0
Міський голова розповів про рекордну закупівлю комунального транспорту, штрафування перевізників, підтримку Машзаводу та чому у місті не ремонтують аварійні балкони.
У кінотеатрі «Чернівці» хочуть зробити кіномистецький центр. Наразі для нього шукають керівника. Про це на пресконференції повідомив міський голова Роман Клічук.
За його словами, власне кінотеатр та приміщення всередині й далі будуть на балансі міста, їх не передаватимуть у приватну власність.
«Два роки у зв’язку з ковідом, а тепер через воєнний стан він просто не працює як кінотеатр. Є недоречним зараз зробити комунальний прокат фільмів — американських чи європейських, — під час війни. Тому була ідея створити ще один кіномистецький центр, такий як Культурно-мистецький центр Миколайчука. Наразі шукаємо керівника та будемо з ним це обговорювати».
Про об’єднання парків
У Чернівцях об’єднали Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка і КП «Парк “Жовтневий”». Відповідне рішення ухвалили депутати міської ради.
«Я був за об’єднання, бо вважаю, що управління культури не повинно відповідати за прибирання парків, висадку квітів тощо. Ми об’єднали парки тільки у сфері культури, а все інше з 1 січня передаємо у розпорядження зелентресту, аби фахові люди за цим стежили», — зазначив Роман Клічук.
За словами міського голови, це рішення зараз необхідне, а юридичний відділ міськради не знайшов у об’єднанні особистих інтересів депутата Василя Максимюка, який володіє нерухомістю у парку «Жовтневий».
«Депутат Максимюк, який голосував, не має стосунку до комунального підприємства взагалі, він є тільки власником нерухомости на території Жовтневого. Є суди і НАЗК: якщо вони скажуть, що є порушення, то ми будемо ухвалювати рішення».
Санкції проти Машзаводу — що робить міська рада
19 жовтня Чернівецьке ТОВ «Машзавод» потрапило під санкції РНБО — роботу і рахунки підприємства заблокували. Директор Віктор Сідляр розповів, що для нього санкції стали несподіванкою, і він вважає, що сталася помилка.
«За 2021 рік Машзавод сплатив у міський бюджет 15 мільйонів гривень, за 9 місяців 2022 року — 10,4 мільйона. Звичайно, ми вболіваємо за підприємство і зробимо все, аби воно запрацювало.
Ми не робили гучних заяв, бо у воєнний час це недоречно. Мені невідомо про якусь позазаконну діяльність заводу, але, можливо, така інформація є у спецслужб, і вони цим свідомо не діляться».
Штрафування перевізників та майбутнє громадського транспорту у Чернівцях
Міська рада на постійній основі штрафує приватних маршрутних перевізників: «Денисівку», «Диліжанс», ПП Гнатюк за порушення графіка, санітарних норм та поганий зовнішній вигляд автобусів. Проте штрафи на перевізників майже не впливають, адже вказані перевізники наразі не мають конкурентів у місті.
«Це єдиний вихід, який у нас є, — економічно на них тиснути. Друге — це розірвання угоди й оголошення нового конкурсу. Але ми розуміємо, що більше перевізників немає. Кличемо навіть з інших областей, але багато хто отримує повістки на водіїв, автобуси позабирали на фронт.
Найправильніше буде закупити достатньо транспорту для міста і просто відмовитися від цих перевізників. Але Чернівці — єдине місто, де є тільки 30% комунального транспорту, в інших містах це від 70% і більше. З такою кількістю впливати на ринок перевізників складно. Але ми рухаємося. Цього року закупили, мабуть, рекордну кількість транспорту».
За словами Клічука, минулого місяця міська рада підписала кредитну угоду на 50 тролейбусів. Зараз — оголосили тендер на 5 автобусів і ще 5 планують закупити до 2023-го. До кінця наступного року є мета, аби кількість комунального транспорту переважала — тоді влада зможе контролювати перевізників.
Про аварійні фасади та балкони
У Чернівцях досі є проблеми з аварійними балконами та фасадами у центрі міста, які обвалюються та травмують людей. Та всі ці старі будинки перебувають у приватній власності, тому міська рада не може фінансувати ремонт.
«Є ухвалена міською радою програма про співфінансування спільно з власниками — 30% коштів дають власники та 70% — міська влада. Та у зв’язку з воєнним станом на таке ми витрачати кошти не можемо. Можливо, після війни ми змінимо долю, зробимо 90/10. Бо самі жителі не хочуть оплачувати ремонт».
Фото Ігоря Константинюка
