0
Про роботу з інвентаризації на кладовищі, хто є власниками склепів, про санітарні періоди підпоховань та хто може давати висновки про стан гробівців.
На кладовищі на вулиці Зеленій у Чернівцях проводять інвентаризацію гробівців. Досліджують могили, аби знайти родичів, які будуть опікуватися аварійними склепами.
Уже виявили близько 200 безіменних могил. Якщо робоча група не знайде родичів померлих, міська рада стане власниками цих склепів. Тоді громада буде вирішувати, як їх ремонтувати. Склеп можуть навіть продати на аукціоні.
Про це розповів Шпальті заступник міського голови Чернівців Ігор Крохаль.
За його словами, інвентаризація триває з минулого року.
«Робота комісії триває, вони досліджують могили. Ми будемо звертатися до відповідних архівів, організацій, посольств Австрії, Румунії тощо. Можливо, знайдуться власники, родичі, які будуть опікуватися могилами, реставрувати їх та приводити в належний стан з аварійного».
До робочої групи входять історики ЧНУ та інші фахівці. Міська рада закликає охочих долучитися до них.
«Коли торік міська рада публічно заявила про створення робочої групи, запрошували долучатися охочих фахівців, бо це дуже кропітка робота. Але ми не бачили черги з охочих працювати», – каже заступник міського голови.
Після завершення процесу інвентаризації міська рада через суд може стати власницею безіменних гробівців.
«Якщо ми не знайдемо родичів померлих осіб, які поховані на кладовищі, і суд дозволить міській раді стати власницею цих споруд, тоді будемо шукати механізм фінансувати ремонт надмогильних плит. Це будуть благодійні кошти чи внески тощо», – запевнив Ігор Крохмаль.
Також він зауважує, що йдеться насамперед про цілком чи частково зруйновані склепи.
«Чому влада досі не виділяла гроші на їх відновлення? Тому що це безпосередньо забороняє закон. Відновлювати такі поховання можливо лише тоді, коли суд визнає, що це майно без господаря, і передає його у власність громади. Тоді вже можна відновлювати ці склепи і продавати на аукціоні».
Також він зауважує, що міська рада раніше неодноразово реалізувала склепи на МКП «Історико-культурний заповідник», щоправда, без аукціону. Таким чином запобігали їхньому руйнуванню та зберігали автентичність.
Міський голова Чернівців Роман Клічук запевнив, що ідея продавати склепи-гробівці кладовища на вулиці Зеленій — це лише наміри. Наразі триває інвентаризація.
«Ці склепи приватні, ми не маємо права за бюджетні кошти їх ремонтувати. Тому повинні визначити, хто там похований. Якщо отримаємо інформацію, що у тих склепах поховані історичні постаті — лише через суд міська рада може їх узяти на утримання», – каже Клічук.
Що робити з безіменними склепами, міська рада буде вирішувати.
Водночас Роман Клічук зауважив, що є інформація про те, що раніше, ще з 1992 року, склепи продавали у Чернівцях без рішення суду. Це робили непублічно.
«Ми винесли цю проблему на обговорення. Й один із варіантів — можливо, не віддавати комусь безіменні склепи, а продати це місце, бо це історичне кладовище».
«Це тривалий процес інвентаризації»
Директорка МКП «Історико-культурний заповідник» Анжела Ніколаєва розповіла Шпальті, що попередньо зафіксували 200 безіменних могил. Але ще потрібно працювати з архівними книгами кладовища та подавати запити в обласний архів міської ради.
Фото: АСС
«Можливо, є якісь відомості, кому виділяли землю для побудови склепу за австрійського чи румунського періоду. Чи хтось її купив. Тільки тоді ми будемо мати інформацію. Будемо звертатися до консульств, посольств — може, вони нададуть інформацію чи мають архіви», – каже Анжела Ніколаєва.
Інвентаризацію та розголос інформації про пошук власників могил на кладовищі роблять, аби активізувати людей.
«Річ у тім, що на кладовищі більшість могил закинуто, люди не доглядають за ними. Наприклад, у нас є могила в аварійному стані, і на ній — прізвище похованого. Чернівчани, які доглядають за сусіднім гробівцем, звернулися до нас, аби знайти родичів сусіда, і ті відновили поховання. Побоювалися, що їхню могилу розвалить. Ми зверталися за даними в обласний архів. На жаль, не змогли знайти нащадків. Пошукової роботи дуже багато», — розповідає директорка кладовища.
Анжела Ніколаєва зазначає, що торік зверталися до чернівчан, які мають похованих родичів на кладовищі на вулиці Зеленій, аби вони прийшли з документами підтвердити свою належність до певного склепу.
«У нас були люди, які на горищі знаходили документи. Або ж такі, що показували могили нащадків, але документів не мають. Тож розпитували, де шукати документи. Це певною мірою поштовх до того, аби люди звернули увагу на своїх предків, які тут поховані, і, за можливости, зберегли їхню пам’ять».
Крім того, багато людей із закордону розшукують своїх родичів.
«До нас звертаються люди із закордону, аби знайти могили родичів. Ми просимо надіслати скан-копії документа про поховання. Тоді проводимо пошукові роботи. Також є дуже багато людей, які повернулися із закордону і почали розшукувати своїх родичів, доводити свої родинні стосунки. Дехто зіштовхнувся з проблемою, що є помилки в прізвищах. Наша робота змусила деяких людей переглянути свої документи, поцікавитися, аби потім не мати проблем.
Це спільна робота багатьох організацій і людей, складний і кропіткий процес», – зауважує Анжела Ніколаєва.
