Інтерв'ю, Перша шпальта

Готували за принципом американських шерифів: як працює перший поліцейський офіцер Чернівецької громади

Ігоря Васильчишина призначили на посаду у березні цього року, він обслуговує територію Роші та Роші-Стинки.

Ігор Васильчишин – перший поліцейський офіцер Чернівецької територіальної громади. На цю посаду його призначили у березні 2022 року. У новому для себе статусі він має більше повноважень, ніж дільничний, та закріплений за певною територією. Ігор обслуговує мікрорайони Роша та Роша-Стинка. Має повноцінне поліцейське спорядження: службовий автомобіль, екіпірування та зброю.

Як став офіцером громади, що змінилося в роботі, чому возить із собою бензопилу та чого найбільше хоче від нової посади, Ігор Васильчишин розповів в інтерв’ю Шпальті.

Застосовували зброю з холостими набоями та екстремальне водіння

Ігор Васильчишин п’ять років працював на посаді дільничного офіцера поліції. Спершу обслуговував територію мікрорайону Садгора, а останні пів року – Рошу. 

Коли почув про нову програму — поліцейський офіцер громади, — один із перших подав анкету на вступ.

Аби потрапити на нову посаду, Ігор пройшов співбесіду, склав тести на знання законодавчої бази, після чого на нього чекала ще одна співбесіда. Успішно пройшовши всі ці випробування, відправився на навчання до Харкова. 

«Для більшости кандидатів було проблемою поїхати на навчання до Харківського університету й 3 місяці не бути вдома. Цей фактор багатьох стримував. Серед нас було мало охочих залишити надовго сім’ю. Я був готовий до цього і розумів, що на мене чекає. Тож пройшов тестування на поліграфі та поїхав на навчання», – ділиться поліціянт.

Ігор Васильчишин називає навчальну програму для офіцерів громади захопливою, а головне — вона давала практичний досвід.

«Навчання проводили переважно чинні співробітники поліції, офіцери громади з Харкова, Дніпра та Полтави. На власному прикладі вони показували, як діяти у різних ситуаціях. Також нас вчили, як самостійно діяти на викликах, ми пройшли навчання з надання першої медичної допомоги тощо», – розповідає Ігор Васильчишин.

Крім того, курсанти застосовували реальну зброю з холостими набоями та пройшли курс з екстремального керування автомобілем. 

«Усе було наближене до реальних подій, аби поліціянти отримували стрес. Бо не кожен із них навіть за 20 років служби зіштовхувався з озброєними людьми. Ми пройшли курс із керування транспортним засобом, виконували складні віражі з елементами переслідування — відчував себе героєм американського бойовика», — пригадує Ігор Васильчишин.

До речі, до проєкту «Офіцер громади» будь-хто не потрапить. Серед головних вимог до кандидатів найперше — не менше 1,6 року вислуги на посаді поліціянта, уміння водіння, практичний досвід роботи.

Став мобільнішим, бо має персональне авто

Ігор Васильчишин каже, відколи він перейшов на посаду поліцейського офіцера громади, став активнішим та продуктивнішим. 

«Відчуваю зміни, у мене збільшилася продуктивність робочого часу. У дільничних є проблема з цим, бо вранці треба дістатися до райвідділу, відтак — на дільницю, а ввечері — знову “здаватися” (оформлення протоколів, справ) у райвідділ», — каже поліціянт.

Наразі ж у кабінеті поліцейської станції Ігор буває рідко.

«Я постійно їжджу територією обслуговування, люди бачать мій автомобіль, навіть впізнають. Часом зупиняють, просять про допомогу», — розповідає офіцер громади.

Возить із собою бензопилу та набір інструментів

У розпорядженні поліціянт громади має набір інструментів, у якому є все, що може знадобитися у випадку надзвичайних ситуацій. 

Ігор демонструє вміст багажника службового автомобіля. 

«Маю все, що може знадобитися, під рукою. Є трос автомобільний, прикурювач, маю навіть бензопилу, тому можу виїхати на виклик, коли дерево перекриває рух транспорту. Це не враховуючи спорядження, яке потрібне для роботи поліціянта, а ще зброя, засоби індивідуального захисту, рушниця», – розповідає офіцер громади.

Працює він самостійно. Цього його вчили на вже згаданих курсах.

«У мене є певний алгоритм дій, я завжди себе страхую: повідомляю про своє місце перебування чергового чи керівника. Перед виїздом на виклик оцінюю ризики та можу попросити на допомогу наряд патрульної поліції чи піших патрулів тощо», – розповідає Ігор Васильчишин.

Територія, яку обслуговує офіцер Васильчишин, — це здебільшого приватний сектор та садово-дачні товариства Роші та Роші-Стинки. Це близько 7 тисяч населення. 

«Звичайно, за рік роботи я ще не встиг познайомитися з усіма мешканцями своєї території, але знаю тутешніх підприємців, лікувальні заклади, притулки, громадян, до яких їхав на виклики. Мене знає вже багато мешканців цих мікрорайонів», — впевнено розповідає Ігор Василичишн.

