0
У міській раді планують створити робочу групу, яка вивчатиме це питання.
Новий склад міської ради зацікавився проблемою паркування в Чернівцях. У нашому місті нараховують 586 паркомісць на 18 офіційних ділянках, призначених для цього. Водночас у нас зареєстровано близько 80 тисяч авто.
Тому й не дивно, що залишені автівки в Чернівцях можна побачити буквально всюди: на тротуарах, газонах, зупинках громадського транспорту, острівцях безпеки та біля тротуарів, позначених жовтою лінією.
Карають лише в особливих випадках
Як розповіли «Шпальті» у пресслужбі управління патрульної поліції в Чернівецькій області, покарання порушників правил зупинки та стоянки в Чернівцях є доволі складним процесом.
Аби скласти адмінпротокол на водія, що неправильно припаркувався, зазвичай потрібно дочекатися. Іноді чекати доводиться годинами. А поліціанти через обмежену кількість екіпажів на зміні не мають такої змоги – вони регулярно отримують інші виклики. Крім того, не можуть надовго відволікатися від патрулювання міста.
Декілька років тому для поліціянтів придбали блокувальні пристрої. Але вони в правоохоронців у дуже обмеженій кількості. Зазвичай навіть не кожен екіпаж має бодай один такий пристрій.
Створення інспекції з паркування в структурі управління з благоустрою полегшило життя поліціантів. Тепер вони складають адмінпротоколи лише у випадках, коли неправильно припаркована автівка створює небезпеку дорожньому руху, коли є змога поспілкуватися з водієм або за наявности блокувального пристрою.
Також у поліції зазначили, що припаркувати машину в нашому місті не так уже й просто, проте це не дає водіям картбланшу на порушення правил дорожнього руху. Тому правоохоронці готові брати участь в обговореннях, які стосуватимуться змін в організації дорожнього руху.
Місто може заробляти більше
Проблему з паркомісцями днями обговорювали під час засідання депутатської комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства.
Про це на своїй сторінці у фейсбуку повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук. Він розповів, що цим питанням буде займатися робоча група.
«Зранку відбулося засідання депутатської комісії з питань ЖКГ. На комісії розглянули болюче питання паркування на вулицях Чернівців. Надалі працюватиме робоча група. І цього разу вона повинна довести справу до кінця: з паркуванням у місті треба навести лад. Звичайно, потрібно ще вивчити всі деталі, але я наразі дотримуюся думки, що паркувальні майданчики в Чернівцях повинні бути муніципальними, і місто може заробляти на цьому пристойні гроші», — заявив Роман Клічук.
На противагу міському голові, очільниця громадської організації «Буковинська агенція регіонального розвитку» Тетяна Лебухорська вважає, що форма власности парковок (муніципальна чи приватна) не грає вирішальної ролі. Головне – правильно організовані відносини між містом як замовником паркування та організацією, яка буде виконувати ці функції.
«Ми вважаємо, що ті обов’язки, які місто комусь делегує, повинні надавати через аукціон. Його головною умовою має бути те, скільки зароблятиме місто. Саме це повинно бути предметом торгу насамперед. Кількість паркоматів, працівників, функції оператора не є предметом торгу.
І якщо комунальне підприємство може запропонувати кращі умови, ніж приватний оператор, – чому б ні. Однак якщо комунальники не мають такої змоги, то я не розумію, на підставі чого існує думка, що муніципальне управління паркуванням буде набагато кращим», — каже Тетяна Лебухорська.
Депутат Чернівецької міської ради Андрій Шалєєв написав у соцмережі про те, що тарифи на послуги паркування для кожного оператора паркування погодили рішенням виконкому міської ради, і сягають від 3 грн (вул. І. Франка) до 10 грн (вул. Зелена).
Також дані звітів свідчать про те, що за місця для паркування до міського бюджету Чернівців торік надійшли 975 500 гривень (станом на 30.12.2020).
«Елементарна математика: 260 робочих днів по 6 робочих годин за середнім тарифом у 5 гривень на годину мало б приносити 3 млн 978 тисяч грн. І це тільки на прибуткових парковках. Від ще одинадцяти оператори відмовилися “через неприбутковість”», — каже депутат.
На парковках немає паркоматів
Крім того, жоден з операторів не має договору з Чернівецькою міською радою і працює як орендар елемента благоустрою, каже Шалєєв.
«Однією з основних умов конкурсного відбору було встановлення паркоматів. Із 18-ти адрес сьогодні на платних парковках такі пристрої є лише за трьома адресами: 2 автомати на вул. Зеленій і вул. Кишинівській та 8 паркоматів має Калинівський ринок», — каже Андрій Шалєєв.
Наявність паркоматів уже майже 8 років є обов’язковою вимогою для роботи платної парковки. Але є лише на об’єктах, які назвав депутат. Оператори переважно користуються звичайними терміналами, через які ви також можете оплатити комуналку, поповнити рахунок мобільного телефону, зробити грошовий переказ.
