Інтерв'ю

Чи готова Чернівецька область до 4 хвилі Covid-19? Олег Чорний розповів про ситуацію із госпітальними базами

Директор Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА розповів про готовність області до четвертої хвилі пандемії та темпи вакцинації.

В Україні знову збільшується кількість хворих на COVID-19. Нині щоденні показники наздоганяють ті, що були торік у листопаді-грудні та у квітні цього року. Вони коливаються від 8 до 12 тисяч випадків на добу. Від першого жовтня щодня в області з’являється близько пів тисячі нових хворих: 516, 436 та 391 випадок відповідно.

Також медики фіксують і чималу кількість шпиталізацій. У Центрі громадського здоров’я України зазначають, що наразі 98,1% шпиталізованих із COVID-19 – невакциновані.

Крім того, близько місяця ми живемо у «жовтій» зоні, а отже, розмови про четверту хвилю пандемії в Україні стають дедалі актуальнішими. Чи готова наша область до чергового випробування, ми поцікавилися в директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Олега Чорного.

 

Скільки опорні лікарні нашої області розгорнули наразі ліжок для хворих на COVID-19?

У семи госпітальних базах розгорнули 914 ліжок для надання допомоги хворим. У разі загострення ситуації готові розгорнути близько 20 шпитальних баз і 2,5 тисячі ліжок.

Крім того, є обласна дитяча лікарня. Вона була однією з перших госпітальних баз і наразі єдина, яка надає допомогу дітям, хворим на COVID-19. Вона справлялася зі своєю функцією, навіть коли були пікові навантаження.

Наразі помічаємо збільшення кількости хворих серед дітей. Тож розгорнули 120 дитячих ліжок.

Скільки на Буковині нині шпитальних баз?

Усього в нашій області 21 медичний заклад функціонував як госпітальні бази. Від середини літа ми залишили 7.

Це Обласна клінічна лікарня, обласна дитяча, перша міська, Кіцманська, Хотинська, Сторожинецька і Сокирянська багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування (БЛІЛ).

Чому до першої сімки шпитальних баз внесли саме ці медзаклади?

Обласна клінічна лікарня має найбільший досвід лікування. Вона забирала найважчих пацієнтів. Там досвідчений медичний персонал.

Інші заклади ми визначали за географічним принципом: Сокирянська БЛІЛ приймає хворих жителів свого району та частину Кельменців.

Хотинська БЛІЛ – з Новоселиці й також частини Кельменців. Чернівці обслуговують ще й Глибоку і Герцу, Сторожинець – Вижниччину й Путильщину. Кіцмань – Заставнівщину.

У вересні ми подавали на розгляд питання про відкриття ще двох шпитальних без: Глибоцької та Заставнівської. Ми бачимо, що епідситуація в цих районах погіршується, і ми прогнозуємо, що Чернівецька ОКЛ та Кіцманська не здатні будуть приймати ту кількість пацієнтів, яку ми очікуємо.

Олег Чорний

Чи всі медзаклади заповнені ковід-хворими?

Під час пікового навантаження на наші заклади охорони здоров’я часто доводилося чути розмови на кшталт: «Були в лікарні – вона порожня, а кажуть, що всі установи переповнені». Хворих на COVID-19 приймають лише госпітальні бази (їх також іменують опорними лікарнями, – авт.). Це заклад охорони здоров’я, який надає допомогу хворим на COVID-19, та контрактовані за пакетом ковід із НСЗУ. Що дає можливість на той момент закупки ліків та 300% надбавки медичному персоналу.

Як я уже зазначав, усього їх у нашій області 21. Тож, коли ми говоримо про заповненість, то йдеться лише про шпитальні бази та ліжкомісця в них для інфікованих коронавірусом. Ковід не скасовує інших захворювань, а тому інші відділення як опорних лікарень, так і звичайних, працюють у звичному режимі.

На початку пандемії наша область мала проблеми з наявністю кисневих станцій. Яка зараз ситуація з ними?

Справді, спочатку навіть інфекційне відділення обласної клінічної лікарні, яка першою приймала інфікованих коронавірусом, не мало жодної точки доступу до кисню. Зараз відділення має свою окрему реанімацію на 10 ліжок та цілком забезпечена доступом до кисню. Як і пульмонологічне та реанімаційне відділення. ОКЛ забезпечена киснем за трьома напрямками: киснева станція, генератор і балони кисню.

Загалом кисневі станції повинні мати всі наші шпитальні бази. Але наразі їх у нас лише сім.

Яка ситуація з вакцинацією в нашій області?

Вакцинацію на Буковині розпочали 25 лютого цього року. Імунізувалися вже понад 200 тисяч населення. Понад 120 тисяч – обома дозами. Ще близько 80 тисяч – тільки першою дозою. Це приблизно 21% на 100 тисяч населення. А середньостатистичний показник по Україні – 24%.

Інформація на початок жовтня 2021 року

Дещо нижчі дані у нас зумовлені тим, що ми – маленька область. Ми значно поступаємося за кількістю населення Дніпровщині, Київщині, Харківщині, Львівщині та іншим великим областям.

