0
Чернівецькі психологині розповідають, як жити з тривогою на фоні загрози вторгнення Росії та як можна себе заспокоїти, обмеживши потік інформації.
Тривожна валіза, ескалація та конфлікт. Останніми місяцями всі українці чули ці слова: у новинах або ж від перехожих на вулиці. Хтось більше орієнтується в темі війни, хтось намагається її оминути. Але більшість відчуває у повітрі її — невизначеність. На тлі війни, яка триває вже 8 років, та загрози вторгнення це відчуття неминуче призводить до тривоги.
Хтось шукає бомбосховища у своєму районі, хтось складає тривожну валізку. Одні розшукують у мережі теорії змови, інші читають фейкові новини, що призводять до поширення паніки. Відповіді, чи почнеться ще одне вторгнення Росії, немає ні в кого. Проте не варто забувати, що поширення паніки — частина гібридної війни. Тому варто не піддаватися на провокації та заспокоїтися.
«Шпальта» запитала у чернівецьких спеціалісток, як полегшити тривогу на фоні ймовірної повномасштабної війни та як поводитися у ситуації постійного інформаційного тиску.
Не позбутися, а нормалізувати
Тривога — це нормальна реакція. Захисний механізм, який просто реагує на зміни. Він, як і страх, зупиняє людину перед необдуманими вчинками.
Перше, що варто зробити з тривогою, — прийняти її. Хвилюватися в нашій ситуації — це цілком нормально. Тривогу не варто ігнорувати чи уникати, каже психологиня екзистенційно-аналітичного напряму Яна Кузик.
Фото надане Яною Кузик
«Від цього вона не тільки не зникне, а й може посилитися. Якщо ігнорувати цей стан, може з’явитися тривожний фон. Він лише посилюватиме напругу».
З тривогою на фоні війни складніше, ніж зі звичайною тривогою, адже це страх чогось реального. Це не річ, яка однозначно відбудеться, тому до неї не можна підготуватися. За словами психологині, варто сфокусуватися на тому, що ми можемо змінити.
«Якщо розцінювати досвід країн, де люди часто перебувають під загрозою війни, важливо прийняти те, що вплинути на ці події ми не можемо. Не варто намагатися перекласти на себе відповідальність задля того, щоб стало спокійніше. Створюється така ілюзія, що якщо я буду діяти одним чином та читати певні джерела, то я краще контролюватиму ситуацію. На жаль, це так не відбувається».
Ми не можемо контролювати ситуацію, але можемо вплинути на себе у цій ситуації, каже спеціалістка.
Фільтрувати інформацію
Один зі способів знизити тривогу, каже пані Яна, — обмежити джерела, звідки людина бере інформацію щодо війни.
«Варто обрати одне-два медійні джерела, яким ви довіряєте, та не перенасичувати себе новинами».
До того ж потрібно завжди перевіряти інформацію. Щодо ескалації війни на Сході ходить багато чуток, та навіть офіційні люди — міністри, посли і президенти — можуть говорити оцінками замість реальних фактів.
Потрібно вчитися відділяти факти від оцінок та фокусуватися лише на дійсному стані речей.
Обирати, як проживати тривогу
Для людини є цілком нормальним тривожитися в умовах невизначености чи загрози. При цьому у нас є можливість обирати, як проживати тривогу, каже чернівецька психологиня в напрямку «Екзистенційний аналіз і логотерапія» Марія Григоряк.
Фото: Фб Марії Григоряк
«Загалом, аби полегшити тривогу, потрібно приділяти увагу своїм базовим потребам».
Це значить щоденно висипатися, збалансовано і систематично харчуватися, виконувати помірні фізичні навантаження і не забувати про щоденні задоволення.
До того ж існує багато вправ проти тривоги, які допоможуть самозаспокоїтися: дихальні, техніки заземлення.
Зокрема пані Марія порадила скористатися «Аптечкою самодопомоги». Це ютуб-проєкт української команди психологів «Психея». Він складається із серії відеовправ, що допомагають заспокоїтися у тривожних ситуаціях.
Психологиня Яна Кузик додає, що свої переживання щодо війни варто озвучувати. Проговорювати з близькими та людьми, яким довіряєш.
А деяким людям дійсно може допомогти зібрати «тривожну» валізу. Власне процес та усвідомлення того, що всі необхідні речі під рукою, може заспокоїти. Тут ми розповідаємо, що покласти у тривожну валізу та як діяти під час повномасштабних військових дій.
