0
У Чернівцях громадський транспорт для маломобільних груп населення переважно є черговим випробуванням.
Громадський транспорт для маломобільних груп населення переважно є черговим випробуванням. І зазвичай це через високі сходинки та необлаштовані зупинки. За останні декілька років тролейбусний парк Чернівців почали оновлювати. У місті з’явилися низькопідлоговий електротранспорт. Чи доступні вони і чи можливо до них потрапити без сторонньої допомоги, читайте.
У Чернівцях більшість тролейбусів недоступні для людей, які пересуваються на візку. Менторка з інклюзивних питань, координаторка напрямку захисту прав осіб з інвалідністю ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист», керівниця ГО «Рада жіночих ініціатив» Марія Нікітіна розповідає, що ще зі студентських часів змушена їздити на таксі.
«Скористатися громадським транспортом у Чернівцях просто нереально. Це як екстремальний вид спорту. Особливо, коли одна, на візку. Водії паркуюються надто далеко від бордюрів, і навіть звичайним людям не завжди зручно зайти до салону тролейбуса чи маршрутки. Ми проводили зустрічі з водіями і керівництвом тролейбусного управління. Але вкрай рідко можна побачити, щоб транспорт зупиняли правильно», – каже Марія.
Буковинка розповідає, що одного разу на зупинці біля ТЦ «Майдан» зробила зауваження водію, бо він далеко зупинився. У відповідь почула нецензурну лексику.
«Я ще таких слів не чула за все життя. Спочатку навіть не знала, що відповісти. Але все ж постояла за себе, і люди на вулиці підтримали мене. Я завжди виступаю за дипломатію і толератне ставлення одне до одного», – зауважує Марія Нікітіна.
Активістка наводить приклад українських міст, у яких доступність транспорту не є чимось незвичайним. Наприклад, у Вінниці та Львові Марія Нікітіна користувалася громадським транспортом, навіть не домовляючись ні з ким про допомогу.
«Був випадок у Вінниці, коли люди допомогли мені зайти в тролейбус, а водій гукає: «Зачекайте! Я пандус опущу!». Там навіть ставлення зовсім інше. Також доступним є комунальний транспорт у Львові. Тож я не можу погодитися з частим висловом «Гостинна Буковина вітає гостей». Гостинна – це коли ти однаково ставишся до всіх. Коли не ділиш людей на пасажирів, які сплачують за проїзд, і тих, хто їде безкоштовно. А нещодавно ми всією групою їхали у Кишинів. Ми там взагалі іноземці! Але це не завадило нам доступно скористатися тролейбусом, який і зупиняється впритул до зупинки, і ставлення там інше. Чому так не може бути у нас, я не знаю».
Щоб їздити на таксі, Марії довелося знайти додаткову роботу. Загалом в місяць за послуги таксі вона сплачує більше 4000 грн.
«Крім того, що їздити в таксі дорого, часто це ще й неможливо. Особливо в дощ. Машини просто не приїжджають. Зазвичай водії відмовляються приїхати, коли дізнаються, що ти на візку. І, наприклад, в Києві я не доплачую за «Універсал». У Чернівцях це ще додаткова оплата», — ділиться Марія.
Аби вирішити питання доступності транспорту, потрібен комплексний підхід, переконана жінка.
«Кожен керівник має бути на своєму місці. Загалом у місті потрібно оновити транспортний парк. Також для вирішення проблем із доступністю транспорту має бути загальнодержавна програма. І тоді кожна область чи місто отримували б співфінансування для реалізації цієї реформи. А всі пасажири мають стежити за тим, у якому транспорті вони їдуть, і не дозволяти маніпулювати собою», — зауважує Марія.
У зв’язку з тим, що низькопідлогових тролейбусів мало, було б доцільно створити спеціальний додаток, де була б вказана кількість цих машин, вважає громадська активістка Валентина Добридіна.
«Тоді усі маломобільні групи населення бачили б, де саме той чи інший низькопідлоговий тролейбус. Зараз вони жодним чином не позначені», — каже вона.
Буковинка Олександра Залевська щотижня їде з Герцаївщини, де зараз мешкає, до Чернівців. Жінка вимушена користуватися громадським транспортом.
«З села водії завжди допомагають, хоча це дуже складно. А пересування у місті перетворюється на суцільне випробування. Зупинки не облаштовані, в тролейбуси потрапити складно. Допомагають, як правило, ті, кому й самим складно. Буває, що люди не втримують. Скільки вже разів випадала з візка, навіть не пам’ятаю. А коли просиш водіїв під’їхати ближче до бордюра, часто кажуть, що нема такої змоги. Але нещодавно сталося диво! Коли ввійшла до низькопідлогового тролейбуса, кондукторка запитала, на якій зупинці буду сходити. Тоді вона попросила водія, щоб він зупинився ближче до бордюра. Я була дуже здивована! Це дуже приємно», – розповідає пані Олександра.
