0
Спецпроєкт «Шпальти» про буковинців, які взяли участь у різних ТБ-шоу, і про те, як це вплинуло на їхнє життя. Переможниця «Топмодель по-українськи» Мальвіна Чукля про конкуренцію у жіночому колективі, хейт і втілення своїх мрій.
Чи не кожна людина хотіла хоч раз у житті побачити себе на екрані телевізора, побувати за лаштунками і зрозуміти, як відбувається телебачення зсередини.
Не з чуток про всі тонкощі участи у ТВ-шоу знає буковинка Мальвіна Чукля з села Байраків, що на Герцаївщині.
Торік дівчина вирішила спробувати свої сили у моделінгу і взяла участь у проєкті «Топмодель по-українськи».
«Зйомки тривали чотири місяці: почалися 4 квітня і завершилися 24 липня 2019 року. Було дуже важко з декількох причин, зокрема морально. Адже вдома я залишила свою сім’ю, маленького синочка. А коли їдеш на кастинг, ти не знаєш, чи потрапиш на проєкт. Тому повинна їхати з готовою на чотири місяці валізою, а результати дізнаєшся на місці. Важко, адже це жіночий колектив і велика конкуренція. І, зрештою, знімальний процес виявився не таким легким, адже це ТВ-шоу, де є свої правила, нюанси. І якщо ти швиденько не усвідомлюєш, де перебуваєш і як треба діяти, то ніякого успіху там не досягнеш», — розповідає Мальвіна.
Дівчина також зауважує, що складнощі полягали у відсутності досвіду роботи в моделінгу й участі у ТВ-шоу.
«У мене не було жодного досвіду. Якщо не враховувати одну професійну фотосесію, яку я виграла ще у студентські часи на конкурсі «Студент року», весільну фотосесію і тематичну під час вагітности», — жартує Мальвіна.
Щодо побічних ефектів та мінусів від участи у ТВ-проєкті, то Мальвіна розповідає про момент очікування і реальности.
«Там ти бачиш усе, що відбувається поза камерами і за якими принципами влаштоване телебачення. І скажу, що це не найприємніше. Є правила, рейтинги, тобто те, заради чого працюють люди всередині системи. Інколи заради своїх цілей вони готові закрити очі на якісь моральні цінності. Тому дійсно було чимало негативних моментів. Насамперед це психологічні наслідки. Адже після проєкту майже в усіх учасників настає постпроєктний синдром. Коли ти заново починаєш звикати до зовнішнього світу, соціалізації. Тому що там (на проєкті) ти ніби в ув’язненні і живеш життям, яке для тебе хтось спланував. І керувати ти можеш лише декількома моментами. А все інше за тебе вже давно вирішили. А ще є моменти, коли ти на камеру повинна з кимось конфліктувати, висловлювати свою думку, бажано неприємну. Адже якщо ти хороший, то нецікавий камері», – розповідає Мальвіна.
Дівчина зауважує, що на проєкті, яким би людяним ти не був, повинен витягувати з себе негатив чи позитив і видавати в гіперболізованій формі. А після завершення проєкту мусиш знову налаштовувати себе на помірне життя й усвідомлювати, що не все так райдужно.
«Проєкт – це як виш. Ти вчишся, тобі розповідають, що після отримання диплома перед тобою відчиняються всі двері. А всі знання, які ти отримуєш у ВНЗ, обов’язково знадобляться. І в голові вже вимальовується картина втілення мрій і успішної кар’єри. Так само і в проєкті: тобі «вималювали картину», яка зовсім не така яскрава в реальності», – зазначає Мальвіна.
Дівчина розповідає, що проєкт залишив по собі присмак популярности, самоствердження, хейту і розчарування. Але насамперед участь у проєкті спонукала Мальвіну на реалізацію мрій, які жевріли у ній давно.
«Для мене участь у проєкті – це момент самоствердження. Я не люблю самостверджуватися за рахунок когось. Це не за моїми моральними принципами. Мені важливо знати, що я чимось краща тільки через те, що я роблю. Тож, проєкт дав мені змогу усвідомити, що я дійсно чогось варта. Зрозуміла, що моє твердження «неважливо, хто ти, звідки, що в тебе є за спиною; важливо лише те, до чого ти прагнеш» завдяки проєкту підтвердилося», — ділиться Мальвіна.
