0
Про те як вплине петиція чернівчан на будівництво багатоповерхівки на вулиці Ольги Кобилянської, 41, що не так з архітектурним проєктом, та що буде з новобудом далі – читайте у матеріалі «Шпальти».
Будівництво на місці колишнього магазину «Берізка» у центрі Чернівців стало однією з найобговорюваніших тем серед містян упродовж останніх тижнів.
Медіа та громадські діячі вже розповідали, що планують збудувати на місці славнозвісного магазину та який вигляд матиме нова будівля на вулиці Ольги Кобилянської, 41.
Чернівчани, які проти нового проєкту забудови, зареєстрували петицію, яка вже набрала необхідну кількість підписів.
Петиція про проведення громадських слухань щодо проєкту будівництва за адресою: вул. Ольги Кобилянської, 41 у м. Чернівцях.
Чого вимагає петиція
Петицію зареєстрували 24 квітня. Необхідну кількість голосів вдалося зібрати за три дні.
У ній прописана одна єдина вимога – провести громадські слухання з метою обговорення та ознайомлення громади з проєктом будівництва.
«Шпальта» поспілкувалася з однією зі співавторок петиції та доценткою катедри містобудування та архітектурного проєктування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Наталією Ватаманюк. За її словами головна мета петиції – вплинути на майбутній вигляд забудови у Чернівцях.
«Для початку хотілося би ознайомитися з документацією, яка була ухвалена 10 років тому. Ми як архітектори розглядаємо цю споруду з різних сторін, не тільки з естетичної, а й з конструктивної. І якщо там дійсно були всі документи, чому будівництво почалося лише зараз. Адже дуже багато державних будівельних норм змінилося. Наприклад, 2019 року були внесені великі зміни. І важливо зрозуміти чи все відповідає нормам 2019 року чи 2015?», – каже Наталія Ватаманюк.
Водночас архітекторка зазначає, що на місці «Берізки» має бути сучасна споруда, яка би захоплювала око та була домінантою на вулиці.
За її словами поверховість будівлі також не є проблемою, адже на цьому місці реально спроєктувати вдалу будівлю на шість чи на сім поверхів.
«Останні поверхи в русі чи з висоти зору людини завжди будуть майже непомітними. Це просто так на рендерах завжди здається, що там буде дуже велика споруда. А з естетичної точки зору, хотілось би чогось більш сучасного для Чернівців. У Чернівцях уже є дуже класні сквери та громадські простори, які відповідають тенденціям нашого часу. Тож, вважаю, не варто йти у цей псеводоісторизм», – каже архітекторка.
Окремо вона звертає увагу на підземний паркінг. Сам по собі він не є проблемою, однак потребує ретельних інженерних рішень — з урахуванням ґрунтів, рівня вод і стану сусідніх будівель. Інакше ризики можуть стосуватися не лише новобудови, а й історичної забудови довкола.
«Методів впливу майже немає»: що каже урбаніст
Урбаніст і автор блогу Ne:Urban Сергій Момотюк каже, що шанс вплинути на проєкт через суспільний резонанс є, але він невеликий.
«Більшість (якщо не уся) дозвільна документація в забудовника є. Натомість методів впливу якраз навпаки – майже немає. В Україні є приклади того, як суспільний резонанс призводив до коригування проєктів забудови, проведення повторних архітектурних конкурсів тощо. У Чернівцях, до речі, теж є практика проведення повторних архітектурних конкурсів: зокрема проєкту Центральної площі чи пам’ятника Сидору Воробкевичу», – каже Момотюк.
Від старої «Берізки» треба було відмовлятися, переконаний урбаніст, адже таким був містобудівний задум архітекторів XIX та XX століть.
Оптимальним варіантом урбаніст вважає проведення відкритого всеукраїнського архітектурного конкурсу. Це могло б зняти напругу та підвищити якість фінального рішення.
