0
Протягом минулого року в Україні 86% від загальної кількости випадків платіжного шахрайства трапилися онлайн. Зловмисники почасти використовують «фішингові» посилання та підроблені сторінки, маскуються під відомі бренди та магазини. Детальніше про найпоширеніші шахрайські схеми та протидію кіберзлочинності «Шпальті» розповіли представники одного з національних магазинів електроніки та працівники кіберполіції.
«Дівчина натрапила на оголошення від нібито нашої компанії про віддалену роботу – додатковий заробіток за вподобайки та відгуки в інтернеті. Відгукнулася на вакансію, її додали в “робочий” чат у телеграмі та почали надсилати завдання: поставити “сердечко” або “5 зірочок” магазину, написати позитивний відгук», – ідеться в пресрелізі мережі магазинів техніки та електроніки «Мультимедіа».
Згодом завдання ставали важчими та витратнішими. Але кошти на рахунок дівчині надходили, тому підозр у неї не виникало. Далі отримала завдання «викупити товар, щоб підняти його рейтинг». За це їй обіцяли повернути гроші та додатково надіслати +20% за виконану роботу. Ні власних, ні додаткових коштів вона не отримала.
Як розповіли «Шпальті» в мережі магазинів техніки та електроніки «Мультимедіа», подібну роботу вони ніколи не пропонували, а шахраї скористалися іміджем бренду для власної вигоди.
«У цій ситуації єдина порада – звертатися завжди безпосередньо до нас чи іншого бренду, за якого себе видають зловмисники. Тобто, не вірити тим вакансіям, які є просто у відкритому доступі. В кожного сайту є розділ “вакансії”. У нас, наприклад, вони розміщені в нашому інстаграмі та на сайті», – кажуть представники мережі.
Різниця в одну букву
Випадки використання імені відомого бренду для власного збагачення не одиничні, розповідають у кіберполіції. Впродовж минулого року в Україні 86% від загальної кількости випадків платіжного шахрайства трапилися онлайн.
Окрім «пропозицій» роботи, шахраї почасти вдаються до використання так званих фішингових сайтів.
Фішинг – вид шахрайства, за допомогою якого в довірливих або неуважних користувачів мережі виманюють персональні дані під виглядом посилання на сайт, зовнішній вигляд якого повністю копіює дизайн відомих ресурсів.
Інспектор відділу протидії кіберзлочинам ГУ НП у Чернівецькій області Іван Мартищук розповідає, що звернення громадян, яких ошукали таким методом, надходять щотижня, а інколи й частіше.
«Найпоширеніше – це коли створюють “фішингові сайти” і підробляють посилання. До прикладу, є посилання rozetka.com. Шахраї створюють “дзеркало” сайту з адресою rozetka.net чи додають ще одну букву “а”. Люди переходять за цими посиланнями, не розуміючи, що це шахраї», – каже інспектор.
За подібним принципом працюють і підроблені інтернет-магазини у соцмережах, каже поліціянт. Шахраї додають до назви відомого бренду малопомітний символ та наживаються необачністю його авдиторії.
Також «популярними» випадками шахрайства є банальна повна передоплата, додає Іван Мартищук.
«Був випадок, коли чоловік надіслав повну передоплату за автівку. Автівка, звісно, не приїхала. Тому краще майже ніколи не кидати передоплату. Звісно, якщо це мінімальна сума за доставку поштою, то це добре. Але коли люди кидають по 10-20 тисяч гривень, при тому, що товару в них немає», –переконаний правоохоронець.
Якщо вас ошукали, кошти ще можна повернути
Як розповіли у кіберполіції, якщо ви все ж стали жертвою інтернет-шахраїв, потрібно якомога швидше заблокувати банківську картку, отримати виписку від банку, куди надійшли ваші кошти, а згодом звернутися із заявою до кіберполіції.
Повернути кошти вдається майже завжди, каже Іван Мартищук, якщо гроші списали в межах України.
«Буває дуже часто, коли шахраями є громадяни рф, які працюють по наших. Так само з окупованих територій, або так званих ЛНР, ДНР. Працюють із так званих офісів. Тоді повернути кошти значно складніше».
Так, різниця в одній букві в посиланні вашого улюбленого сайту може коштувати не тільки грошей, а й перетворення зароблених в Україні гривень на вкрадені у рф рублі.
