Не забирають землю, а припиняють угоду: чи залишить УПЦ чернівецькі храми після рішення міськради

Шпальта дізналася, скільки коштувало будівництво каплиці на Головній, 100, чому міська рада не «відбирає» землю УПЦ та чи зможуть священники московського патріархату надалі проводити служіння у храмах Чернівців.

У Чернівцях Українську православну церкву Московського патріархату позбавили права постійного користування земельними ділянками у місті. Рішення ухвалили 27 квітня на сесії Чернівецької міської ради – депутати одноголосно його підтримали.

У документі посилаються на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельний кодекс України та ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами щодо назви релігійних організацій, які входять до структури Московського патріархату.

Відповідно до рішення, права постійного користування позбавили 22 храми УПЦ МП. Серед них – Свято-Духівський Катедральний собор на вулиці Головній, Свято-Миколаївський храм на вулиці Руській, церква на проспекті Незалежности, чоловічий монастир «Гореча», жіночий монастир на вулиці Буковинській та інші. 

Також депутати проголосували за припинення оренди для будівлі УПЦ МП  на території Центральної міської лікарні №3. 

Будівництво у понад мільйон гривень

Шпальта відвідала каплицю на честь святого великомученика Пантелеймона Чернівецько-Буковинської єпархії, щоб дізнатися умови договору та чи дійсно рішення міської ради має юридичні наслідки для церкви.

Монах Лука, який служить тут, розповів, що капличку побудували для економічних потреб Свято-Миколаївського Непоротівського чоловічого монастиря. Шукати місце для будівництва довелося довго, бо міська рада відмовляла надати земельну ділянку. 

2008 року служителі монастиря звернулися до лікарні на Щербанюка, щоб побудувати там капличку. Віктор Проц, гендиректор Центральної клінічної лікарні, розповів, що в установі не могли дати на це дозвіл, тому звернулися до міської ради. Остання погодила відповідне рішення на засіданні виконавчого комітету 12 лютого 2008 року.

За словами Віктора Проца, лікарня не могла фінансувати будівництво, тому монастир будував капличку своїм коштом. Так, перший договір на користування землею уклали у листопаді цього ж року, а будівництво – у грудні. Оскільки капличка була на території лікарні, її передали на баланс закладу.

Згідно з документом, який надали для ознайомлення Шпальті, каплицю дійсно побудували коштом монастиря. Пан Лука розповів, що для цього використали кошти парафіян – понад 1,2 мільйона гривень. Водночас він каже, що саме майно, як-от мозаїки та мармурова підлога, вартують кілька тисяч доларів.

Культова споруда виконувала функції «лікарняної церкви для потреб хворих та всіх охочих», але водночас релігійна організація мала невідчужне право постійного проведення церковної служби.

Використання земельної ділянки було платним. Під час укладання договору місяць оренди коштував понад 2 800 гривень.

Також у документі йдеться про те, що договір можуть припинити у разі:

– завершення терміну;

– приватизації об’єкта оренди орендарем (із моменту повної сплати за об’єкт за договором купівлі-продажу);

– відчуження об’єкта власником;

– банкрутства орендаря;

– знищення об’єкта оренди;

– невиконання або систематичного неналежного виконання умов договору;

– в інших передбачених законом, порядком чи договором причинах.

За словами монаха Луки, до 2015 року монастир укладав договір із лікарнею. Коли будівлю добудували – новим орендодавцем каплиці стало Управління комунальної власности Чернівецької міської ради. Так, термін останнього договору діяв від серпня 2021 року до 31 липня 2022 року. Водночас, відповідно до постанови КМУ №634, угода повинна була діяти впродовж воєнного стану та чотирьох місяців після його припинення.

Судовий позов проти рішення міської ради

Релігійна організація звернулася до суду, щоб оскаржити рішення щодо припинення договору оренди.

За словами монаха, у каплиці очікують комісію з лікарні та міської ради для передачі майна. За висновками комісії визначать, що залишити у власності релігійної організації та міської ради.

Начальник Управління комунальної власности міської ради Вадим Руссу вважає, що служителі монастиря більше не мають права використовувати приміщення каплиці через рішення депутатів. Так, він зауважив, що в документі посилаються на висновок релігієзнавчої експертизи, де встановлено, що керівні органи УПЦ розташовані у москві.

Цю ж думку поділяє професорка та засновниця освітньої програми «Релігійна журналістика» у КНУ Алла Бойко. За її словами, оскільки в УПЦ МП не приватизували землю, священнослужителі не можуть використовувати земельну ділянку після припинення договору. А також проводити богослужіння на цій території.

