Співачка розповіла про переїзд у Київ, написання авторських пісень і творчий дует із народним артистом України.
Гуцулка Марина Фіжделюк з села Розтоків Путильського району 2019 року наважилася взяти участь у головному співочому шоу «Голос країни-9». Попри те, що музичної освіти в неї немає, Марина співає з чотирьох років і сцена для неї – щось особливе.
«Я давно хотіла взяти участь у цьому проєкті, але не наважувалася. Напевно, не відчувала в собі сили. Цей рік був якийсь особливий, тому я поставила собі таку мету – взяти участь у «Голосі країни». Я пішла на кастинг і пам’ятаю, що того дня нічого не встигала, у мене були ще якісь справи. Та все ж я встигла на кастинг. У мене був довжелезний список пісень, але в кінці стояла «Коломийка», яку я сама скомпонувала з того, що було. Й от один із членів журі — Руслан Квінта — запитав, що це за пісня така і попросив заспівати. Послухавши, він сказав, що це дуже цікаво», – розповідає Марина.
«З’являється страх відповідальности»
Дівчина каже, що до участи у проєкті два роки не співала. Тому саме «Голос країни» підштовхнув її до великих змін у житті і реалізації творчих задумів.
«Я співала і в Україні, і закордоном. Об’їхала гарний «шмат» країн, показувала нашу культуру, традиції через пісню. Для мене було важливо показувати своє рідне і популяризувати наш край, адже я гостро відчуваю, що нам не вистачає цього», – зауважує співачка.
Марина каже, що на проєкті було важко все, адже до того дівчина не брала участи у жодному ТБ-шоу.
«Це все було абсолютно новим для мене. Ти працюєш із живим оркестром, прокидаєшся о четвертій ранку, починається робота над образом, репетиція. Відчувається конкуренція, є страх відповідальности. Адже там величезна команда і тобі потрібно зробити так, аби потім твій виступ переглядали мільйони. І до всього ще додається хвилювання, яке сковує. Але, напевно, якщо ти не хвилюєшся, то ти такий собі артист», – каже Марина.
Дівчина зауважує, що саме завдяки проєкту вона почала писати свої пісні.
«Коли я говорила з першим україномовним радіо у Британії, вони сказали, що вболівали за мене. Тобто люди за океаном відчули те, що я хотіла донести. Саме «Голос» показав, що я можу писати пісні. Попри те, що у мене немає музичної освіти, я можу писати пісні. Бо тексти я ще до проєкту писала, але вони були для себе у «шухляду», а мелодію – ні», – розповідає співачка.
Марина зауважує, що «Голос» – це «крутий досвід для музиканта-початківця.
«Потрапити на екран телевізора – це мрія маленької сільської дівчинки, яка здійснилася».
«Написала пісню»
Дівчина зазначає, що проєкт її настільки надихнув, що у перший тиждень після «Голосу» вона написала «Гуцулку». Роман Катрук і Вадим Лисиця займалися аранжуванням. Співачка тішиться такою можливістю працювати з топами українського шоу-бізнесу. Адже за «пів року до того вона навіть уявити собі не могла такого».
Завдяки проєкту Марина познайомилася з народним артистом України Іваном Пилипцем і пізніше записала з ним пісню «Гуцулка».
«Ми з Іваном познайомилися на «Голосі». Спочатку народилася пісня, і я думала, з ким саме її заспівати. Він — гуцул закарпатський, а я — гуцулка буковинська. Вийшов класний дует, і зараз пісня лунає на закарпатському радіо і в Британії. Ми встигли до карантину її заспівати на концертах», – каже Марина.
Дівчина зізнається, що після того, як заспівала на головній сцені країни, її почали частіше запрошувати на виступи. Вона брала участь у різних концертах, фестивалях, де збиралися до 15 тисяч глядачів. Марині під час пандемії цього дуже бракує.
Саме проєкт спонукав її переїхати у Київ. Вона каже, що після нього так і залишилася у столиці.
«Київ мене, звичайно, випробовував. Але я виходжу з дому, а мені назустріч іде Кузін чи Бучинська. Сама атмосфера налаштовує на творчість. Є можливість познайомитися з талановитими людьми. Плюс концерти, виступи на фестивалях. Це стимулює і загартовує», – каже Марина.
Дівчина вдосконалює свій талант, бере уроки вокалу і музики. А ще Марина не цурається благодійсности і багато разів брала участь у благодійних концертах, адже переконана, що це дуже важливо.
«Допомагати одне одному – це важливо. Навіть зараз, коли мені пишуть у соцмережах і запитують, як я потрапила на проєкт, чи скидають пісню і питають моєї думки, я ніколи не жалію часу і відповідаю».
Співачка розповідає, що після проєкту її інстаграм «розривався» від повідомлень зі словами підтримки.
«Це так приємно, коли люди з усього світу пишуть, вітають, підтримують».
«Мені навіть надсилали відео, як переспівують «Коломийку». Одна дівчинка з Коломиї писала, що брала участь у якомусь міжнародному конкурсі, де заспівала цю пісню і посіла призове місце. Це настільки приємно, що я й уявити собі такого не могла.
Іншого разу я їхала у потязі і жінка розповідала, що дивилася «Голос», а там виступала дівчинка з наших країв (із Буковини). До неї ще повернувся Дан Балан. «Боже, вона так співала!» – каже жінка. І коли я сказала, що я і є тією дівчиною, вона не могла повірити», – розповідає Марина.
«Робити свою музику»
До проєкту дівчина працювала ведучою, співала на весіллях. Марина каже, що і зараз до цього повертається.
«Я веду свята, фестивалі вела після «Голосу» у Києві. Першою парою, яку я «одружила», були моя сестра і її чоловік. Мені дуже подобається ця справа, але моє життя трохи змінилося, я їхала закордон, тому певний час не займалася цим. «Голос» усе змінив, і я повертаюся у цю колію. Мені це подобається, пам’ятаю свої перші кроки, коли починала працювати у Чернівцях», – розповідає Марина.
Дівчина каже, що буде пробувати брати участь у телевізійних проєктах, але не пов’язаних із музикою.
«Це проєкти більше пов’язані з дикторством, акторством. Подивимося, як воно буде, не хочу загадувати заздалегідь. На вокальні проєкти, думаю, не йтиму, хоча не треба зарікатися. Якщо йти на такий, то треба готувати конкретний матеріал, який би проєкт міг підтримати», – ділиться співачка.
Марина зазначає, що хоче робити «свою» музику.
«Мені хочеться співати своє. Класно переспівувати, робити кавери, але в цьому не 100% я. Ти ж не можеш піти на радіо чи телебачення з чужим матеріалом — треба розкручувати своє. Наразі я бачу, що не дуже запускають проєкти через ситуацію з пандемією», – каже буковинка.
Дівчина планує створювати іншу, «форматну», музику.
«У нас дійсно є такий момент, коли не може потрапити трошки діалектний твір на топові радіостанції. Це засмучує. Наприклад, закордоном ти популярна, а тут не всі радіостанції підтримують і беруть неформатну музику. Тому в планах робити більш форматне, але у своєму стилі», – підсумовує Марина.