Жінка зауважує, що проєкт залишив по собі величезний модельний і соціальний досвід і загартував.
«Я все життя була дуже м’якою, мало коли могла дати опір і відстоювати себе. А там (на проєкті) щось у мені змінилося, і я змогла зовсім по-іншому реагувати на деякі ситуації і виховала в собі якості, які привели мене до перемоги», — зауважує Мальвіна.
Вона зізнається, що після завершення проєкту з’явилося відчуття тиску й очікувань.
«Після проєкту ти живеш під тиском його творців, глядачів. Усі від тебе чогось очікують. І ніби розумієш, що це твоє життя і ти нікому нічого не винен. Але бентежать думки, чи все робиш правильно, чи не осудять. У якийсь момент я усвідомила, що не варто переживати через чиїсь очікування, які наче ти не виправдав. Це моє життя, я все зробила правильно. Проєкт – це величезний досвід, було страшенно важко, але я пройшла все з гідністю і залишилася людиною. І що робити далі з цим – лише моя особиста справа», — наголошує Мальвіна.
Ще одним наслідком участи у ТВ-проєкті став хейт, який посипався на Мальвіну у соцмережах. Необґрунтовані «напади» теж залишили певний відбиток і неприємний післясмак.
«Ще до того, як іти на проєкт, я усвідомлювала, що буду досить специфічним персонажем, який точно знайде своїх глядачів, але їх буде менше. Глядачами «ТМПУ» є переважно підлітки, молодь. А я – 25-річна мама, для якої нібито вже надто пізно йти у такі модельні проєкти. Тому дуже багато людей писали, що я не мала би бути там і вигравати. Це проблема сьогодення і соцмереж, адже зараз дуже багато волі мають діти. Соцмережі дають можливість розвитку, але є деякі речі, до яких ми повинні морально дорости. А 10-13-річні діти ще не готові, щоб давати оцінку діям дорослих людей. Ні, я не ображаюся на тих дітей, які писали, що я страшна, щоб я здохла і що я взагалі веду себе як шльондра, адже я мама, тому повинна була сидіти вдома. Мене просто засмучує те, що наше суспільство дійшло до таких висловлювань», – розповідає Мальвіна.
Попри негативні епізоди, перемога у проєкті принесла буковинці звання топмоделі, грошову винагороду, зйомку для обкладинки глянцевого журналу і контракт із модельним агентством. Мальвіну почали запрошувати на покази мод, закриті фешн-покази, фотосесії.
Серед найважливіших плюсів участи у «ТМПУ» – нові знайомства, які і надихнули Мальвіну на втілення своїх мрій і розвиток у нових сферах.
«Мене надихнули гримери проєкту, які цілком створювали наші образи, тобто і макіяж, і зачіски. Я завжди відчувала в собі ці вміння, а спостерігаючи за роботою гримерів, визначилася, що хочу робити, і почала над цим працювати. На проєкті я познайомилася з візажисткою, у якої я потім побувала на курсах візажу. Відтак я потрапила в б’юті-сферу і незабаром почну творити красу», — зізнається Мальвіна.
Окрім нападів хейтерів, була ще й велика кількість позитиву від шанувальників, які вітали з перемогою, писали слова підтримки.
«У мене маленька авдиторія в інстаграмі. На мене підписалася найменша кількість людей серед інших учасниць проєкту. Але до мене перейшли дуже «мої» люди. Бував навіть підсвідомий зв’язок з авдиторією. Коли я сумую, хтось це відчуває й обов’язково пише щось приємне. Це магічно і настільки мене надихає, коли хтось вирішує у правильний момент відправити мені імпульс добра. А добро мене дуже сильно окриляє! І коли я знаю, що у світі воно є, то знаю точно, що не все втрачено і все зроблено недарма», — підсумовує Мальвіна Чукля.
Фото Володимира Гуцула
