та чому сестра і брат покинули співочу кар’єру – читайте в інтерв’ю «Шпальти» зі співачкою Аурікою Ротару.
«І сонцем засія, веселкою загра
Нам весна! Нам весна!»
Можу сказати, що я випадково потрапила до ВІА «Черемош». Це був десь 1978 рік. Вступила на навчання до Чернівецького музичного училища. У той час у філармонії створили цей колектив, куди запросили співати мою сестру Лідію.
Влітку ансамбль виступав недалеко від Чернівців, і я поїхала послухати концерт. Перед початком заходу був певний відрізок часу, і тодішній музичний керівник та засновник ВІА «Черемош» Леонід Затуловський запросив нас із Лідією до рояля, аби ми щось разом заспівали. Нашою першою піснею була «Primăvară» (у перекладі з румунської «Весна» – ред.).
На тому ж концерті мені знайшли якесь вбрання і я вийшла на сцену – так потрапила до Чернівецької філармонії та ансамблю «Черемош». Працювали в місті та околицях. Кудись далі, зокрема по країнах колишнього Радянського Союзу, їздила лише на канікулах, бо навчалася і не могла довго не відвідувати занять.
Фото надала Ауріка Ротару
Я була учасницею ВІА «Черемош» років десять. Ми разом із Лідією працювали. Потім я вийшла заміж, переїхала до Києва, а сестра залишилася у складі гурту. Лідія почала співати з моїм братом Євгеном. Вони приблизно ще чотири-п’ять років були в «Черемоші».
«Меланхолія – солодка мелодія»
У нас постійно були репетиції, навчання – працювали над собою і репертуаром. Уже, на жаль, покійний Леонід Затуловський був дуже доброю людиною – не суворим, із м’яким характером. Із ним було приємно працювати. Ми ніколи з музичним керівником не сварилися.
Ми з Лідією є першими виконавицями пісні «Забудь печаль». Із таких знакових пісень ще можу назвати: «Якщо любиш – кохай», «Хай сміється сонце в небі», «Маргаритки» (українською «Стокротки» – ред.), «Hora fetelor» (з румунської «Дівочий хоровод» – ред.).
Ауріка та Лідія Ротару
Потім як художній керівник із нами працював молдовський композитор Петре Теодорович, який, до речі, написав пісню «Melancolie» (у перекладі з румунської «Меланхолія» – ред.). У нас було багато молдовських пісень у репертуарі. Зараз я теж їх виконую.
Із Лідією виступали, зокрема, у сукнях від Алли Дутковської. Пам’ятаю, ми ще їздили в село Мілієве Вижницького району. Там була жінка (ім’я ось зараз не згадаю), яка дуже гарно вишивала. Вона шила нам оце національне вбрання (ймовірно, йдеться про Ольгу Курик, яка була майстринею художньої вишивки – ред.).
Чернівецька філармонія має на меті зробити музей, попросили якесь вбрання – хочу віддати сукню, яку змоделювала Алла Дутковська.
Ескіз концертного костюма від Алли Дутковської для солісток ВІА «Черемош» Ауріки та Лідії Ротару (1984 рік)/фото з архіву Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка
Фото автора
«Для тебе я – весняний цвіт,
Для мене ти, як цілий світ»
У квітні 1979 року ВІА «Черемош» брав участь у Республіканському конкурсі комсомольської пісні, який проводили у Хмельницькому. Ми виконували різні пісні. В журі був Володимир Івасюк. Це його останній конкурс – після цього заходу композитора, на жаль, не стало.
До конкурсу я була знайома з Володимиром. Він співпрацював із моєю сестрою Софією, часто приходив до неї додому.
Сестри Лідія, Ауріка та Софія Ротару під час виступу на концерті останньої/фото з архіву Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка
Лідія народила доньку (українська співачка Sonya Kay, яка в січні 2022 року завершила творчу діяльність – ред.) і припинила співати, а Євген переїхав на батьківщину, в село Маршинці. Так закінчилася їхня професійна кар’єра.
Участь у ВІА «Черемош» дала мені дорогу на професійну сцену. Нещодавно відвідала Чернівці з концертом. Дуже хвилювалася, коли виходила на сцену рідної філармонії. Згадувала минулі часи.
А глядачі просто неймовірні. Мені було дуже приємно.
Слово автора. Одного березневого дня мій друг придбав платівку «Буковинський сувенір». Із-поміж багатьох інших знаних і невідомих мені пісень почув «Ріку розлуки» у виконанні Лідії та Євгена Ротару. Рокове звучання і текст про таємничу річку запали в серце. Відтак почав цікавитися репертуаром ВІА «Черемош». І з однієї пісні відкрив для себе цілий колектив. Не зачаровуйтеся однією намистиною – з неї ґердана не сплетеш.
Добірку пісень ВІА «Черемош» можна прослухати за посиланням.
Фото надала Ауріка Ротару
Фото: фейсбук-сторінка Ауріки Ротару
