0
Громадська активістка Анастасія Павлюк пише про принципи slow living, що треба для старту та для щастя.
Фото Marek Rucinski, unsplash.com
Якщо уявити, що життя – це якийсь цирковий номер, то доросла людина автоматично стає жонглером. Потрібно втримати рівновагу: сім’я, робота, гроші, хобі, спорт, друзі, – та ще й так, аби щось не впало додолу. Важкувато, правда?
Впевнена, що багатьом цей стан знайомий, коли ти з усіх сил намагаєшся балансувати, а потім якась дрібничка – і все летить шкереберть…
Ми поспішаємо, біжимо, працюємо, одружуємося, досягаємо, реалізуємо і майже ніколи не помічаємо, що життя – це те, що відбувається зараз. Не десь далеко попереду, коли всі цілі досягнуті, а тут і зараз.
Саме про життя «тут і зараз» говорять прихильники нового руху, який має назву Slow Living (з англ. «повільне життя»). Він зародився років 30 тому через «Макдональдс», уявляєте?
Окей, спочатку з’явився рух Slow Food (з англ. «повільна їжа»).
Карло Петріні був типовим італійським сеньйором, допоки у центрі його міста не захотіли збудувати заклад швидкої їжі «Макдональдс». Для італійців, пристрасних натур, які споконвіку сприймають прийом їжі як ритуал і священне дійство, це неприпустимо! Масові протести зробили своє. Люди почали звертати увагу на те, що, в яких умовах і з яким темпом вони споживають, а це дало розуміння того, що, можливо, і життя не потрібно так сильно форсувати?
Спробувати пожити трохи за принципом slow living – це ідеальний варіант для молодих людей, які загубилися в світі нескінченних можливостей. Існує доступ до всього, чого душа забажає, але спершу треба визначити: а що ж вона бажає, та душа?
Тому, власне, я і спробувала пожити трохи часу за цими принципами і тепер ділюся з вами.
Принципи slow living:
Одна справа
Забуваємо про багатозадачність. Фокус уваги на одній справі дасть кращі результати, тому працюємо і вирішуємо поступово. Один за одним.
Чітко кажемо «ні»
Речам та обставинам, які заважають нашому робочому чи навчальному процесу. Якщо завтра зранку презентація нового проєкту, то вечірні коктейлі з друзями варто таки пропустити.
Обираємо три основні справи на день
Замість 10 пунктів, що зробити сьогодні, оберіть три головні справи. Це забезпечить якісну й ефективну роботу.
Менше звуку
Спробуйте їхати в громадському транспорті без навушників. Завдання не легке, особливо в Чернівцях, але мозок точно подякує за тишу. Подкасти, аудіокниги, лекції з ютубу також обмежуємо.
Час із близькими
Тут усе просто: відкладаємо телефони якнайдалі і насолоджуємося живим спілкуванням.
Більше природи і прогулянок
Звісно, що всі дорослі люди максимально зайняті, проте поїхати на вихідних до озера чи лісу – це реально. А ще реальніше – піша прогулянка до чи після роботи. Спробуйте декілька разів на тиждень замінити нею проїзд у громадському транспорті чи машині. Дуже добре розвантажує голову.
Slow food
Не закидаємося булками і гамбургерами, краще каші, салати, м’ясо – те, що довго жувати. Але якщо і «грішимо», то робимо це по-віль-но! Ретельно жуємо і смакуємо кожен шматочок.
Обираємо якість, а не кількість
Це про все. Про друзів, їжу, справи на день і самовіддачу.
Фото Christin Hume, unsplash.com
Хто ж ці люди, «повільно живучі»?
Як казав Валерій Меладзе:«Всё должно быть без СУЕТЫ».
Чому ж ми його не слухаємо?
Чернівчанин Микола Гуцул вже два місяці живе за принципами slow living. І я запитала у нього, що це таке і навіщо йому це потрібно.
– Звідки ти дізнався про цей рух і коли наважився спробувати на собі?
– Побачив відео в ютубі у блогерки. Зацікавило, послухав трохи, потім почитав в інтернеті і зрозумів, що це воно. Одразу ж того дня і спробував.
– Поясни одним словом, що таке slow living?
– «Мистецтво маленьких кроків».
– Що тобі це дає зараз?
– Останнім часом я так багато всього робив і досягав, але це майже не приносило мені щастя. Була нескінченна метушня. Зараз у мене не так і багато справ, але метушня зникла. Я не встигаю робити стільки справ, як раніше, бо пріоритети трохи змінилися, і це ок.
– Що для тебе щастя?
– Раніше я думав, що це отримання результатів. Зараз, після використання цих принципів, я почав розуміти, що щастя – це шлях до цих результатів.
– Чи є якісь зміни в стосунках з близькими?
– Так, звісно, тепер менше витрачаю час на односторонні стосунки, де я вкладав більше. Я – за якісне спілкування та обмін.
– А ще які зміни?
– Раніше я часто запізнювався всюди, тепер я приходжу вчасно, бо немає поспіху і метушні. Я краще повільно пройдуся до місця зустрічі і вийду раніше, ніж буду «летіти» транспортом, бо хотів ще щось зробити. Також почав більше гуляти на свіжому повітрі, саме гуляти, а не добігати кудись.
Фото Миколи Гуцула
Slow living – це не лише для молоді, основна частина прихильників цього руху – люди старшого віку. Ті, які вже остаточно втомилися від цих «щурячих перегонів» і хочуть трішки поласувати життям.
Що треба для старту
- Прийняти думку, що спокій НЕ забере вашого життя. Спокій – це ваш внутрішній стан.
- Якщо у вас є діти, то пропонуємо вам трішки збити «градус» у вихованні. Дайте їм перерву від гуртків на декілька днів. Посидіть із ними в тиші, без планшетів і телефонів.
- Зробіть разом щось власноруч.
- Зайнятість не дорівнює важливість. Зайнятість – це не повноцінність.
- Зробіть аналіз власної зайнятости і виділіть для себе пріоритети: ті, які є, і ті, які б ви хотіли.
- Кажіть «ні» справам, речам і людям, які на цьому етапі не є в пріоритеті.
- Відійдіть від чужих цілей, знайдіть саме свої.
- Максимально будьте В МОМЕНТІ. Відчувайте й усвідомлюйте, що у вас є саме зараз.
- Удень виділяйте декілька хвилин, аби побути на самоті і перезавантажитися.
- Поступово сприймайте інформацію. Не треба заповнювати документи, слухати музику і паралельно розмовляти з колегою. Робіть усе по черзі, розвантажуйте мозок.
- Знайдіть однодумців. Тих, хто також хоче поекспериментувати з темпом життя.
Для щастя треба лише сповільнитися. Спробуємо?
