Площі Чернівців треба міняти: їм бракує функціональности та сучасности

Дві міські площі з п’яти реконструювали востаннє понад десять років тому, решту не робили з часів Радянського Союзу. В якому стані вони сьогодні та що там потрібно зробити.

У Чернівцях провели архітектурний бліцконкурс на кращу проєктну пропозицію комплексного благоустрою Центральної площі та визначили переможців. Три кращих проєкти опублікували на сайті міської ради. 

Однак вони викликали жваве обговорення у соціальних мережах. Багато користувачів висловилися проти такого «перевтілення». 

Якою може стати Центральна площа у Чернівцях після реалізації проєкту, чому декотрі площі міста не популярні серед містян та нефункціональні, що кажуть про них архітектори та що потрібно зробити, аби вони набули іншого вигляду та «запрацювали», читайте у нашій аналітиці.

«Відновити історичну справедливість неможливо»

Наразі відбувся перший етап конкурсу на кращу проєктну пропозицію комплексного благоустрою Центральної площі. Відтак до переможців звернуться для складання кошторису. 

«Можливо, конкурс не такий вдалий, як попередній (на визначення переможця проєкту Соборної площі, — ред.), там є над чим працювати. Це тільки перший етап. Тому ми надіслали всім трьом переможцям запит про складання кошторису. Наступний етап — продовжувати роботу або додатково оголошувати конкурс, виносити на сесію міської ради пропозицію про виділення коштів на робочий проєкт. Ми надалі будемо продовжувати пошуки ідей і напрацьовувати конкурси», — каже головна архітекторка Чернівців Наталія Хілько.

Щодо самого конкурсу, то пані Наталія зазначає, що його назвали на кращий благоустрій, бо хочуть знайти концепцію, ідею, як її можна трансформувати, аби покращити середовище. Адже найбільший недолік усіх площ у Чернівцях — це відсутність середовища.

«Чернівчани часто говорять про відновлення історичної справедливости на площах. Але якщо проаналізувати її, то нам треба на одній площі дрова продавати, на іншій — рибу, ще на іншій — тварин, а на останній — одяг. Тому відновити історичну справедливість неможливо.

Інший меседж чернівчан — зробити на площах підземні парковки. Це також трішки неправильний напрямок, бо під нашими площами дуже багато комунікацій. Свого часу прокладали каналізацію, воду, мережі, і вони на різних рівнях. Тому підземні об’єкти не зовсім доцільно. А перенести всі мережі — це дуже затратно», — розповідає головна архітекторка міста.

«Ще один недолік — у радянський період була мода влаштовувати на площі клумби і засаджувати трояндами. Хтось з істориків писав, що це були колючі троянди, аби люди не могли збиратися на площах, щоб не було скупчення — така була ідеологія. Тому це не історична спадщина, а нав’язана пострадянська ідеологія. Зараз у всіх  великих містах від цього відмовляються, лише у нас такий спротив», — продовжує Наталія Хілько.

Щодо проєкту, який обрали переможцем конкурсу з благоустрою Центральної площі, то, за словами архітекторки, головна концепція — не «оголити» площу, а знайти ідею, яка може задовольнити всіх чернівчан.

«Хочеться, щоб чернівчани об’єктивно оцінювали речі, а не бралися оцінювати те, що не можуть зробити фахово. Річ у тім, що українці, які побували закордоном, розповідають, як там гарно, але там нам подобається середовище, бо у кращому стані будинки, балкони, покриття, а в нас середовище інше, адже на благоустрій, урбаністику ніколи взагалі не виділяли кошти, люди не знають, що таке урбаністика», — зазначила головна архітекторка Чернівців.

Також щодо конкурсних робіт авторів, то вона зазначає, що це творчі напрацювання фахівців, і виконати їх може не кожен. 

«Наша функція архітекторів — запропонувати картинку, яку можуть потім обговорювати і разом доходити компромісу. Але часто такі конкурси викликають багато негативу, і в архітекторів це відбиває бажання продовжувати», — зауважила Наталія Хілько.

«Якщо немає коштів, проєкт «вмирає»

У Департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин пояснили процедуру від виготовлення ескізу до втілення. Щодо ескізного проєкту Центральної площі, то наразі визначений переможець конкурсу, але ще немає кошторису. Тож, про реалізацію проєкту говорити рано.

«Департамент ЖКГ через 1-2 тижні отримає пакет документів. Його аналізують і погоджують, відтак за процедурами: тендер і виконання робіт», — розповів директор Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Микола Собко.

За його словами, можна організувати громадські слухання, якщо люди проти певного будівництва у місті.

До речі, ще 2017 року у Чернівцях виготовили ескізний проєкт благоустрою Соборної площі. Як повідомив Микола Собко, його передали Департаменту ЖКГ, тому там будуть виконувати подальші дії.

