0
Українська влада сподівається, що нові правила зменшать темпи виїзду молодих чоловіків за кордон.
За місяць після того, як уряд дозволив виїзд за кордон чоловіків від 18 до 22 років, на в’їзді до Словаччини зареєстрували понад 11 тисяч перетинів кордону українцями цієї вікової категорії. Майже 40 тисяч спроб виїзду чоловіків такого ж віку зареєстрували за аналогічний період на українсько-польському кордоні. Про це йдеться у відповіді Прикордонної служби Польщі та Словацької Республіки на запит «Української правди».
Водночас за даними «The Telegraph», упродовж останніх двох місяців після пом’якшення правил виїзду країну залишили майже 100 тисяч українських чоловіків призовного віку. Лише через польський кордон, який залишається головним напрямком виїзду, з кінця серпня виїхали 99 тисяч українців віком від 18 до 22 років. Для порівняння, чисельність усієї британської армії становить близько 70 тисяч осіб. Українська влада, ухвалюючи рішення про дозвіл виїзду молодим чоловікам, розраховувала, що згодом частина з них повернеться додому й добровільно долучиться до лав Збройних сил.
Уряд про нові правила виїзду
Попри офіційні дані прикордонних служб сусідніх країн, міністр молоді та спорту Матвій Бідний у недавньому інтерв’ю зазначив, що критичного відтоку молоді за кордон немає. Ще у вересні минулого року зафіксували зростання кількости виїздів утричі:
«Рішення про те, що молодь 18-22 років зможе вільно перетинати кордон – це можливість для них сьогодні вільно себе почувати, вільно повертатися, їздити додому, бачити, що тут усе дуже непогано. Бачити, що тут є нові можливості. Це і пільгове кредитування на житло, і студентські гранти на навчання, і гранти на відкриття бізнесу».
Фото: фейсбук-сторінка Матвій Бідний
Однак нові правила вплинули не лише на міграційну статистику, а й на внутрішню ситуацію – зокрема в освіті та на ринку праці.
Як ухвалення цього закону позначилося на навчальних закладах і підприємствах Буковини – читайте в матеріалі.
Статистика та тенденції у вищій освіті
Позитивну динаміку щодо продовження освіти випускників 11-х класів спостерігають у 2024–2025 навчальному році у Чернівцях. Про це повідомила «Шпальті» керівниця Управління освіти Чернівецької міської ради Ірина Ткачук.
Ірина Ткачук
За її словами, загальна кількість випускників зросла з 1321 до 1474 осіб. Водночас частка тих, хто вступив до українських університетів, знизилася з 56,9% до 55,7%, а кількість студентів, які обрали навчання за кордоном, навпаки зросла – з 18,4% до 19%.
Помітне скорочення зафіксували серед вступників до коледжів із 19,3% до 18,5% і закладів професійно-технічної освіти з 4,6% до 3,8%.
«Водночас збільшилася і частка випускників шкіл, які взагалі не продовжили навчання – з 17,9% до 18,4%», – каже Ірина Ткачук.
Ректор Чернівецького національного університету Руслан Білоскурський каже, немає багато випадків академічних відпусток чи заочного навчання – університет фіксує лише поодинокі випадки.
Також він наголошує:
«За роки повномасштабного вторгнення змінилася структура абітурієнтів. Якщо раніше переважали 17-18-річні, то тепер зростає частка чоловіків від 25 років і старше».
Руслан Білоскурський
Як це сприймає молодь
Для молоді можливість виїзду за кордон стала причиною замислитися над тим, чого вони насправді хочуть – залишитися й будувати майбутнє вдома чи спробувати себе за кордоном.
Іван, студент ЧНУ, вважає закон виправданим:
«Цей закон дає свободу молодому поколінню обрати свій шлях – де навчатися і працювати. Я свою позицію не змінив і залишаюся в Україні», — каже хлопець.
Натомість Роман, який виїхав до Німеччини, дивиться на ситуацію інакше:
«Цей закон потрібно було ухвалити раніше, аби молодих хлопців не тримали у замкненому просторі. Хто хоче залишитися в Україні – залишиться, а хто має бажання виїхати – повинен мати таку можливість, причому не лише до 22 років», — наголошує він.
Хлопець уже працює кухарем за спеціальністю, яку здобув вдома, і вдячний українській освіті за можливість реалізуватися. Повертатися додому поки не планує, але припускає, що це можливо, якби в Україні підняли зарплати та вдосконалили законодавство.
Кадровий виклик: реакція підприємств
Закон вніс зміни не лише в освітню систему, а й у ринок праці. Наприклад, на комунальних підприємствах Чернівців відчувають кадровий дефіцит: працівники використовують можливість поїхати за кордон, що створило брак спеціалістів, особливо у робочих професіях. Як повідомили «Шпальті» у МіськШЕПі, найбільше втрат припало на бригади, які займаються відновленням бруківки – п’ятеро працівників звільнилися саме в період активних ремонтів.
Керівник МіськШЕПу Віталій Деснега розповів, як намагаються впоратися з ситуацією:
«Залучаємо звільнених військовослужбовців, шукаємо фахівців і навчаємо. Шукаємо субпідрядників».
Фото: фейсбук-сторінка Віталій Деснега
Експертна оцінка: безпека передусім
Економіст Богдан Сторощук наголошує: у контексті війни будь-які рішення варто оцінювати насамперед із позиції безпеки:
Фото з фейсбуку Богдана Сторощука
«Ми повинні зберегтися як країна – це єдиний критерій. А економічні наслідки вже потім. Мобілізація мала б бути організована інакше: з якісною комунікацією з чоловіками, жінками. Як би ми не оцінювали роботу уряду в Ізраїлі, там важливо подивитися, як суспільство реагувало на проблему і яке було їхнє ставлення до бойових дій. Для нас це зразок того, як держава формує відчуття важливости збереження власної країни».