За словами в.о. начальника Чернівецького тролейбусного управління Михайла Олексюка, наразі у Чернівцях є 24 низькопідлогових тролейбуси. Надалі планують продовжити оновлення машин.
«У сучасних машинах є така функція, як нахил кузова в бік посадкової площадки. На інструктивних заняттях ставимо вимоги для водіїв, щоб під’їжджали на зупинках максимально близько», – пояснює він.
Водій тролейбуса №11 Іван Собко працює на низькопідлоговій машині. Розповідає, що намагається зупинятися максимально близько до бордюрів. Однак через проблемні дороги це не завжди вдається.
«Треба проводити комплексні роботи. Наприклад, на зупинці «Ляльковий театр» підїжджаєш до бордюра з вибоїнами і зачіпаєш тролейбус. Це тролейбус стандарту «Євро-6». Він зроблений для ідеальних доріг, тож не дивно, що часто ламається. На всіх зупинках, які сучасно облаштовані, близько зупинитися не складно. Також є функція нахилу кузова, яку застосовуємо для доступності», – розповідає чоловік.
За його словами, додають проблем у запинках і водії, які «на декілька хвилин» залишають автівку на зупинці, а самі біжать у справах:
«Патрульні ж на порушників фактично не зважають. На це теж потрібно звернути увагу».
Щодо пандусів, то автоматичні є тільки в декількох машинах. На тролейбусі №11 він відкидний і потребує відмикання спеціальним ключем. Іван Собко за необхідності відкриває пандус. Хоч конструкцію часто клинить, каже чоловік. Знову ж таки, через неадаптованість до місцевих доріг.
Заступник начальника відділу транспорту, зв’язку та енергетики Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Ігор Кожуленко розповів, що для міста поступово закуповують низькопідлогові тролебуси, обладнані відкидними пандусами:
«Приватні перевізники також працюють у цьому нарямку. Всі автобуси великого класу є низькопідлоговими й обладнані відкидними пандусами. Також важливо, що, згідно з постановою Кабміну, переваги в проведенні конкурсу на перевезення будуть надватися тим перевізникам, які мають певну кількість автобусів, доступних для маломобільних груп населення».
Представник ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист» Богдан Бойко розповів, що цьогоріч коаліція громадських організацій досліджувала питання доступності комунального громадського транспорту для маломобільних верств населення.
«Ця проблема має декілька компонентів, зокрема це низькопідлогові тролейбуси. Їх дуже мало у Чернівцях. Друге питання – це висота громадських зупинок. Вони мають бути приблизно на тому ж рівні, як і низька підлога у тролейбусах. На жаль, багато зупинок не відповідають цим елементарним вимогам. Тому людям, які пересуваються на інвалідних візках, батькам із дитячими візочками та людям літнього віку важко користуватися навіть низькопідлоговим громадським транспортом.
Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що водії тролейбусів не зупиняються впритул до бордюрів. Тож людям все одно треба спуститися на дорогу, а потім піднятися в салон тролейбуса. До того ж не працюють відкидні платформи, які мали б допомогти безперешкодно потрапити в тролейбус. Водії кажуть, що платформи неякісні, тому вони їх не відкидають».
За словами Богдана Бойка, аби вирішити ці питання, активісти зустрічалися з керівництвом ЧТУ. Там запевнили, що вестимуть відповідну роботу з водіями.
«Сподіваємося, що водії таки будуть правильно зупиняти тролейбуси. Тоді можна буде без сторонньої допомоги скористатися транспортом. Адже маломобільні верстви населення мають таке ж право безперешкодно їздити в громадському транспорті, як і інші громадяни. І дуже важливо створити для цього всі необхідні умови та якісно надавати послуги з транспортних перевезень», — підсумовує Богдан Бойко.
У випадку порушення прав людей з інвалідністю ви можете звернутися до громадської організації «Чернівецьке об’єднання «Захист» листом за адресою: м. Чернівці а/с 1151, телефоном 0960165979 (Viber/WhatApp/Telegram), електронною поштою: [email protected], Іnstagram: zahystcv, Facebook: zahystcv. Стаття створена в рамках реалізації проєкту «Захист прав людини у Чернівецькій області», який реалізує ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист» за підтримки IM Swedish Development Partner.
Альона Чорна
