0
Лілія Шутяк – піар-менеджерка дитячого видавництва «Чорні вівці», є однією з представниць літературних критиків. Журналістка має власну рубрику рецензій оглядів книжок на медіапорталі «Шпальта». Також публікувалась у виданнях: «Український журнал», «Лівий берег», «День», «Explainer» та інших.
Любов до книг, на думку Лілії Шутяк – обов’язковий атрибут для написання літературних рецензій.
«Для того, щоб добре робити свою роботу – потрібно її любити. Якщо ми говоримо про написання рецензій, перш за все, треба прочитати книжки, про які писатимеш. Тому звичайно, читати книжки та розуміти їх — це першочергово».
Лілія пригадує, що до книг її тягнуло з дитинства, тому вона вирішила пов’язати з цим свою професію. Так й обрала цю діяльність, де зможе розповідати про книжки, писати про новинки, готувати різні огляди й рецензії.
«Студенткою я ще рахувала кількість прочитаних книг, оскільки навчалась на спеціальності, тісно пов’язаній з літературою. Читання є не тільки моєю роботою, хобі, а й освітою. За чотири роки навчання в університеті прочитала понад 450 романів. Найбільше за жанром подобаються детективи та історії в жанрі горор. Люблю полоскотати собі нерви»,– розповідає Лілія.
Про попит на літературу й реалії видавництв
«У нас є великі фестивалі: «Книжковий Арсенал»у Києві, львівський «Book Forum», де щороку збираються видавці та відбуваються різні літературні заходи. За моїми спостереженнями, люди купують книги, читають їх. На це є попит».
Фото з фейсбуку Лілії Шутяк
Не так давно Лілія Шутяк відвідала Вільнюський книжковий ярмарок, де презентувала книги дитячого арт-видавництва «Чорні вівці». Розповідає, що в литовців дуже розвинена культура читання книжок.
«У них культура читання друкованої літератури є дуже високою, і це закладається ще з дитинства. Також держава виділяє значне фінансування саме на підтримку друкованої книги. Це такий позитивний приклад, який нам необхідно наслідувати, щоб книжково-видавнича справа розвивалась. Потрібно займатись промоцією читання, формувати культуру читання, щоб виробляти звичку читати».
За словами Лілії, в останні роки й до початку повномасштабного вторгнення жанр літературної рецензії й сама книга трохи зникли з інформаційного простору.
«Це спричинено різними факторами, зокрема – пандемією ковіду. Багато видань і літературних критиків зазначали, що культурний напрямок у медіа почав займати менше місця, адже це не дуже прибуткова справа, на відміну від, наприклад, політики, економіки чи здоров’я».
Хоча, як зазначає авторка, раніше ситуація була кращою, адже на початку 2000-х років в Україні виходила достатня кількість літературних журналів, де можна було прочитати або опублікувати рецензію на книгу.
«За останні 20 років ситуація змінилася, адже кількість цих видань зменшилась. Закривались й онлайн-видання, до прикладу, сайт «ЛітАкцент». Зараз більше змістився акцент з жанру рецензії на жанр огляду, коли критик не детально аналізує твір, а коротко робить його огляд».
Про вплив рецензій на читача
«Я думаю, що це, мабуть, найкраща реклама, яка може бути. Не просто людина прочитала і їй сподобався текст, а вона зацікавилась і вирішила придбати книгу. Звичайно, хотілося б більше таких історій, але, як на мене, це практична користь від моєї роботи. Не тільки поділитись своїми думками, враженнями від прочитаного, а й популяризувати читання».
Хоча, за словами, авторки кількість літературних критиків зменшується, а якщо й з’являються нові обличчя, то це, швидше, поодинокі випадки.
«У нас обмежений ринок людей, які пишуть про книжки. А цей жанр повинен відвойовувати свій інформаційний простір, адже як формувати культуру читання, якщо людям не розповідатимуть про новинки, які виходять?У багатьох європейських та американських ЗМІ публікують матеріали на літературну тематику. Хотілося б збільшувати їхню кількість і в українських медіа».
Поради від авторки для написання рецензій на книгу
Авторка пише про книги, які є новинками або ж вийшли нещодавно. Також про літературу, яка їй сподобалась в певний момент життя, зацікавила і вона б хотіла цим поділитись.
Фото з фейсбуку Лілії Шутяк
«Найперше має бути певний інформаційний привід. Також це можуть бути тематичні добірки до якогось свята. Часом пишу про книги, які зачепили мене особисто. Вони можуть бути з різних сфер: психології, історії, художньої або мотиваційної літератури».
Фахівчиня зазначає, якщо ви пишете про книжку, потрібно обов’язково розповісти про автора, приділити увагу деталям і ввести це все в літературний контекст.
«Наприклад, у Стівена Кінга вийшла нова книга. Немає потреби пояснювати, хто це, адже він – відомий письменник. Але якщо автор – початківець, намагайтеся дати про нього якомога більше інформації. Звісно, в рецензіях не можна цілком розкривати сюжет, адже це зіпсує читачу враження. Розповідаєте трішки про сюжет та персонажів і… не забувайте тримати інтригу».
Інтерв’ю студентки кафедри журналістки Анни Соцької
