1
Ми публікуємо твори дітей та знайомимо чернівчан із учасниками «Literature Future».
ru.best-wallpaper.net
Як раніше писала «Шпальта», 15–16 вересня у Чернівцях відбудеться І Міжнародний дитячий літературний фестиваль«Literature Future». До столиці Буковини на два дні приїдуть 100 найобдарованіших дітей України, авторів та переможців літературного всеукраїнського конкурсу. Також на фестиваль, який відбудеться у ЧНУ імені Юрія Федьковича, завітають відомі автори та актори, телеведучі й сценаристи.
Нагадаємо, благодійний фонд «Я – майбутнє України» запрошує чернівецькі родини стати частинкою дитячого літературного фестивалю та прийняти у своїх оселях діток з інших областей України.
Медіа-платформа «Шпальта» є інформаційним партнером дитячого фестивалю. Ми публікуватимемо твори дітей та знайомитемо чернівчан із учасниками «Literature Future».
Сьогодні пропонуємо вашій увазі поезію Ірини Пархомець, учениці 6 класу, Песецької ЗОШ І-ІІ ступенів Новоушицького району Хмельницької області.
Вибрані вірші із поетичної збірки «Мрії про крила»
Плакав жук
Плакав колорадський жук:
– Я із вами не друж-ж-жу!
Всі навколо мене лають,
Ж-ж-жить спокійно заваж-ж-жають.
Всім кортить мене втруїть.
Не дають ж-ж-жукові ж-ж-жить!
Ось візьму і розсердж-ж-усь,
І в Америку вернусь!
Маленький Принц
На далекій-далекій планеті
Десь між тисячами зірок
Жив самотньо Принц Маленький
На планеті розміром в крок.
Він щодня свою землю рідну
Доглядав і прибирав:
Чистив кратери вулканів,
Баобаби старанно зривав.
І маленький його астероїд
Був для нього найкращим з усіх.
Тільки сумно було малому –
Так хотілось побачити світ.
Адже десь у далеких галактиках
є мільйони нових світів.
Попрощався Принц із Трояндою
І у подорож полетів.
Хай попереду невідомість,
Він в душі проганяє страх.
Принц Маленький – дивний мандрівець,
Неспокійний і вільний птах.
Не одну він планету відкриє.
Не одну він мудрість збагне.
Десь у Космосі й досі мріє
І, можливо, чекає мене.
Подаруйте цуценя
Незабаром мій День народження.
Так чекаю на нього я.
І найбільше у світі хочу,
Щоб мені принесли цуценя.
Ось такого, маленького песика.
Я б назвала його Дружком.
Я б любила його і пестила,
І водила б гулять з повідком.
Я б навчила його не кусатися,
Завжди лапку мені подавать
З іграшками навчила би гратися,
А іще рахувать, танцювать…
Від усіх подарунків відмовлюся,
І скажу мамі й таткові я:
– Ну, будь ласка, здійсніть мою мрію,
Подаруйте мені цуценя!
Диво – колискова
Співає мама пісню,
Тихеньку колискову
Так лагідно, так ніжно,
Що засинаю скоро.
І сниться мені хатка,
І сниться мені киця.
Лунає колисанка –
І казка мені сниться.
В тій казці диво-птахи
Посеред хмар літають,
І різні диво – звірі
У лісі там блукають.
І квітнуть диво-квіти,
І світить диво-сонце.
І лине диво-пісня.
Такий предивний сон мій.
Прокинулась, всміхнулась,
І так мені привітно.
Матусі колискова –
Це диво – мова рідна.
Краса довкола
Ой, яка краса довкола:
Луг зелений, чисте поле,
Синє небо, сонце грає,
Коник у траві співає.
Я іду на зустріч сонцю,
Коник стрибнув на долоньку.
Мить – і вже його немає,
Знов на скрипочці заграє.
У травиці, у затінку
Він сховав свою хатинку.
Змайстрував собі він скрипку
Й виграє на ній улітку.
Грає він про тепле літо,
Про траву, дощем умиту,
Про заквітчану долину
І про рідну Україну.
Що на ній так гарно жити,
Щоб усе живе любити,
Що на ній краса довкола:
Луг зелений, чисте поле…
Біля мами
Біля мами я своєї
Наче у раю.
Над усе матусю рідну
В світі я люблю.
Ненька моя дорогенька,
Наче.
