0
Тут продають більше 12 сортів солодового напою і крафтові закуски до нього.
Більше 100 різновидів мануфактурних сортів пива, всі види їпи, елю та інших солодових напоїв. У Чернівцях відкрився перший магазин-кафе крафтового пива «Чорні вівці».
Про ідею та концепцію закладу, правильне знайомство з крафтом та початок цілої пивної культури у Чернівцях власник закладу розповів «Шпальті».
«Чорні вівці» відкрили свої двері для відвідувачів 14 березня. Заклад розташований за адресою: вулиця Шептицького, 8.
Власник Денис Потейчук каже, що реалізацію почали набагато раніше, а ідея такої справи виникла з особистих уподобань і ситуації на ринку у Чернівцях.
Денис зізнається, що сам дуже любить цей напій, але знайти його хорошої якости у Чернівцях було ще тим викликом.
«Нас усіх обманюють, бо ми майже нічого не знаємо про пиво і те, що можна ним назвати. Мене здивувала історія виникнення цього напою, процес його виготовлення і найголовніше – процес споживання. Коли я почав вивчати це детальніше, то зрозумів, що це ціла субкультура, і в Чернівцях із цим є серйозні проблеми. Я зіштовхнувся з тим, що у місті мені не було де купити якісного пива. Я його замовляв через інтернет або ж купував у товариша, який вдома варить справжній напій.
Ця ланка була порожньою у Чернівцях, і це стосується не лише пива, а загалом таких закладів. У нас усе сприймають як «пивнухи». Навіть якщо є 15 кранів, то якісного нема. Ти заплатив 50 грн за літр, випив його просто, щоб випити і навіть не отримати насолоду? Тоді навіщо це? Пиво треба смакувати. Саме тому я відкрив цей заклад. Ми продаємо не просто пиво, а емоцію», — каже Денис.
Зараз у «Чорних вівцях» представлено те пиво, яке Денис пив сам.
«Здебільшого відбирав на власний смак. Якщо ти вже щось пропонуєш людям, то воно насамперед повинно подобатися тобі. Я перепробував багато пива, було дуже багато дегустаційних наборів. Довго вибирав, що привезти до Чернівців», — розповідає підприємець.
Лавандовий браггот та пиво з копченим чорносливом
У «Чорних вівцях» наразі 12 кранів на розлив. Тут ви знайдете 11 сортів пива та один сидр. І все це — з крафтових українських броварень.
«Ми представили тут як класику, так і крафт-крафт: цікаві смаки, аромати, щільність і гіркоту. Тому у нас є три види лагера — це наші постійні крани. Поціновувачі класики прийдуть і зможуть скуштувати щось таке, до чого вони звикли, але якісного. Якщо людина просить щось світле, вона хоче лагер. Коли просять нефільтрованого, доводиться нагадати, що у нас усе пиво таке, бо воно крафтове. Але ми так розуміємо, що ви хочете пшеничного пива. У нас є 5 кранів: перші три — світлі сорти пива, 4 і 5 – пиво з додаванням пшеничного солоду.
Ясна річ, ми вже помітили певні топові позиції серед покупців. І тут багато нюансів. По-перше, люди дивляться на ціну. І це нормально. Також топи продаж – класика. Ці діжки закінчуються найшвидше — світлі сорти пива і пшеничні. Фаворити також іпа, пеель. Іпа — бо всі його знають і дуже багато людей його люблять. Але вони бувають різні. Стилів іпи десятки. І ми намагаємося теж експериментувати, змінювати вибір, щоб люди скуштували. Ми запитуємо людей, що їм більше сподобалося, аби розуміти, чи повторювати цей сорт.
У нас завжди є декілька кранів експериментального пива. Так ми знайомимо з новинками. Зазвичай це крафтове пиво з цікавими смаками: лаванда, кокос, чорнослив», — розповідає Денис.
Не «світле», а лагер
Денис каже, що їхня ціль — не лише реалізація крафтового пива, а й знайомство чернівчан із крафтом та пивною культурою загалом. У їхньому закладі нормально ставляться до того, що не всі розуміють мануфактурний напій одразу, радять, як правильно знайомитися з напоєм, організовують дегустаційні набори і навіть допомагають із вибором. Часто люди йдуть до них, аби спробувати крафт, але просять пиво за стандартною магазинною класифікацією. Бармени з радістю підбирають клієнтам те, що вони хотіли б скуштувати з крафтових стилів пива.
«Коли ми відкривали заклад, то малювали образ нашого клієнта. Здебільшого це чоловіки віком від 27 до 40 років. Але оскільки багато хто не знає про крафтове пиво, ми розраховували, що до нас прийдуть різні люди. Дуже багато молоді хочуть знайомитися з крафтом, і кожному нам є що запропонувати.
З крафтом треба знайомитися обережно. Наприклад, якщо ви першою вип’єте дабл іпу, то скажете, що це неможливо пити.