Також урбаніст зауважує, що сам процес будівництва може на тривалий час вплинути на комфорт місцевих та туристів. Окрім того він зазначає, що через роботи можливе запровадження тимчасових обмежень проїзду вулицею Вірменською.
«Навіть в нинішній ситуацій ми бачимо проблему, яка потребує вирішення: убезпечення пішоходів від машин, що паркуються з порушенням ПДР на перехресті Кобилянської/Вірменської/Кафедальної. Вважаю, варто розглянути рішення, які б унеможливлювали зупинку тут», – додає урбаніст.
Хто володіє «Берізкою»
Додаткову увагу привертає історія компанії-замовника нового об’єкта – ТОВ «Берізка» ЛТД.
Наразі її керівницею, власницею та бенефіціаром є чернівчанка Тетяна Володимирівна Ніконова. Керівницею вона є з 2020 року, а бенефіціаром та власницею стала лише у грудні 2025 року та січні 2026 відповідно.
Деякі з останніх змін у реєстрації ТОВ «Берізка» ЛТД
Раніше у реєстраційних документах був зазначений інший власник, з одноіменним прізвищем — Володимир Миколайович Ніконов.
Володимир Ніконов – колишній директор містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та депутат від «Партії регіонів» у 2010-2015 роках.
Володимир Ніконов / Фото «Молодий Буковинець»
Посаду директора Ніконов остаточно залишив 29 жовтня 2013 року. А 1 листопада того ж року реконструкцію магазину під житловий будинок вперше погодили у відділі охорони культурної спадщини.
Згідно Опендатабот його ім’я неодноразово змінювалося у структурі ТОВ «Берізка». Протягом лише 2020-2026 років його на різних посадах заміняла Тетяна Ніконова, він заміняв її, а згодом Володимир Ніконов взагалі був видалений як бенефіціар та власник.
Як ухвалювали рішення: десятирічна історія проєкту
Історія будівництва «Берізки» почалася понад десять років тому. Як відповіли у міській раді у відповідь на запит «Шпальти», 1 листопада 2013 року відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради погодив реконструкцію магазину під житловий будинок.
Цікаво, що тут йдеться саме про реконструкцію, а уже у пізніших документах йдеться про нове будівництво. Називати це реконструкцією щонайменше некоректно, адже фактично йдеться про знесення одноповерхового магазину і будівництво нового багатоповерхового житлового будинку.
Висновок відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради
Крім цього тоді у відділі охоронної спадщини визначили і граничну висоту нової будівлі — до 21 метра.
Далі 27 січня 2015 року виконком дозволив провести закритий архітектурний конкурс на забудову цього місця. Його переможцем у липні того ж року визначили проєкт місцевого архітектора Олександра Кордуняна.
«Шпальта» намагалася звʼязатися з архітектором, але він не відповідає на дзвінки та ігнорує повідомлення у месенджерах.
Ескіз надали в управлінні комунікації Чернівецької міської ради
Далі проєкт будівництва фактично застиг на шість років. Уже 2021 року Міністерство культури погодило проєкт забудови та дозволило проведення робіт. А 27 вересня 2022 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видала дозвіл на початок будівництва.
Фактична реалізація, однак, почалася лише тепер — що і стало одним із ключових тригерів для критики та невдоволення містян.
Згідно з техніко-економічними показниками, будівля матиме сім поверхів (два з них — мансардні) і 14 квартир. Передбачений також підземний паркінг.
Водночас у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва зазначено, що проєктна документація перебуває в статусі «очікує реєстрації».
Ескіз надали в управлінні комунікації Чернівецької міської ради
Що буде далі?
Наступним кроком може бути проведення громадських обговорень проєкту забудови.
В управлінні комунікацій Чернівецької міської ради повідомили, що петицію взяли на опрацювання. На це виділено десять днів. Після петицію мають винести на розгляд виконавчого комітету чи сесії міської ради.