Крім того, наш регіон характеризується великою міграцією населення. Маємо багато заробітчан, які виїжджають за кордон. У нас нестійка популяція – чимало людей залишають область, і так само багато приїжджає сюди.

До прикладу, в березні ми вакцинували 4 000 осіб, а в серпні – вже 69 тисяч. Імунізація має позитивну динаміку. Збільшується кількість людей, які мають соціальну відповідальність перед собою, перед рідними, перед суспільством. Люди з оточення бачать, що з вакцинованим нічого не трапилося, і також ідуть вакцинуватися. Останні два тижні ми принципово приділяли просвітництву. Їздили по районах области, проводили роз’яснювальну роботу. Це дало результат – відсоток вакцинації у більшості шкіл склав необхідні 80% для безперешкодної роботи освітян.

Яка ситуація зі сфальсифікованими свідоцтвами вакцинації? Чи були спроби медпрацівників вколоти пацієнтові воду замість вакцини?

Поки не фіксували такі випадки. Якщо ж виявимо, то винні лікарі та медсестри будуть у кращому разі звільнені. В гіршому – проти них можуть відкрити кримінальне провадження. Для мене це принципова позиція.

Рано чи пізно, впродовж 1-2 місяців ми дізнаємося, хто справді вакцинований, а хто – ні. У вакцинованої людини ймовірність перебігу хвороби у важкій формі практично дорівнює нулю. Якщо ж «вакцинований» лише на папері або водою пацієнт потрапляє в реанімацію, ще й погіршується його стан – уже виникають запитання.

І коли для нього потрібно підбирати спеціальне індивідуальне лікування, врахувати все до дрібниці, інакше ціна помилки може бути високою, хворий сам чітко розповість, чи вакцинований він насправді. А якщо ні, то де його «вакцинували» і яким коштом йому це обійшлося. Тож виявити, в якій лікарні та хто з персоналу заробляє в такий спосіб, буде нескладно, й винні будуть покарані.

Також наразі маємо дуже багато підроблених сертифікатів із QR-кодом. Мешканка одного з сіл нашої области прийшла в ПМСД (заклад первинної медико-санітарної допомоги, – авт.) і сказала, що хоче такий самий сертифікат, як у баби Галі – з QR-кодом на папері. Ніхто раніше не чув про такий, почали цікавитися. Знайшли бабу Галю, а в неї на документі штамп закладу охорони здоров’я просканований, а не «мокрий». Заклад до вакцинації взагалі нічого не має. На штампі підпис лікаря, на прізвище Білий, якого не існує на території Буковини. Ми передали цю інформацію правоохоронцям, митникам, прикордонникам, і розпочали проводити рейди.

Не розумію людей, які це роблять – це абсолютна соціальна безвідповідальність. Як керівник обласного штабу протидії COVID-19, за півтора року мені довелося стільки всього побачити… Якби кожен усе це бачив, наші люди б у чергах стояли за вакциною.

 Чи отримає область додаткове фінансування, з огляду на небезпеку четвертої хвилі?

Зараз розмови про додаткове фінансування та виділення додаткової субвенції для закладів ніхто не веде. Кожна госпітальна база укладає угоди з НСЗУ та відповідним чином, згідно з договором, її фінансують. Пролікували 100 пацієнтів – отримали кошти за 100 пацієнтів.

Водночас додаткове фінансування буде на кисневі станції та концентратори. На початку літа ми придбали понад 400 концентраторів. Це дало можливість більше впливати на лікувальний процес. До прикладу, якщо пацієнт має сатурацію 96-98, ми можемо не шпиталізувати його в стаціонар. Сімейний лікар дає йому додому амбулаторний концентратор, і таким чином ми не заповнюємо ліжка в лікарнях, які необхідніші пацієнтам у важчому стані, що потребують прямого доступу до кисню.

Торік був період масових звільнень медпрацівників. Яка ситуація з кадрами в медзакладах зараз?

На початку була недовготривала паніка серед працівників. Звільнявся молодший та середній персонал. З лікарів я нікого не пам’ятаю. Надалі уряд увів підвищення зарплат медикам та надбавки у 300%. Тож усі лікарі працювали. 

Чи збереглися надбавки в 300% для лікарів після відчутного зменшення кількости хворих влітку?

ОДА не призначає надбавки, як і МОЗ. Опорний заклад охорони здоров’я отримує кошти за кожного пролікованого пацієнта, а тоді відповідна комісія при цій лікарні розподіляє, кому дати 100%, кому – 200%, а кому – 300%. Тобто безпосередньо керівництво закладу охорони здоров’я розподіляє, кому скільки коштів видати. Враховуючи, що влітку не було серйозних загострень, лікарям нараховували надбавки у розмірі не більше, ніж 100-150% від їхньої ставки.

Фото Ігоря Константинюка 
Ілюстрації Іванни Шевчук

Цей матеріал виготовлено в межах проєкту «Західноукраїнська медіамережа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-медіа Шпальта та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Коментарі