Натомість його директор Володимир Бешлей у коментарі «Шпальті» повідомив, що вони реалізують не всі проєкти: 

«Це залежить від того, в яку програму внесений об’єкт: «Комфортне місто» чи «Сучасне місто». Адже перше реалізує ЖКГ, а останнє — ДБМК».

Але якщо немає на те грошей, проєкт «вмирає», каже Володимир Бешлей.

«Декотрі чернівецькі площі — це катастрофа»

Щодо нинішніх площ, то головна архітекторка Чернівців вважає, що через клумби люди ходять по периметру, немає точки тяжіння на центрі площі, аби зупинитися, сісти, подивитися.

«Ще одне зауваження — великі дерева. Але якщо проаналізувати, то лавки у нас не в тіні, а на сонці. Старі, гарні дерева, але розміщені не зовсім вдало. Я вже не говорю про людей на візку — жодна площа у Чернівцях не пристосована для них чи мамочок із колясками», — каже Наталія Хілько.

На її думку, чернівецькі площі, на які часто нарікають чернівчани, мають право на життя: 

«Європейцям, які приїжджають до Чернівців, (а це архітектори та інші представники) подобається площа Філармонії. Вона зроблена за європейськими стандартами, там можуть бути запитання до фонтану, його можна було зробити іншої форми або меншу огороджувальну конструкцію. Та загалом європейським гостям подобається ця площа, вона проєвропейська і виконує основні функції площі».

Серед основних функцій площі: 

– можливість проводити заходи для одночасного перебування великої кількости людей на площі;

– функція відпочивання. Фонтан — це точка притяжіння, влітку тут не жарко. Було би добре, якби взимку ця площа функціонувала інакше, наприклад, ялинку встановлювати чи ще щось, а ще невеликі льодові майданчики тощо.

«Однак чернівчани, якщо запитати їхню думку, чомусь недолюблюють площу Філармонії. У нас точка притягання — це вулиця Ольги Кобилянської. У всіх європейських країнах пішохідна вулиця виходить на площу. Тому треба завершити її хоча б маленькою частинкою площі. Відповідно, Центральна буде розділена тепер на три частини.
Перша — продовження пішохідної вулиці Кобилянської, друга — громадська територія для заходів перед міською радою, і третя — зона відпочинку біля пам’ятника Шевченку», — каже Наталія Хілько.  

Щодо Соборної площі, то головна архітекторка Чернівців вважає її катастрофічною:

«Це не вчорашній, а позавчорашній день. Хоч ми маємо креативні ідеї, але їх не реалізують. Та ми продовжуємо роботу у пошуку креативних ідей. Щодо Соборної площі ми знайшли ідеї архітекторів. Це велика командна робота, яка потребує продовження».

Заступник голови Архітектурної палати НСАУ, голова Чернівецького регіонального осередку Олег Пікущенко вважає, що чернівецькі площі гарно розміщені по локаціях для туристичного маршруту, але однозначно щодо їхнього благоустрою та середовища треба щось змінювати:

«У туристів, яких не так багато у Чернівцях, маршрут пролягає площами. Вони орієнтуються на них за картами і так починають свій маршрут».

Олег Пікущенко каже, що площі у нашому місті грамотно зроблені з містобудівної точки зору. Але за радянського періоду їх перетворили у сквери з клумбами та деревами. І нині те, що ми бачимо, — це залишки політики Радянського Союзу.

«Кожна площа має свій масштаб, свою забудову, архітектуру, і людина на кожній площі відкриває щось інше, якесь середовище. Саме з ним не зовсім добре на цих площах, бо їх переважно за радянських часів реформували, а тоді була політика якнайбільше зазеленити все. Хто пам’ятає, на вулиці Ольги Кобилянської до реконструкції росли дерева, хоча історично їх там ніколи не було. Вся ця архітектура, масштаб будинків були прив’язані до площі без дерев. А за Союзу їх висадили, фасади були закриті, масштаб змінився. Таке втручання змінило історичну справедливість масштабу вулиці. Початково архітектори вулицю Кобилянської розрахували дуже грамотно: зранку там лагідне сонечко, а ввечері прохолодно і є огляд будівель», — каже Олег Пікущенко.

Щодо Соборної площі, за його словами, коли прийшли совіти, вони завдяки монументам показували свою присутність у місті. Так пам’ятник Солдату розірвав зв’язок площі із собором. 

«З точки зору містобудування, це несправедливо. Так само по периметру висадили тополі, замостили все немасштабними плитами. Це втручання теж змінило те історичне середовище, яке варто відновити», — каже Олег Пікущенко.

Він вважає, що ескізний проєкт із благоустрою цієї площі, який виграв конкурс ще 2018 року, дуже гарний, сучасний і його потрібно реалізувати. Він функціональний і для мешканців, і для туристів. 

«Площу Філармонії сформували по-новому, там є середовище. Щодо її експлуатації, це вже питання до комунальників. Але архітектори там повернули історичну справедливість, “розкрили” Філармонію. Крім того, навесні сакури цвітуть дуже гарно», — зазначив Олег Пікущенко.