Як знайомитися? Крафт – це не тільки експериментальні сорти, у які додають купу хмелю, щоб вони були гіркі, або фрукти-овочі тощо. Це також і про виробництво класики, але з якісного солоду, хмелю, дріжджів і води, з дотриманням усіх технічних норм виробництва. Ви одразу відчуєте різницю. Ми звикли, що існує пиво світле, темне, преміум, медове, нефільтроване… А насправді у всьому світі зовсім інша його градація і класифікація. Солодовий напій ділять на дві групи: лагери — це пиво, до якого ми звикли, й елі – зовсім інший напій, який з’явився на століття раніше, ніж пиво. В еля бродіння проходить зверху, а в пива – знизу. Зовсім інший процес виробництва й інший смак.
Часто також кажуть про «живе» пиво. Ми хочемо викорінити цю фразу, адже живого пива нема, воно повинно бути справжнім. Це чистий маркетинг.
У нас є можливість дегустації, і ми завжди пояснюємо різницю, чому у пива є гіркота, а чому це пахне, як тропічні фрукти, а на смак зовсім інше. Ми хочемо познайомити людей із пивом і започаткувати пивну культуру у Чернівцях. Бо це смачно, але люди цього не знають. Коли про це починають дізнаватися, багато людей здивовані, і я впевнений, що до магазинного повертатися не захочуть».
Дайте крафту другий шанс
Денис розповідає, що досить часто з крафтовим пивом хочуть познайомитися дівчата. В асортименті навіть є такі сорти, які жінки п’ють частіше.
«Здебільшого це солодкі сорти, наприклад, мілкстаут. Це стаут із додаванням молочного цукру. Воно солодкувате і має шоколадні ноти, присмак кави з молоком. Кожен виробник по-різному виготовляє цей стиль пива, але переважно є нотки шоколаду, проте не солодкого, з кавомолочним відтінком.
Є дуже багато мілкстаутів. Наприклад, із додаванням кокосу. Його в нас розкупили одразу, причому зацінили його не лише дівчата. Є такий напій із додаванням малини і ванілі. Фантазія пивовара безмежна. Але фішка крафту — якщо є якісь компоненти, ти їх маєш відчувати. Це не есенції чи якийсь сироп, це натуральний інгредієнт.
Денис каже, попри якість і цінність крафтового напою, знайомитися з ним треба обережно. Справжній смак пива ви можете відчути не одразу.
«Не оцінюйте крафтове пиво за першим ковтком. Дайте йому шанс! Ви його відчуєте з третім ковтком. Ми наполягаємо на тому, щоб ви дали пиву шанс!»
Пиво із десертом? Так теж можна!
Концепція «Чорних овець» така, що ви можете купити пиво на розлив і випити його вдома. Або ж зможете посмакувати крафтом на місці. У «Чорних вівцях» також можна знайти тематичну сувенірну продукцію.
До пива тут пропонують безліч снеків. Сміливці зможуть спробувати щось нове навіть серед пивних закусок, адже цей напій п’ють не лише із сиром «косичка», сушеною рибою та чіпсами.
«Нам такий стереотип заклали, що з пивом їдять чіпси чи сир, рибу. Навіть якщо ви за таку класику – вона в нас є, але теж якісна і крафтова. Та все ж ми хочемо показати чернівчанам, що пиво можна пити з найрізноманітнішими закусками.
Наприклад, найнеочікуванішим для мене було, коли ми спробували пити мілкстаут із десертом — із брауні чи з будь-яким тортом. Це просто бомба! А з зефіром? Вау! Із зефіром я люблю найбільше.
Потім ми взяли шматочок брауні, шматочок білого зефіру і зверху полили це соусом солодкого чилі. Це прикольний експеримент. Але для любителів.
Це виходить за рамки сприйняття пива. Та є інгредієнти, які допоможуть пиву розкритися краще. Є закуски, які можуть зменшити його гіркоту або ж збільшити її.
Ми навіть хочемо у майбутньому проводити дегустаційні вечори, коли будемо подавати якийсь сорт пива з трьома різними закусками, щоб показати людям, що з цим можна пити пиво. І це в рази краще сухариків, чіпсів і сиру. Вам захочеться прийти додому і взяти до справжнього крафтового пива зефір, брауні, базилік, м’яту.
Стиль пива «бланш» дуже класно смакує з камамбером чи брі. Ми говоримо про те, що те саме пиво можна пити з різними закусками, і ви будете його сприймати зовсім по-іншому», — розповідає Денис.
Зараз у «Чорних вівцях» є багато класичних закусок, і всі вони також крафтові.
«Ми продаємо крафтове пиво, тож не можемо до нього подати якісь вироби з хімзаводу. Все повинно бути одного рівня, і ми не порушуємо цього принципу. У нас є сухарики і чіпси, всі — з натуральних інгредієнтів і приправ. Так само м’ясні снеки – це чернівецька крафтова фабрика, де виготовляють ковбасні вироби, це крафтові свинячі вушка, джерки…
Ми зараз плануємо зробити невеличку групу морепродуктів, але снеків: кальмар якісний, лососеві палички тощо. Але ми будемо ретельно вибирати те, що найкрафтовіше, щоб це було якісніше, ніж зазвичай. Усе ж ми хочемо привчати чернівчан до якісного сервісу, до якісного пива. І якісним має бути все, що з ним пов’язане. Тоді ми зможемо говорити про початок культури пива у нашому місті».
Фото Володимира Гуцула
Партнерська публікація