Фото з Fb Валентини Радчук
«У паркоматі можна заплатити тільки за паркування. А в нас переважно стоять термінали з оплати готівкою за різноманітні послуги. Ці термінали розмістила фінансова компанія на території всієї України, яка і сплачує за їх облаштування тому, хто є власником чи орендарем місця для встановлення пристрою. Тобто, паркувальник не те що не несе витрати через закупівлю паркоматів, а ще й може мати зиск на тому, що дозволив розмістити термінали фінансової компанії в себе. А для повного задурення усіх нас на цих терміналах написали чарівне слово «паркомат», — зазначає депутатка міської ради Валентина Радчук.
У постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів» від 3 грудня 2009 року вказано, що «майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один пристрій на 20 місць».
Тож водії у Чернівцях на більшості таких об’єктів платять за паркування, мабуть, лише з міркувань совісті. Вони мають право вимагати оплати в законний спосіб — через паркомат.
Проте, як уже зазначали, в місті немає операторів парковок – є орендарі елементів благоустрою. Це дозволяє обійти постанову Кабміну та не облаштовувати на об’єктах паркомати.
Отож, паркувальник сплачує до міського бюджету оренду «елемента благоустрою» та податки, а решту коштів може покласти собі до кишені.
Ймовірно тому й виходить така різниця між потенційним прибутком від паркомісць та реальними надходженнями до бюджету. Як уже казали, це потенційні 3 978 000 та отримані торік 975 500 гривень.
У місті забагато заборонних знаків
Аудит та перегляд договорів із підприємцями потенційно можуть збільшити надходження до бюджету. Проте з такою кількістю паркомісць у Чернівцях значною статтею доходів до бюджету паркування не стане.
Тому депутатка міської ради Валентина Радчук вважає, що наступним кроком до розв’язання цієї проблеми є звернення до земельної комісії, аби отримати перелік ділянок, придатних для розташування нових парковок у місті. Йдеться не лише про місця на проїжджій частині, а й про всі можливі, де можна спроєктувати такі об’єкти.
Також, на думку депутатки, поліпшити ситуацію могли б зміни в дорожньому русі. Зокрема вона вважає, що потрібно прибрати заборонні знаки, на кшталт заборони проїзду легковим автомобілям на початку вулиці Руської з боку Центральної площі.
«Там можуть розминутися тролейбуси, але ще з часів СРСР не можна їхати легковим авто. Поліція зупинила там на моїх очах водія на авто з хмельницькими номерами, якого туди «завів» навігатор. Чоловік змушений був виправдовуватися. Хоча на початку Руської стояли ще з десяток припаркованих авто, які не заважали руху тролейбусів та іншого транспорту. То чому ж цю ділянку не зробити відкритою для водіїв?
Інший приклад — вулиця Бахрушина, попри будівлю управління СБУ. Вона широка і, на мою думку, там також можливо відкрити двосторонній рух. Але все ж спершу це питання треба вивчати разом зі спеціалістами», — каже Валентина Радчук.
Дешевше пересуватися на авто, ніж у громадському транспорті
На думку голови Буковинської агенції регіонального розвитку (БАРР) Тетяни Лебухорської, спочатку потрібно зрозуміти, що ми хочемо від паркування: вбачаємо в цьому лише спосіб заробітку в бюджет міста чи хочемо регулювальну функцію – зменшити навантаження транспорту в місті.
«Щоби люди перестали багато їздити і більше ходили пішки. Паркуванням це можна врегулювати. Бо зараз у Чернівцях дуже дешево їздити на авто. Можна будь-де запаркуватися безкоштовно.
А в усьому світі автомобіль – це дорого. Всюди потрібно платити за паркування. Тож, у нас виходить, що користуватися авто дешевше, ніж громадським транспортом. Проїзд у маршрутці зараз коштує 7 гривень, а паркомісце – 5 грн за годину, причому лише в разі, якщо ви потрапили на платну парковку», — каже Тетяна Лебухорська.
Наступна вимога для виправлення ситуації — місто повинно володіти повною інформацією про паркування та розробляти або замовляти систему управління, яка повинна бути максимально автоматизованою.
«Зараз є дуже багато готових рішень. Є приклади інших міст, як вони це роблять. Потрібно мінімізувати людський фактор. Бо незалежно від того, муніципальна чи платна парковка, немає запобіжника, що оператор не покладе гроші собі до кишені», — каже голова БАРР.
Крім того, місто повинно мати повний доступ або бути власником даних про паркування: де стоять авто, в якій кількості та яка тривалість їхнього перебування. Це дозволить налагодити якісну систему контролю за паркуванням.
«Проблема зовсім не у геометрії чернівецьких вулиць. У Львові теж дуже багато вузьких вуличок, є горбиста місцевість. Але в місті вирішили, що хочуть бачити Львів більш дружнім для велосипедистів та пішоходів. Вони облаштували багато пішохідних вулиць та розбудовують велоінфраструктуру. Таким же шляхом пішов Івано-Франківськ. Отже, це не питання ширини вулиць, це питання того, яким ми хочемо бачити своє місто», — каже Тетяна Лебухорська.
А Чернівцями, на думку Тетяни, сьогодні комфортно пересуватися лише на автомобілі. Але також не без проблем.
Натомість громадський транспорт у нас уже давно потребує оновлення, велосипедні доріжки майже відсутні, тротуари в жахливому стані або й узагалі відсутні.
Можливо, це і є однією з причин, чому люди мало ходять пішки. Крім ям та калюж, перехожим доводиться обходити ще й неправильно припарковані авто.