Театральна площа, за словами архітектора, відповідає масштабам, але стан уже потребує ремонту, крім того, там немає інклюзивности. 

«На площі існує середовище, яке зав’язано на будівлі, площу понизили, аби краще сприймати театр проти Будинку офіцерів. Румуни вважають це досягненням своїх архітекторів, яке визнала світова спільнота. Пам’ятаю, щодо Театральної теж проводили конкурси, але це викликало обурення громади. Та перш ніж щось робити на площі, потрібно проводити громадські обговорення, флешмоби, аби люди брали участь та розуміли, що тут відбувається. Коли мешканці беруть участь у творенні чогось, вони це краще сприймають, це світова практика», — зауважив Олег Пікущенко. 

На Центральній площі Чернівців, як вважає Олег Пікущенко, потрібно відновити історичну справедливість, і тоді вона набуде статусу пам’ятки.

«На Центральній площі на якомусь етапі я зробив великий макет зі студентами, виконали свою пропозицію з її благоустрою. Пропонували створити там виставковий комплекс із фонтанами. Пізніше нам фахівці від захисту пам’яток пояснили, що історично площа була замкнутою і там, де нині пам’ятник Шевченку, була будівля. Тож цю історичну справедливість треба відновити — тоді вся площа буде як пам’ятка. Нині вона втратила свою форму, тому її неможливо вважати такою. Відповідно, треба замкнути ту частину, де немає будівлі. Це можна зробити архітектурними засобами, світлом тощо. Крім того, тут ніколи раніше не було дерев, площа була цільною. Це якщо говорити про середовище. Щодо самої площі, деталізації, матеріали, лавки, то це може бути сучасним. Європа довела, що ці речі можуть співіснувати. Але містобудівне середовище ми повинні відтворити і залишити таким, як його запроєктували», — каже Олег Пікущенко.

Площа Пресвятої Марії вже сформована. Її експлуатація показала, що там знову потрібно щось робити, тобто знову ремонт. Але сама площа як простір відбулася, вона є. 

«Площі у Чернівцях потрібно перепланувати»

Усі площі у Чернівцях потрібно перепланувати. Не просто зробити яскравий дизайн, а переосмислити, яку функцію вони повинні виконувати. Так вважає архітектор, проєктувальник і урбаніст із Румунії, який працював у Чернівецькій міській раді, Рудольф Граф.

«Соборна площа має рішення, яке розробили ще два роки тому у рамках конкурсу архітектури, що значно покращує якість простору для всіх груп користувачів під час перестановки руху транспорту та громадського транспорту. Загалом у Чернівцях потрібно виконати загальне планування всіх площ та вулиць, а не лише тротуар чи вуличне устаткування. Важливо не просто зробити яскравий офіційний дизайн, а й переосмислити, яку функцію повинно виконувати це місце. Можливість нових кафе та терас, доступність для інвалідних візків та людей похилого віку, можливість відпочинку у тіні та поруч із фонтанами, хороше і безпечніше освітлення. Головне — зменшити вплив індивідуального руху автомобілів», — зазначає Рудольф Граф.

Також румунський архітектор зауважив, що попри дивовижні будинки та фасади Чернівців, сам дизайн публічного простору не є таким. Крім того, автомобільний рух займає 50% вільного простору.  

«Пішоходи, люди з інвалідністю, користувачі громадського транспорту, діти та люди похилого віку явно в не кращому становищі. Їм потрібно боротися проти неправильно припаркованих автомобілів, із поганим нічним освітленням та перебувати у місцях, де спекотно, оскільки не всюди є тінь від дерев. Головними проблемами є відсутність доступности, недостатнє нічне освітлення та відсутність світлофорів на пішохідних переходах, недоброзичливий мікроклімат через відсутність дерев у більшості сонячних /відкритих ділянках. Смуги руху автомобілів ширші, ніж потрібно, і це робить неможливим використання площі, оскільки вони розділили її на багато малих частинок», — зазначив він.

Як бачимо, у Чернівцях напрацьовують ескізні проєкти з благоустрою площ міста, однак своєї реалізації вони чекають досі. 

Тим часом чернівецькі площі, вже й ті, котрі реконструювали до 600-ліття Чернівців (2008 року): Пресвятої Марії, (раніше Турецької криниці), знову потребують ремонтів. Крім того, фактично всі вони недоступні для людей з інвалідністю та більшість непопулярні серед містян.

Чернівецькі архітектори мають власне бачення, як «оживити» площі та облаштувати їх. Втім, усе зупиняється на етапі проєкту. З одного боку, брак фінансів, з іншого — часткове неприйняття чернівчанами запропонованих ескізів.

 Робити ці перевтілення необхідно і з точки зору естетики, доступности, безпеки та розвитку історичного центру міста.

  

 

   

Фото Володимира Гуцула