В офіцера громади вже є постійні «клієнти».

«Звичайно, є систематичні порушники громадського порядку, з якими проводимо виховну роботу. Є також люди, які потребують постійного контролю та нагляду», — каже він.

У роботі Ігоря траплялися й курйозні випадки. Найпопулярніші з таких — коли власник автівки викликає поліцію через викрадення транспортного засобу, тоді як автомобіль стоїть у сусідньому дворику. Також часто телефонують жінки, повідомляють про загублений гаманець, а потім знаходять його в іншій сумці.

Але є й небезпечна категорія людей.

«Це люди з психічними розладами. Вони потребують особливого підходу. А в період загострення їм важко щось пояснити. Тому до них зазвичай викликаю підмогу», — зазначає офіцер громади.

Ігор Васильчишин розповідає, що тепер його на дільниці впізнають не тільки за формою, а й за автомобілем (на авто є знак офіцера громади). А ще присутність поліціянта на дільниці діє як стримувальний фактор на правопорушників. 

«Зменшилася кількість крадіжок на дачних масивах. Коли я проїжджаю декілька разів у тому районі, люди розуміють, що поліція на місці», — розповідає пан Ігор.

Офіцери поліції за зразком «американських шерифів»

Українські громадські офіцери поліції позиціонують себе як добрі поліціянти й чимось нагадують американських шерифів.

Ігор зазначає, що досвід саме цих правоохоронців зі США взяли за основу в проєкті поліцейського офіцера громади. 

«Довіра до офіцерів громади значно вища, ніж до поліціянтів загалом. Бо офіцер громади — це людина, котра вирішує всі проблеми. Навіть ті, що не стосуються безпосередньо поліцейської діяльности. Наприклад, ми можемо принести води старенькій бабусі, розпиляти дерево, допомогти “прикурити” автомобілю тощо. Офіцер громади завжди готовий прийти на допомогу», — каже Ігор Васильчишин.

«Виловили безпритульних тварин для стерилізації»

Громадські офіцери поліції задіяні в різних громадських проєктах. А ще вони повинні кожні пів року звітувати про свою роботу перед громадою.

«Під час звіту громаді повідомляю, які є потреби в мешканців певної території. Таким чином реалізував безпековий проєкт із вилову безпритульних тварин. Ми розпочали його, бо отримали багато звернень про велику кількість безпритульних нестерилізованих тварин, зокрема і поблизу навчальних закладів.

Разом із працівниками стерилізаційного центру відпрацювали місця скупчення цих тварин поблизу шкіл чи інших громадських місць та відловили їх для подальшої стерилізації», – розповідає Ігор Васильчишин. 

«Ми не схожі на злих поліціянтів»

Офіцер громади взаємодіє і з іншими службами. Зокрема з ювенальною превенцією. 

«Невдовзі після одного з виступів у школі я приїхав на виклик на одну з адрес. На будинку був домофон, і я не зміг додзвонитися. У цей час на майданчику поруч гралися діти. Одна дитина підбігла до мене, привіталася й каже: “Я вас пам’ятаю, ви були у нас у школі”, — й обійняла мене. Це було дуже приємно. Ми не справляємо враження злого поліціянта», — ділиться Ігор Васильчишин.

Він каже, що проєкт поліцейського офіцера громади є справді сучасним та має потенціал. Проте є ще багато прогалин у законодавстві, через що деякі проблемні питання іноді не вдається вирішити.

Водночас поліціянт прагне бути потрібним своїй громаді та цінним для людей на території своєї відповідальности.

«Хочеться дружньої атмосфери, аби на роботу йти з приємним відчуттям, розуміючи, що мене чекають, я там потрібний. Створити таке безпечне середовище на своїй дільниці, де я міг би допомогти людям із їхніми проблемами, і водночас аби вони розуміли, що я їм можу допомогти. Це найголовніше, чого чекаю від запуску проєкту та громади», — підсумовує Ігор Васильчишин.

Що таке проєкт «Поліцейський офіцер громади» (ПОГ)

Валентин Рябий

У Чернівецькій області наразі є 46 поліцейських станцій та 2 центри безпеки (при цих центрах працюють ДСНС та швидка медична допомога).

Офіцери громади виконують усі функції дільничного, але мають ширші повноваження, наприклад: можуть регулювати дорожній рух, виписувати штрафи за порушення, розслідувати кримінальні порушення тощо. 

Реформа передбачає скорочення посади дільничного офіцера поліції та призначення поліцейського офіцера громади.

Етап відбору на поліціянта громади займає 4 місяці. 

В області буде 142 поліцейські офіцери громади, у Чернівцях – 39.

Громада власним коштом має забезпечити офіцера приміщенням для роботи, меблями, сучасним обладнанням, автівкою, пальним тощо. Про це розповів начальник сектора взаємодії з громадами управління превентивної діяльности ГУНП у Чернівецькій області Валентин Рябий.

Із червня цього року офіцери громади скерували до суду 46 кримінальних порушень. Серед них — нанесення легких тілесних ушкоджень та злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків.

Фото Ігоря Константинюка

Коментарі