0
Про наповнення бюджету міста, продаж землі у Чернівцях, вартість оренди комунального майна.
У програмі #ShpaltaTalks головний редактор «Шпальти» Олександр Докієн поспілкувався із заступником чернівецького міського голови Євгенієм Маховіковим. Посадовець розповів про використання комунального майна, тендери та міський бюджет.
Про допомогу лікарям
Міська влада виділила 2,5 млн гривень на доплати лікарям, які працюють із хворими на COVID-19. 9 листопада на виконкомі вирішили додатково надати 1 млн 376 тисяч, оскільки закладам охорони здоров’я вдалося зекономити на енергоносіях.
Влада не забере ці гроші з жодних статей витрат медичних установ: ні з ліків, ні з ремонтів тощо. Це саме ті кошти, які були передбачені на комунальні послуги.
Це буде фінансове стимулювання медиків, які працюють із хворими на ковід пацієнтами. Управління охорони здоров’я формуватиме списки, радитиметься з лікарнями, поліклініками, аби вирішити, кому ці кошти виділяти.
Про наповнення міського бюджету
Цього року ми дуже ретельно підходили до витрат, оскільки розуміли, що буде складна ситуація восени. Бачили, як зростають ціни на енергоносії, тож економили, де могли.
Якщо говорити про дохідну частину бюджету кожного міста, то основна і левова частка надходжень — це податок на прибутки фізичних осіб. Якщо порівнювати з минулим роком, ця стаття надходжень становить 60% від дохідної частини. Тому дуже актуальне питання білих зарплат і створення робочих місць. Працюємо над цими двома напрямками, аби ця стаття доходу збільшувалася. Щодо минулого року, то надходження збільшилися на понад 200 млн гривень.
Про підрядників, які затримують терміни здачі робіт
Якщо ми говоримо конкретно про вулицю Кармелюка, то договір уже був підписаний з тими умовами та термінами виконання робіт, які вказала попередня влада. Наразі вносимо зміни в умови договору.
Знаю, що департамент створює нові умови, де чітко мають бути прописані терміни та вигляд проведених робіт, аби можна було це контролювати. Ще один важливий аспект — це контроль якости виконання ремонту. Адже у разі розірвання тендерного договору цей учасник уже не може брати участі у наступному тендері. Це важливо і повинно бути стимулом.
На жаль, у договорі не було передбачено заміну мереж на вулиці Кармелюка. Але тільки-но почали виконувати роботи, там була біда з усіма мережами. Тому затримують.
У Чернівцях колись була така легенда, що вся міська земля продана. Чи це правда?
Департамент урбаністики займається пошуком вільних земельних ділянок. Буквально вчора я бачив допис про те, що на торги виставляють 12 земельних ділянок. Саме на аукціоні.
Єдине, що я можу прокоментувати, що перші аукціони з продажу землі, які ми провели приблизно 2-3 місяці тому, були одними з небагатьох, які взагалі проводили з продажу землі.
Нещодавно говорив із керівником Департаменту урбаністики про земельні ділянки за «Туристом» (продовження проспекту). Там є близько 10 гектарів. І жодної (або лише одну ділянку) не продавали на аукціоні. Яким чином перейшли ці землі власникам, не прокоментую, але точно без значних надходжень до бюджету міста.
Чи правда, що раніше хороші комунальні приміщення здавали за смішні гроші?
Ці об’єкти є. Готель «Київ», про який я писав, «Українська книга», яка в усіх на вустах. Якщо ми говоримо про «Українська книгу», є звернення прокуратури до суду. Чому прокуратура? Ми не можемо подати на скасування рішення сесії, бо ми є учасниками цього процесу, і, крім нас, там залучені особи, які можуть постраждати від зміни проєкту рішення. Тому написали заяву у прокуратуру, аби вона була ініціатором. Міська рада юридично не може бути ініціатором.
Сподіваюся, прокуратура побачила там певні порушення, які дозволяють ініціювати звернення до суду.
Основна схема привласнення комунального майна — це «невід’ємні поліпшення». Як це відбувається: заходить орендар у комунальне приміщення, каже, що треба капітальний ремонт. Робить його. Оцінювач оцінює цей ремонт, тоді орендар звертається до міської ради з проханням викупити це приміщення за мінусом понесених витрат на роботи. Зрештою виходить, що об’єкт можна купити за смішні гроші.
«Невід’ємні поліпшення» — це була така легалізована схема купівлі за безцінь комунального майна.
Про оренду комунального майна
30-35 млн гривень у бюджеті міста ми отримуємо від оренди комунального майна. Наступного року плануємо тільки з його продажу мати 30-40 млн грн. Від оренди очікуємо отримати 35-40 млн.
У старому бюджеті план на 2021 рік був затверджений на рівні 5 млн гривень. Це не ті кошти, які місто може отримати. Насправді комунального майна є багато, зокрема і занедбаного. Краще не чекати повного руйнування. А отримати кошти в бюджет міста та використати, наприклад, на транспорт.
Чому місто тримає гроші на депозиті?
Якщо говорити з позиції банкіра, будь-яка копійка повинна працювати в будь-якому форматі. Якщо не можеш її інвестувати з більшою користю або ж немає нагальних потреб на фінансування, депозит — це найкращий варіант. А в бюджету міста є певні розриви між надходженнями грошей і витратами. Цього року це дуже актуально. Наприклад, нині є коливання з тарифами, коли ми не можемо не профінансувати Теплокомуненерго. Крім того, на сесії у листопаді плануємо виділити допомогу цьому підприємству та Водоканалу у розмірі 70 млн грн — разово, раптово. Ці гроші треба мати. Якщо ми плануємо великі витрати, нам треба акумулювати фінансовий ресурс.
Наприклад, є історії з ремонтними роботами. Ми не будемо платити гроші, поки вони незавершені. Тож кошти зберігаємо на депозиті. На мою думку, це нормальна практика. Водночас використання грошей повинно бути оптимальним.
Про повернення до старого тарифу на тепло
Ми говорили, що під час повернення до старого тарифу Теплокомуненерго буде потребувати плюс 200 млн грн. Це різниця між старим і реальним економічно обґрунтованим тарифом. Я вважаю, що ціну не підіймали роками з політичної, популістської, точки зору. Старий тариф не має нічого спільного з економічно обґрунтованим.
Нагадаємо, раніше «Шпальта» писала про те, що тариф на тепло не зміниться: ціна питання — 300 млн з бюджету Чернівців
