0
Юрій Негрич про змагання пліч-о-пліч із найкращими кухарями країни, роботу шеф-кухарем у ресторані, стажування закордоном і мініколекцію посуду, який йому дарують шеф-кухарі з Європи.
Фото надав Юрій Негрич
Чернівчанин Юрій Негрич торік брав участь у кулінарному шоу «МастерШеф. Професіонали». Хлопець був одним із наймолодших учасників, йому був 21 рік. Попри це Юрій зміг довести собі і цілій країні, що гідний звання шеф-кухаря. Він достойно проходив усі етапи шоу і став фіналістом проєкту.
Юрій каже, що на той момент, напевно, не усвідомлював всієї відповідальности.
«Вітаємо, ви пройшли!»
«Пригадую, тоді я не усвідомлював відповідальности, тому що все життя ризикую, випробовую себе в новому, стараюся отримати більше, борюся до кінця. Так і вирішив піти на «МастерШеф». Спочатку було страшно від фрази «Вітаємо, ви пройшли». Але водночас була й інша думка: «Давай-но, Юро, це – не найважче випробування для тебе, а тільки один із тих маленьких кроків. Я молодий, життя тільки починається, це буде хороший шанс отримати таку школу». Ось так, маленькими кроками я зробив усе для того, аби пройти всі тури і відбір», – розповідає Юра.
Хлопець зауважує, що серед складнощів на проєкті була «кондитерка», адже трохи бракувало досвіду роботи в цьому напрямку.
«У мене були тільки базові знання та поняття. Та вони і мій смак доводили суддям інше, тому я завжди відмінно справлявся з будь-якою стравою, окрім кондитерки. Пізніше зрозумів, що це мій слабкий бік. Тож просто під час проєкту відвідував сучасні майстер-класи та підтягнув цей навик, щоб мати змогу йти далі», – розповідає Юрій.
«Участь у «МастерШеф» — це дуже великий плюс у моєму житті! Це – хороша мотивація, правильне виховання у цьому кулінарному руслі. Це – крутий обмін інформацією та досвідом, адже ми, бувало, 24 години розмовляли про кухню. Оскільки я був наймолодшим, завдяки цій комунікації отримав багаж знань та крутий експірієнс роботи з достойними людьми. Участь у проєкті – лише початок мого шляху кухаря. Це дало дуже хороший поштовх для того, щоб я йшов уперед, вчився, дізнавався нове, знайомився, подорожував», – каже хлопець.
«Впізнають на вулицях Європи»
Конфліктних ситуацій на шоу майже не було. Якщо з деякими учасниками у хлопця не збігалися думки, то він просто намагався уникати спілкування з ними.
Юра розповідає, що його впізнають на вулиці не лише в Україні, а й за її межами. Після завершення проєкту хлопець і далі удосконалює свої кулінарні здібності.
«Мене іноді можуть впізнати на вулицях, навіть у Європі. Також з’явилося багато нового спілкування, багато нових людей та знайомств у житті. Мої маленькі кроки перетворилися на великі, ще й у швидкому темпі. У нашій сфері дуже важко йти рівно. Головне – залишатися людиною. Щоразу я стараюся максимально віддати себе роботі і мотивую всіх навколо себе», – каже хлопець.
Юрій зазанчає, що тепер кожній новій кухні доводиться розповідати, як воно – бути по той бік екрана.
«Практично на кожній кухні хоча б раз мені влаштовують випробування у стилі «МастерШеф», аби побачити, чи я впораюся, чи дійсно так можу. Скажу одне: будь-то змагання з кимось чи просто завдання у стресовій ситуацій, не було жодного разу, щоб я програв або не впорався з чимось. З кожним разом стаю тільки сильнішим», – розповідає Юра.
Хлопець каже, що до проєкту усвідомлював, що кухня – це його справа. А «МастерШеф» «розпалив вогонь та дав прекрасний поштовх у житті для того, аби вчитися, вдосконалюватися, подорожувати та постійно розвиватися.
Є своя мініколекція посуду з усього світу
Хлопець каже, що після перших декількох конкурсів оцінив свої можливості і своїх колег та зрозумів, що дійде до фіналу.
«Я поставив собі цю мету. Мені не так була важлива перемога, як потрапити у фінал. Саме цього я від себе хотів і саме для цього викладався та всіма силами йшов далі. Іноді були моменти, коли думав, що збожеволію від нервів. Думав, що волосся на голові вже сивіє. А прискорений ритм серцебиття був уже звичним станом. Але ніколи не опускав руки».
Юрій – спеціаліст італійської кухні, добре вивчив українську кухню і любить французькі техніки приготування страв, використовує унікальні обробки продуктів та новітні технології в кулінарії. Попри це хлопець любить і домашню їжу — як готувати, так і їсти. Він без упину читає і вивчає французьку кухню. А «на десерт» планує вивчати азійську.
Зараз хлопець подорожує Європою і проходить стажування у найкращих і найцікавіших ресторанах світу.
«Це вже друга моя подорож Європою. Я напрошуюся на стажування, якщо заклад здається мені цікавим, незалежно від того, є у нього мішленівська зірка чи ні. Паралельно намагаюся вести свій блог в інстаграмі. За основу взяв свої подорожі та важку працю кухаря», – розповідає Юрій.
А ще хлопець має свою мініколекцію тарілок, які йому дарують шеф-кухарі, друзі і знайомі з усіх куточків землі.
«У мене з’явилася колекція посуду. Це тарілки, які я отримую на своєму життєвому шляху і мені це подобається. Останній подарунок – тарілка з одного ресторану у центрі Братислави. А ще є з Іспанії, яку мені подарував давній знайомий. Є тарілка з Італії, яку я випросив у місцевого кухаря-італійця. Дякую своїм друзям із Чернівців, які знають, що я колекціоную посуд, і подарували мені дуже цікаві екземпляри. Найкращий презент для мене – тарілка, яка залишає пам’ять про людей, із якими я працював. Пізніше хочу створити свій власний посуд. Мені це також дуже до вподоби», – підсумовує Юрій.
