Павло Берник про початок занять танцями, юнацькі амбіції, участь у телевізійному шоу і викладання танців для дітей і дорослих.
Відомий буковинський танцюрист Павло Берник займається танцями з 5 років. Він починав зі спортивно-бальних і наразі є кандидатом у майстри спорту, отримав гран-прі на змаганнях у Польщі, кубок Західної України, кубок України.
«У мене дуже сильна плоскостопість і батьки вирішили це якось виправити. Втім, у 5 років дитина мало що вирішує сама. Батьки віддали на танці, мені сподобалося і я там (у танцях) залишився. Тим паче, що схильність до хореографії у мене бачили ще в садочку», — розповідає Павло.
«Це була ідея друзів»
Амбіції спонукали Павла ще, будучи юнаком, спробувати себе у танцювальному телепроєкті «Танцюють всі». Спроб у нього було три.
«Я був на 2 курсі в університеті. На той момент я вже закінчив професійну кар’єру бального танцюриста. І, чесно кажучи, це була більше ідея друзів, ніж моя. Вони навіть заповнили за мене анкету, я тільки приїхав безпосередньо на кастинг. Це був другий сезон проєкту», — каже танцюрист.
Аби стати учасником телевізійного проєкту, потрібно не лише добре танцювати, а й мати особливу історію, щоб зацікавити глядачів. Павло зізнається, що тоді учасники вигадували різні сумні розповіді, зокрема і про нещасливе кохання, аби звернути на себе увагу.
«У кожній сфері є якісь нюанси. Коли ми прийшли на кастинг, нас попередили, що танцює уся Україна. А цікаві глядачам якісь особисті історії, які нібито наштовхнули на участь у шоу. Щось треба було вигадати. Звичайно, що всім спадали на думку історії нещасливого кохання. А якщо ти був сам по собі цікавий, то вже вигадували за тебе. Тому не завжди можна було вірити в те, що відбувається», — зізнається Павло.
«Майже дійшов до ТОП 20»
Перша участь у шоу закінчилася тим, що Павло дійшов майже до ТОП 20 танцюристів.
«Було дуже неочікувано, коли я «вилетів». Я був ще зелений, не знав всієї кухні зсередини. На той момент мені було 18 років. До того я ніколи не танцював сольно і не пробував себе в іншій хореографії. Тому, напевно, не вистачило досвіду», — зауважує Павло.
Танцюрист каже, що саме амбіції та бажання довести іншим і собі насамперед, що він найкращий, спонукали брати участь у телевізійному шоу знову.
«Вперше я не усвідомлював, на що йду. А наступні рази я вже свідомо готувався, тренувався і було бажання туди повернутися. Я дуже багато сил вкладав, нарешті пішов у циркову студію, навчився робити якісь трюки. Почав їздити на різні майстер-класи з сучасного танцю., а потім почав його викладати в студіях. Я був у другому сезоні, третьому і п’ятому. Востаннє я покинув проєкт через якісь необґрунтовані моменти. Один з суддів тоді мені сказав так: «Я бачу всіх танцюристів і тебе. А хотів би спочатку тебе, а потім решту!». Себто я був не досить яскравий», — розповідає Павло.
Також Павло брав участь у шоу «Танці з зірками». Він пройшов перший тур кастингу, однак у прямі ефіри не потрапив.
«Насправді я не шкодую. Зараз сам танець трошки втратив шарм. Вже немає того відчуття танцю, як витвору мистецтва. Зараз танець – це шоу. Я би не хотів бути частиною брудної розкрутки. Людей інколи більше цікавить сам скандал, чим закінчиться сварка, аніж те, як ти станцював і чи тягнув носочок правильно», — зауважує танцюрист.
«Хотілося знову відчути ті емоції»
Павло каже, що продовжував йти на телевізійні проєкти, бо хотів знову відчути той драйв та ейфорію:
«Пройшло багато років і захотілося знову в цю атмосферу поринути. Це неймовірні емоції – бути присутнім там, на сцені. Коли ти не спиш по 48 годин, репетиції, хореографії. І коли ти приходиш на нічну хореографію, танцюєш у стані ейфорії. У мене були і сльози, і сміх, я не розумів, що відбувається, тіло відмовлялося слухати. І от ці всі відчуття – хотілося пережити знову».
Попри усе, Павло зауважує, що участь у проєктах дала багато чого. Насамперед, бажання розвиватися у різних напрямках.
«Навряд чи я зробив би це без участи у проєктах, бо пробував навіть хіп-хоп. Але бальнику трохи важко перейти на цей стиль. Мене цікавлять постановки та підготовка дітей у різних напрямах. Колись мені сказав викладач з Києва, що бальний танцівник – це виконавець десяти хореографій. Або ти танцюрист універсал, або просто виконавець десяти хореографій», — каже Павло.
Участь у ТБ-проєкті принесла Павлу і медійність. Після того, як його показали по телебаченню, Павла почали впізнавати і брати автографи:
«В університеті це трішки допомагало навіть. Приїхала така мінізірка, показали по телевізору. Почали запрошувати виступати на різні заходи. Також це була хороша реклама, мені не довелося вкладати гроші в неї. А ще – нові знайомства. Пропонували навіть після цього займати суддівське крісло на деяких змаганнях».
На запитання, чи хотів би ще взяти участь у якомусь шоу, відповідає заперечливо.
«Наразі ні. Я вже з цим заспокоївся, у цьому плані я вже дідусь. Тим паче, що танцювальних шоу вже немає. Хочу в майбутньому своїх учнів підготувати для якихось проєктів. А зараз є лише змагання, де ти можеш чогось досягати», — підсумовує Павло.
Фото Володимира Гуцула