Рецензії

10 томів поезії та шлях до Пауля Целана

Рецензії від книжкової оглядачки Лілії Шутяк.

 

Як згадує у передмові до своєї книжки «Пауль Целан. Біографія юності поета» чернівчанин Ізраель Халфен, коли він 1961 року в Парижі познайомився зі всесвітньо відомим німецькомовним поетом Буковини, то попросив його пояснити один із віршів. «Він відповів мені м’яко і мелодійно: «Читайте! Потрібно тільки читати, розуміння прийде само собою». Гадаю, це дуже вдала фраза, яку міг сказати поет одному зі своїх читачів. Водночас, якщо говорити про Целана, то розуміти його вірші – справа нелегка, і навчитися цього досконало дійсно неможливо. Особливо це стосується його поезії пізнього періоду. Не вдаючись до перебільшень, можна помітити, що читачі поезії Целана ніби поділяються на два типи: ті, які її не розуміють, і ті, яких вона просто зачаровує. Про це, зокрема, свідчать численні літературно-критичні праці та наукові розвідки, в яких знаходимо найрізноманітніші погляди й тлумачення віршів Целана. 

Згадана книжка – це охудожнена біографія поета, кожен розділ якої супроводжує епіграф із його поетичних рядків. Як зазначає у післямові Петро Рихло, ім’я лікаря-практика Ізраеля Халфена мало що скаже українському читачеві, водночас у німецькому світі він добре знаний як «автор першої біографії Пауля Целана». У книзі автор розповідає про перші 25 років життя поета, історію яких викладено у 10 розділах. «Найбільша цінність даної біографії полягає в її строго документальному характері… – зауважує Петро Рихло. – Кожна подія, кожна деталь у книзі Ізраеля Халфена документально підтверджена, що підвищує її автентичність, робить її надійним джерелом біографічних свідчень про поета». І справді, в книжці, зокрема, вміщено листи Целана до рідних та близьких, що допомагають читачеві скласти уявлення про те, яким був юний Пауль. Достовірности виданню додає і той факт, що його автор був особисто знайомим із поетом. 

У цій біографії Ізраель Халфен зосереджується на молодих роках життя Пауля Целана. Окреме місце він відводить історичній ситуації, що склалася на Буковині напередодні народження письменника. Ізраель Халфен описує становище чернівецьких євреїв у тогочасному суспільстві та їхню боротьбу за рідну мову в часи румунського панування. Докладно автор розповідає про життя батьків Целана і те, в яких умовах майбутній поет народився і зростав. Зокрема про зміну декількох шкіл, гру на скрипці, яка стала примусом, дружбу з віденським кузеном, постійні дискусії зі шкільними вчителями, захоплення скульптурами Родена тощо. Не останнє місце в книжці займають і стосунки з жінками та закоханості поета. У юності чимало дівчат, за свідченням його друзів, «бігали» за Целаном, проте «він боявся дівчат». Тоді єдиною людиною, яку він любив, була мати поета, що справила на автора великий вплив. 

Перші поетичні спроби, студентське життя та кохання до подруги його юности Рут Лакнер займають у книжці особливе місце. Цікавими є характеристики Целана від тих, хто його знав у той час. До прикладу, такі: «виникало враження, що Пауль говорив радше до людей, ніж із ними» або «ще вимогливішим він був, коли йшлося про зовнішній вигляд дівчат та їхні інтелектуальні здібності», водночас «ніхто з близьких друзів майже нічого не знав про його внутрішнє життя». «Одна з подруг юності Целана згадує про те, що його завжди інтригувала думка про власну смерть, особливо заворожувало його самогубство знайомих йому людей – так, немовби кожне самогубство було певним знаком для нього самого». Що, зрештою, і сталося, коли 1970-го року поет зробив останній крок у Сену. 

Ізраель Халфен докладно описує в цій біографії єврейські традиції (Бар-Міцву), а також гетто в Чернівцях, депортацію поета до табору. Невдовзі Целан покинув своє рідне місто назавжди. «Проте під час усіх подальших мандрів, навіть у Парижі, – читаємо в тексті, – його супроводжував Меридіан його рідного краю, і не тільки в Бюхнерівській промові 1960 року, але й у пізніших листах до своїх земляків він завжди пам’ятатиме про цей меридіан». Про Чернівці.

По-справжньому перейнятися духом Целана й випробувати на собі вплив його віршів український читач має нагоду завдяки 10-томному виданню творів автора, що побачило світ у «Видавництві 21». Остання книжка «Затьмарено» з’явилася друком саме напередодні 100-річчя від дня народження поета, яке відзначаємо 23 листопада. Текстовий корпус віршів збірки створили 1966 року в Психіатричній університетській клініці св. Анни, куди автора помістили після замаху на життя дружини. Однак опубліковано їх у формі книжки лише 1991-го (видавництво «Зуркамп»). 

«Вслухайся у себе, вдивляйся у себе, вмовляйся у себе» – рядок, який влучно резонує з настроєм книжки. За словами перекладача й автора післямови Петра Рихла, тут «домінують два головні мотиви – мотив утрати світла та мотив страждання». У «Затьмарено» автор ніби дістає свої слова глибоко зсередини і струшує їх на читача, наче осіннє листя. Фрагментарний характер книжки насправді приховує особливу глибину, закладену в кожен рядок. 

«Затьмарено» завершує грандіозний проєкт перекладу поетичної спадщини Целана українською, який розпочався ще далекого 2013 року з першої збірки поета «Мак і пам’ять», у якій зібрані вірші, що визначили поетичне майбутнє автора «Фуґи смерті», утвердили його перо, сформували світоглядні орієнтири. З іншого боку, збірка «Мак і пам’ять» стала своєрідним першим підсумком творчости поета, результатом довгої й клопіткої роботи. Вона налічує 56 текстів, упорядкованих у хронологічній і тематичній послідовності, що витворюють чотири цикли: «Пісок з урн», «Фуґа смерті», «Контрове світло» і «Стебла ночі». А сама назва збірки – це певний оксюморон, поєднання непоєднуваного, що, в принципі, вельми характерно для всієї творчости Целана.

«Мак і пам’ять» – це майже 150 сторінок концентрованого метафоричного тексту. Кожен вірш наче доповнює інший, перетікає зі сторінки на сторінку. Завдяки цілісності, структурованості, неймовірному поєднанню образів ці ліричні тексти утверджують пам’ять на противагу забуттю. Зберігають цю пам’ять і про самого Пауля Целана – одного з найвизначніших поетів повоєнної Європи, творця «абсолютного вірша» і винахідника «мови оніміння», який народився у Чернівцях і своєю творчістю продовжує зберігати це місто на культурній мапі світу.

Коментарі