Хто є власником гробівців
Згідно із законом про поховання і похоронну справу, могили є власністю людини — родича похованого. Чинний закон передбачає користувачів та власників утримувати у належному естетичному стані гробівці.
За словами Анжели Ніколаєвої, місто повинно займатися відновленням, реставрацією лише тих пам’яток місцевого значення, які є на обліку.
Наразі 19 могил відомих українців потребують реставрації.
«Уже виготовлено науково-проєктну документацію, кошторис, тож маємо надію, що невдовзі частину роботи буде зроблено. Сподіваюся, що з 19-ти відреставрують цього року 5-6. Це залежить від того, скільки коштів на ці роботи виділить депутатський корпус», – каже директорка кладовища.
«Пам’ять має бути збережена»
Згідно із санітарними нормами, є різні санітарні періоди. Сьогодні це 20 років, які дозволяють здійснювати підпоховання. У різні епохи по-різному ухвалювали рішення: були санітарні періоди і 40, і 60, і 100 років, каже директорка кладовища.
«Враховуючи, що кладовища на Зеленій були деякий час закриті для підпоховань і все певною мірою занепало, в 1960-х, 1970-х та на початку 1990-х років дійсно ухвалювали рішення про реалізацію нічийного майна і робили підпоховання».
За словами Анжели Ніколаєвої, не всі люди, які тоді придбали склеп на кладовищі, приводили його до належного стану. Тож робоча група буде звертатися до архівів.
Рішення про повторне використання підпоховань ухвалюють на державному рівні. Останнє таке було 2004 року. Тоді на кладовищі на Зеленій дозволили здійснювати підпоховання. Йдеться про окраїну цвинтаря, де не було ознак поховання (орієнтир – пам’ятник Хотинським комсомольцям).
«У санітарних нормах прописано, що можна здійснювати підпоховання в могили родичів, але обов’язково за наявности оригінальних документів (свідоцтва про смерть) того, до кого будуть здійснювати підпоховання, і дозвіл органів СЕС».
Вам буде цікаво: Величні скульптури та родинні склепи. Як у різні періоди ховали на кладовищі на Зеленій у Чернівцях
Наразі виконавчий комітет міської ради має право ухвалювати рішення про закриття кладовища, часткове закриття, відкриття для проведення повторних поховань з урахуванням санітарних норм.
Власне, попри різні владні рішення, всі роботи на кладовищі мають проводити розумно та продумано.
«Пам’ять потрібно зберігати в будь-якому разі, і ніхто її не хотів і не планує знищувати. Будь-які процеси, що відбуваються, на кладовищі повинні мати табу. Це пам’ять. Якщо є поховання чи ознаки поховання, стоять надгробні плити — це місце чіпати не можна, все потрібно виконувати розумно і продумано», – резюмує Анжела Ніколаєва.
Коментар до теми:
Висновки та рекомендації щодо цінности могили можуть надати тільки фахівці
Історикиня архітектури, мистецтвознавиця, доцентка Київського національного університету будівництва і архітектури, аторка першої наукової монографії про архітектурну спадщину Чернівців (2009 року), Світлана Біленкова
Фото з фейсбуку Світлани Біленкової
Територія історично сформованих кладовищ на вулиці Зеленій у Чернівцях із 2007 року належить до земель історико-культурного призначення, визначених на державному рівні чинною науково-проєктною містобудівною документацією «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проєкту зон охорони пам’яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівців». Зараз цей містобудівний документ перебуває у користуванні Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради. Він і визначає всю сутність запровадження містобудівної політики міста у взаємодії з пам’ятко-охоронними процесами.
Так, декілька років тому за кошти міської ради відомі вчені науково-дослідних інституцій України розпочали комплексну інвентаризацію об’єктів культурної спадщини Чернівців. І, наскільки мені відомо, ця робота ще не завершена. Розробляли та оновлювали облікову документацію: паспорти історично сформованих об’єктів нерухомости, які, за висновками вчених, мають той чи інший культурний потенціал та цінність; формували облікові картки, акти технічного стану тощо.
Такі роботи також проводили і на нерухомих об’єктах МКП «Історико-культурний заповідник кладовища на вулиці Зеленій у Чернівцях». Здійснювали активні роботи з підготовки соціально-економічного обґрунтування щодо створення заповідного кладовища у Чернівцях. Цю науково-проєктну документацію неодноразово презентували перед громадською консультативною радою у Чернівцях, регіональною Спілкою архітекторів. Ці питання неодноразово висвітлювали ЗМІ тощо.
Вітчизняні та міжнародні дослідження з цього питання проводили ще з початку 2000-х років. Одне з останніх міжнародних досліджень було зовсім нещодавно — до пандемії. Існує чимало надзвичайно цінних і цікавих напрацювань. Просто варто поцікавитися цим хоча би у бібліотечних фондах нашого міста.
Що це все означає? Тільки одне! Культурний спадок міста потребує належної уваги не тільки у дослідженнях, а й у налагодженні відповідної «міждисциплінарної платформи», яка би на правовій основі, прописаній ще з 2007 року в основному пам’яткоохоронному документі Чернівців – чинному «Історико-архітектурному опорному плані Чернівців» (2007 року), розпочала процес з відновлення питань щодо збереження та порятунку всього культурного спадку нашого міста. Висновки та рекомендації щодо визначення художньо-естетичної чи культурної цінности того чи іншого гробівця на кладовищах на вулиці Зеленій можуть надавати тільки відповідні пам’яткоохоронні структури Чернівецької міської ради та фахівці-науковці, відштовхуючись від затверджених положень як цієї науково-проєктної документації, так і міжнародного та вітчизняного пам’ятко-охоронного законодавства.
