Репортаж

Який зараз вигляд має «Українська книга»: журналістам показали приміщення після реконструкції

Одну частину інтер’єру створили для розміщення книг, інша — це кафе та локація для подій.

Журналістам показали реконструйоване приміщення колишньої «Української книги», що у Чернівцях на площі Центральній.

Орендар — громадська організація «Інститут розвитку міста Чернівців» —  показав, що тут зробили за рік. Назву змінили — тепер це «Literaturbank».

Представники ГО розповіли, що мета цього об’єкта — стати культурно-мистецьким центром.

До входу обладнали пандус, усередині зробили ремонт та перепланування. Зі старого залишили автентичні металеві сходи та два входи. У приміщенні поєднали кав’ярню та книгарню.

Читайте також: раніше Шпальта писала про перевірку ремонтних робіт «Української книги».

«Два роки тому почали ремонт у приміщенні колишньої “Української книги”. Це була резонансна справа, і ми на порозі її завершення. Незабаром — офіційне відкриття культурного центру. Хочемо показати, що вдалося зробити за рік та що декларував орендар приміщення», — розповів адвокат, який представляє ГО, Олексій Гелетка.

Адвокат зазначив, що 1 липня 2021 року ГО «Інститут розвитку міста Чернівців» отримав сертифікат відповідности будівництва, який засвідчує, що об’єкт здали в експлуатацію офіційно. Це підтвердила Державна архітектурно-будівельна інспекція.

За словами орендарів, частину приміщення використовуватимуть як книгарню.

Відповідно до договору оренди, цей заклад повинен стати культурно-мистецьким центром.

Його куратор Сергій Воронцов запевнив, що тут буде книгарня. Вона матиме «своє обличчя» і буде кращою в місті.

«Тут буде найбільший асортимент книг про Чернівці і Буковину. Наразі є вже більше 70-80 книг чернівецької тематики. Тут буде і букіністична література про Чернівці, і нова. Ми уклали угоди з чернівецькими видавцями та дистриб’юторами, які постачають не тільки чернівецькі книги, а й топові всеукраїнського масштабу. Насамперед наша спеціалізація — чернівецька, буковинська книга. Буде література і художня, і нон-фікшн. Буде книга українською — 75% і 25% — румунською, німецькою та польською мовами. Тут буде букіністичний відділ», — зазначив Сергій Воронцов.

На полицях із книгами встановили сейфи. Там планують зберігати дорогоцінні книги.

Вам буде цікаво: раніше Шпальта публікувала колонку Оксани Драчковської «Чому Чернівчанам варто боротися за Українську книгу»

На другому поверсі приміщення облаштували залу для культурно-мистецьких подій, також оформили дитячу кімнату.

«Відреставрували друге світло, трохи змістили сходи. Цей простір плануємо для проведення будь-яких культурних масових заходів. Тут є екран та проєктор», — каже Олексій Гелетка.

Крім книг, у новому центрі будуть продавати каву, напої та випічку. Алкогольних напоїв тут не буде, запевнили представники ГО.

Загалом є троє орендарів: голова ГО Руслан Серафінчан,  Тетяна Серафінчан та Валентина Сємєшкіна. Ремонт у приміщенні виконали за власні заощадження членів громадської організації, зазначив адвокат.

«Це не є бізнес-проєкт. Кошти вклали, щоб зробити цей об’єкт родзинкою, кращим об’єктом Чернівців, аби містяни ним пишалися», — вважає Олексій Гелетка.

За словами Олексія Гелетки, орендна плата приміщення — близько 4 тисяч гривень за місяць (площа 152 кв. м). Оренду сплачували навіть під час проведення ремонту.

«Жодної копійки за рахунок бюджету тут не використали, це власні вкладення, аби відновити приміщення. І жодного відшкодування бюджет не поніс на ці роботи. Все виконано за рахунок орендаря», — зазначив він.

Договір оренди приміщення з міською радою продовжили на десять років — до грудня 2030 року. Громадська організація орендує це приміщення з 2006-го.

Аби об’єкт запрацював, орендарі очікують дозволи від міської ради на передачу в суборенду певних частин приміщення для ведення діяльности, пов’язаної з кав’ярнею та реалізацією книг.

Нагадаємо, що раніше чернівчани протестували проти руйнування цього приміщення. Активісти створили звернення на ім’я міського голови, у якому вимагали відновити споруду до первісного стану за гроші орендаря та повернути зниклі автентичні елементи.

Фото Ігоря Константинюка

 

Коментарі