Водночас у Цивільному кодексі написано, що договір вважають припиненим із моменту підписання акту прийняття-передання. Церква поки не підписала цей документ.

«Будь-яка людина, церква чи юрособа, у кого відбирають договір оренди, буде всіма способами затягувати момент підписання акту прийняття-передання», – запевняє Вадим Руссу.

За його словами, розірвати договір оренди без акту можна лише в судовому порядку. Суд повинен ухвалити рішення щодо розірвання договору та передати приміщення. Тож фактично рішення депутатів не є фінальним.

У відділі контролю та аналітичної роботи Чернівецької міськради Шпальті повідомили, що 24 квітня монастир подав позовну заяву з проханням зняти з розгляду сесії питання про припинення договору. Водночас відкриття провадження не було, і жодних повісток до суду міська рада поки не отримувала. Також немає відповідних рішень суду, у зв’язку з позовом монастиря.

Чому депутати проголосували за припинення права користування земельними ділянками для УПЦ МП

Загалом за проєкт рішення проголосували 28 депутатів. Проти – ніхто. Проєкт зареєстрував Департамент урбаністики та архітектури міської ради.

Схожі документи підготували на запит суспільства та за прикладом інших обласних центрів – у Хмельницькому, на Волині, Рівненщині та у Тернополі.

Зокрема, договори про користування земельними ділянками діяли на умовах, визначених земельним законодавством, розповів Шпальті директор Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради Андрій Тимофійчук. 

Йдеться про безоплатну передачу для використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення. У нашому випадку — для обслуговування релігійних організацій. Водночас можна було забудовувати земельну ділянку, добудовувати, влаштовувати заходи з планування, благоустрою, облаштування стоянок тощо. Також релігійні організації звільнялися від податкових платежів, які зазвичай передбачає договір оренди. 

За словами посадовця, право постійного користування земельними ділянками передбачають рішення органів місцевого самоврядування, які розпоряджаються землями, та реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 

«Суть постійного користування відрізняється від орендного тим, що це безстрокове користування земельними ділянками. Поки існує юридична особа – релігійна організація – доти можна користуватися землею, і міська рада не може передавати її комусь іншому». 

Причиною припинення права на постійне користування був суспільний запит, каже Тимофійчук. До того ж Чернівці — не перший обласний центр, що ухвалив таке рішення.

«Насправді, в самому законодавстві є недосконалість у частині використання релігійними громадами земельних ділянок. Тому що є обов’язки, визначені Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», зокрема у відображенні в назві та статуті приналежности до країни».

Водночас він наголошує, що наразі не йдеться про те, що міська рада забирає землю, своїм рішенням вона лише припиняє право постійного користування. 

Реакція УПЦ та прихожан на рішення міської ради

24 квітня представники Чернівецько-Буковинської єпархії надіслали депутатам міської ради відкритий лист, де засвідчили, що нібито не мають зв’язку з РПЦ, а переслідування Української православної церкви обумовлюють політичними мотивами.

Також на своїй фейсбук-сторінці вони запропонували підписати петицію про те, щоб не забороняти діяльність УПЦ МП у громаді. На 30 травня вона набрала 279 із 250 необхідних голосів.

«УПЦ має повний незалежний статус та є найбільшою релігійною конфесією України, яка з перших днів засудила збройну агресію росії проти українського народу. Десятки тисяч вірян саме УПЦ зі зброєю в руках захищають свою Батьківщину», – аргументує авторка петиції Тетяна Кашевко.

За її словами, УПЦ є канонічно незалежною та самостійною в управлінні, а віряни об’єдналися та допомагають армії й переселенцям. Також авторка посилається на законодавство щодо рівних прав, незалежно від релігійних переконань.

Водночас петиція з протилежним змістом — за розірвання всіх договорів міста з церквами — набрала 570 голосів.

Усі порушення, які колись були зафіксовані або незафіксовані, але помічені громадою, обговорюватимуть під час розгляду петиції депутатами. За підсумками обговорень готуватимуть окремі проєкти рішень.

Заступник чернівецького міського голови Василь Зазуляк прокоментував Шпальті, що міська рада і надалі працюватиме над розірванням договорів.

«В ідеалі було б, якби громади разом зі священниками почали декларувати, що вони дійсно є українськими патріотами та переходили разом із громадами до ПЦУ», – вважає чиновник.

На його погляд, процес може затягнутися, але початок уже покладений.