0
Третього дня на фестивалі відбулася ранкова зустріч із командою фільму «Я, Ніна». Відтак відвідувачі дивилися «Щоденник нареченої Христа», а згодом — фільми національного конкурсу короткого метру. Цього ж дня презентували стрічку італійського режисера Андреа Маньяні.
У Центрі Миколайчука минув третій день фестивалю. Сьогодні, 17 червня, розпочали день із ранкової зустрічі з командою фільму «Я, Ніна».
Фільм заснований на реальних подіях, що відбулися в житті української журналістки, акторки та телеведучої Яніни Соколової.
Головну роль у фільмі зіграла Ксенія Хижняк. Акторка зізнається, що це була її перша головна роль у повнометражному фільмі. Каже, що для неї особисто фільм залишив важливий слід, бо її мама померла від раку.
«Мій батько думав, що це залишить особистий відбиток на мені. Робота над фільмом була складною. Ми розпочали репетиції за декілька місяців до початку зйомок. Також зустрічалися з нашими прототипами — з тими персонажами, яких ми грали», — каже Ксенія.
Під час знімального процесу акторам довелося голитися наголо. Як розповіла виконавиця головної ролі, вона не шкодує про це. Каже, що в житті їй, певно, не випала б така нагода. Хоча й зізнається, що ловила на собі не дуже приємні погляди суспільства. Її діти були також незадоволені.
Ще один актор — Максим Панченко, — який зіграв роль Антона Безсмертного, каже, що, крім того, що голився наголо, ще й стрибав із мосту та носив татуювання. Він викладає акторство дітям, тому батьки тих дітей спочатку дивно реагували на це.
«Поголитися наголо, набити тимчасові татуювання, стрибки з мосту – основні речі, які спробував, граючи у цьому фільмі. Повторюся: було дуже цікаво спостерігати за реакцією батьків моїх вихованців. Цікаво бачити реакцію, коли заходив лисий та забитий татуюванням викладач із нафарбованими нігтями», – каже актор.
Фільм створювали 4 роки. Режисерка Марися Нікітюк долучилася до створення фільму значно пізніше, ніж виникла ідея. Вона зазначає, що у процесі творення фільму, коли долучилася як режисерка та сценаристка, історію видозмінили.
Також третього дня фестивалю глядачі мали змогу глянути «Щоденник нареченої Христа», а опісля — фільми національного конкурсу короткого метру «Драматичні історії».
Як зауважили організатори, у цьому блоці зібрали стрічки, які об’єднали драматичними обставинами, які доводиться долати героям та героїням. Серед них: «Джордан 96», «Маляр», «Оператор Вікторія», «Сусід по кімнаті», «Театральна» та «Поки тут тихо».
Драматична стрічка «Поки тут тихо» — історія про закохану пару, яка разом проживає повномасштабне вторгнення. Режисери фільму — Новруз Хікмет та Олена Подолянко.
«Наш фільм був знятий на початку повномасштабного вторгнення. Це такого роду рефлексія на події, які відбувалися, які ми зафіксували у певний момент, у часі й у певному місці», – каже Олена.
Як зазначає Новруз, для нього це історія про любов, про вибір виїжджати чи залишитися, і загалом подумати, що робити далі. Також цю стрічку показували на фестивалі закордоном, у Сараєво.
Раніше Шпальта розповідала, як минув другий день фестивалю «Миколайчук OPEN». Тоді відвідувачі переглянули стрічку французького режисера Гійома Ріба про Голодомор 1933 року в Україні.
