0
Про випадки розпалювання ворожнечі, тих, кому це вигідно, та позицію румунської спільноти.
Буковину віддавна вважають толерантним і багатонаціональним краєм. Нині у добросусідстві тут проживають представники 80 національностей. Найбільшу частину серед етнічних спільнот становлять румуни, молдавани, росіяни, поляки, білоруси та євреї.
Втім, статус толерантного краю час від часу намагаються похитнути. Від початку війни на сході країни по всій Україні, і на Буковині зокрема, відбуваються різні події, спрямовані на дестабілізацію ситуації та розпалювання міжетнічної ворожнечі.
Чи відчуває утиски або порушення прав найбільша етнічна спільнота — румунська, розповів голова Чернівецького обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску Василь Бику.
«Про утиски мови не йдеться, особливо на Буковині. Ми працюємо згідно із законодавством. Маємо такі ж права, як і інші громадяни України. Буковина – це полікультурний край, так склалося історично. Ми тут нормально живемо. З нашого боку, не лише товариства, а й інших румунських культурних осередків, наскільки я знаю, ніколи не розповсюджували якісь фейки чи сепаратистські настрої», — каже Василь Бику.
Провокатори, що вимагали автономії
Однак були випадки, коли у ЗМІ з’являлася фейкова інформація про те, що румунська спільнота вимагає автономії. Така ситуація була 2015 року. Тоді повідомляли, буцімто на Буковині створили Асамблею румунів, яка вимагає автономії для свого краю. Румунські діячі краю тоді спростували цю інформацію і запевнили, що жодного стосунку до цих провокацій не мають.
А 2018 року Служба безпеки України викрила провокаторів, які збиралися підпалити дві румунські школи. Тоді спецслужба затримала зловмисника, який отримав гроші з Росії для здійснення цього злочину.
«Щодо тих провокацій, які відбувалися у 2015, 2018 роках, треба шукати тих, кому це вигідно. Румунам це не вигідно, тим паче, що ми ніколи не зазіхали на цілісність територій України. З нас намагаються зробити сепаратистів. Але ми поважаємо територіальну цілісність країни. Я думаю, що такі провокації вигідні лише тим, хто не хоче, аби Україна стала європейською державою», — розповідає Василь Бику.
Також голова румунського товариства зазначив, що є певні питання, зокрема у сфері освіти, які турбують румунську спільноту Буковини.
«Ми стурбовані тим, що румунська лишається як окремий предмет у школах із навчанням цією мовою. Ми висловлювали свою позицію, що ми з цим не згодні. Я думаю, що через це люди відмовляються від румунськомовних шкіл. Адже краще, щоб навчальний процес був рідною мовою, а українська була окремим важливим предметом. Ми просто хочемо зберегти свою мову, свою культуру», — зазначив Василь Бику.
Гібридна агресія
Політолог Ігор Гаврада зазначає, що етнонаціональні взаємини на Буковині завжди характеризувалися стабільністю, відсутністю конфліктів. І навіть говорять про феномен буковинської толерантности.
Фото Віталії Козменко
Від початку війни на сході України в різних містах відбуваються події, мета яких — дестабілізувати ситуацію та розпалити міжетнічну ворожнечу.
«До 2014 року — можемо про це говорити достатньо впевнено — ці заяви про нібито неправильну державну політику мали розголос, але не мали такого суспільного резонансу, якого стали набувати після 2014 року. Відтоді Росія одним з інструментів у цій гібридній війні використовує розпалювання міжнаціональних міжетнічних конфліктів. Зокрема і в тих регіонах, які славляться толерантністю, як, наприклад, на Буковині. Було декілька показових випадків, які висвітлили в ЗМІ, і вони набули дуже сильного суспільного резонансу. Серед них і ситуація, що сталася 2015 року, тобто про створення Асамблеї румунів Буковини. Тоді це звучало дуже голосно. Як виявилося, ця подія була абсолютно фейковою. Також з’ясувалося, що ця Асамблея – це ніщо інше, як інформаційно-пропагандистська бульбашка, до створення якої були причетні представники так званої Придністровської Молдавської Республіки. А цей невизнаний псевдодержавний анклав цілком контролює Росія», — зауважує політолог.
Ігор Гаврада додає, що представники румунської громади на цей фейк тоді відреагували дуже адекватно. Вони відмежувалися від цих подій. Ба більше — виступили із засудженням подібних речей.
«Щодо спроби підірвати дві румунські школи на Буковині. Тоді з’ясувалося, що представники спецслужб Російської Федерації намагалися винайняти людей, які б за гроші вчинили провокації. Це робили очевидно для того, щоб збурити і розхитати ситуацію на Буковині. Доти були подібні випадки провокацій в інших областях. Наприклад, на Волині невідомі особи з гранатомета розстріляли приміщення Польського консульства. Також 2018 року громадяни Польщі, представники однієї з ультранаціоналістичних організацій, яких дуже люблять контролювати російські спецслужби, підпалили приміщення Угорського народного дому у Мукачевому. Тобто ми бачимо, що подібні спроби використати етнічний чинник, спробувати розбурхати ситуацію активізувалися і після 2014 року. І тут чітко проглядається «рука Москви». Але і в представників національних спільнот, і в органів влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів вистачає толерантности, розуму та вміння розрізняти, що відбувається насправді», — пояснює Ігор Гаврада.
Спроби розбурхати ситуацію
Також політолог розповідає про випадок, який стався 2019 року. Тоді молодий хлопець із Румунії створив відео про те, як відбувається наступ на Буковину з боку Румунії. Тодішній військовий прокурор України Анатолій Матіос навіть повідомляв, що за цим фактом проводили досудове розслідування у рамках кримінального провадження.
«Ми бачимо чіткі спроби, зазвичай сторонніх осіб, скористатися ситуацією і спробувати розбурхати її. Коли ми хочемо зберігати рівень толерантности, варто пам’ятати, що ця сфера є дуже чутливою, не терпить різких рухів та заяв. Головне тут демонструвати мудрість і виваженість. І дуже чітко розуміти, хто говорить, чому і для чого. Тому що за певними заявами щось або хтось стоїть», — пояснив політолог.
У відповідь на інформаційний запит управління Служби безпеки України у Чернівецькій області повідомило, що від 2017 року і донині до них надійшло лише одне звернення від румунської спільноти щодо порушення їхніх прав. Тоді з фасаду приміщення громадської організації «Румунський культурологічний центр «Єудоксіу Гурмузакі» зняли прапори Європейського Союзу та Румунії. Спільнота розцінила цей випадок як акт вандалізму, спрямований на приниження та залякування національних об’єднань.
Це звернення тоді скерували до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області. Поліціянти з’ясували, що причетні до крадіжки особи не були членами політичних чи громадських організацій. І не мали намірів наруги над державними символами чи розпалювання конфлікту з представниками румунської спільноти.
Також в управлінні СБУ нагадали, що порушення прав представників національних спільнот — це кримінальне правопорушення. Згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу України, передбачає штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів громадян або обмеження волі до п’яти років.
Цей матеріал виготовлено в межах проєкту «Західноукраїнська медіамережа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-медіа Шпальта та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
