Добудувати довгобуд. Репортаж із перинатального центру в Чернівцях. Фото

Який вигляд має медзаклад ззовні і зсередини та на якій стадії ремонтні роботи. 

Реконструкцію перинатального центру в Чернівцях розпочали ще 2013 року. В 2012-му обласна рада вирішила, що на місці старого приміщення колишньої пологової лікарні №1 з’явиться сучасний перинатальний центр, один із найбільших в Україні.

«Шпальта» побувала на об’єкті та дізналася, на якій стадії зараз будівництво, чому кошторисна вартість центру змінювалася з роками та що заважає нарешті відкрити у місті цей довгоочікуваний довгобуд.

 

Екскурсію новеньким перинатальним центром нам проводить начальник управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Пуршага.

Біля великої новенької будівлі центру саме працюють робочі. Вони завершують монтаж плитки на території парковки для працівників медзакладу.

Пояснюють, зовнішні роботи практично завершені. Все, що залишилося, мають доробити до холодів.

Прогулюємося двором. Усе у гарній бруківці, вже встановили новий паркан, облаштували місця для газонів, клумби…

«Тут раніше збиралося сміття, зараз буде шлагбаум для в’їзду швидкої. Таких заїздів буде два. Зліва у нас – приймальне відділення. Цей увесь блок – добудова до старого приміщення, його раніше просто не було», – пояснює Олександр Пуршага.

При вході у приймальне відділення є сходи, пандус, незабаром тут встановлять і зовнішній ліфт.

Поруч на подвір’ї – нова трансформаторна підстанція. Пан Олександр розповідає, що її збудували торік, коли медзаклад лишився без світла.

«Ось одна з причин, чому кошторисна вартість об’єкта змінилася. Ми побудували цілком нову «ТП-шку». Раніше цю частину обслуговувало Обленерго, та вони продали ці потужності, цим самим залишили лікарню без світла. З монополістом складно воювати, тож ми були вимушені побудувати свою станцію. На це пішло близько п’яти мільйонів. Проте на сьогодні лікарня цілком забезпечена своєю «ТП-шкою». Поруч ще стоятиме дизель-генератор. Ми його ще не закуповували, тільки замовили. Власне, сюди піде частина грошей, на які ми ще чекаємо», – каже чиновник.

Зовсім поруч – закинуте приміщення. Це колишній харчоблок пологового будинку. Зараз він не є частиною перинатального комплексу. Адже харчоблок – власність міста, а власники медичного закладу – обласна рада.

«Раніше він був загороджений. Але тепер ми його відкрили, нехай усі бачать, в якому він стані на фоні всього іншого. Можливо, тоді з ним щось вирішиться, але це дуже складне питання. У документації перинатального центру харчоблоку немає. Щоб його задіяти, потрібно передати цю будівлю у власність обласної ради, створити новий проєкт, це складно, і зараз про це не мова не йде», – додає Олександр Пуршага.

Далі на території двору лікарні, ближче до другого заїзду, облаштовують ділянку, де будуть стояти альтфатери. Для сміттєвих баків зварять ангар, і комунальники забиратимуть сміття з території. Так борються з тим, щоб відходи сюди не приносили сусіди.

Уже зараз по всьому двору ведуть відеонагляд.

Підходимо ближче до головного входу лікарні. Олександр Пуршага розповідає, що головна причина, чому зовнішні роботи ще не завершені, – фінансування. Також цікавлюся, чому реконструкція перинатального так затягнулася.

«Вхід ми майже завершили. Але два тижні не фінансують роботи за субвенцією. Якби кошти не «зависли», ми би все завершили на дворі. Бачите, сходи? Вони мають бути покриті дорогим каменем, як і бордюри поруч. Усе замовили, все буде, коли будуть кошти. І взагалі, перша причина, чому у нас з’явився цей довгобуд, – гальмування з фінансуванням. Роботи розпочали у 2013 році. На початок виділили 42 млн, із них на 26 закупили обладнання. Решта пішла на будівельні роботи. Потім усе зупинилося і практично до 2016 року тут усі роботи заморозилися, бо більше фінансування не було. Тобто три роки тут ніхто нічого не робив. Добудова плавала у воді, довелося просити в обласної ради кошти, щоб домурувати і зберегти її… Потім надходили якісь кошти – виконували роботи. Нічого без грошей не робиться, а як могли йти роботи, коли не було фінансування так довго? Це перша проблема цього довгобуду.

А друга велика проблема – від початку документація була зроблена не так, як повинно бути. Перша була на 79 мільйонів, а зараз кошторисна вартість об’єкта – 161 мільйон. У тих документах не було вказано ні благоустрою, ні заміни мережі, ні медико-технологічне обладнання. Там не було взагалі передбачено заміни ліфтів. А ми їх усі поміняли. Вдруге документацію корегували до 117 мільйонів. Із кожним роком міняються ціни на все, зростає й офіційна заробітна плата робочих. А це теж впливає на загальну суму. Завжди змінювалися будівельні норми, документація, а це теж кошти. Остання цифра – 161. Вона змінюватися вже не буде. Але держава має дати ще 17 мільйонів, окрім тих десяти, які надали, та вони десь «зависли», – розповідає пан Олександр.

Будувати легше, ніж реконструювати

Заходимо всередину перинатального центру. Тут сім поверхів, два з яких – підвал і горище. Тут заховані всі мережі та очисні системи повітря.

«Це космічний корабель. На кожному поверсі у нас близько тисячі квадратних метрів. Уявіть ці масштаби на семи поверхах! Це найскладніший об’єкт, із яким мені доводилося працювати. Якби ми будували заново, було б легше. А реконструкція – це підлаштування до того, що вже було. Заходьте».

Ми побували на першому та другому поверхах, у самому серці лікарні. Саме тут найважливіші у медичному плані приміщення – операційні, післяопераційні, «чисті приміщення», дитяча і доросла реанімації…

Тут встановлена плитка, готові стелі. На кожному поверсі медзакладу буде точка, де фільтрується вода. На всіх семи поверхах встановили камери. Та скільки їх загалом, сказати не можуть.

«Всюди відеонагляд. Так повинно бути за нормами. «Мертвих» точок немає», – запевняє чиновник.

Кожні дві палати на цих поверхах об’єднані одним санвузлом. Сантехніку поки не закупили.

На першому та другому поверхах подвійні вікна.

«Це – «чисті приміщення». Повітря з вулиці не може сюди потрапляти. Подвійне скло і потужне дороге обладнання, частина якого вже змонтована, спеціальні медичні гази… Тут буде таке повітря, як у колбі. Таким чином боротимуться з першою проблемою перинатальних центрів – інфекціями. Цих два поверхи складні, зі своїми особливостями. Тут усе потужно продумано. Ось тут навіть леноліум спеціальний – токопровідний. Двері тут оброблені спеціальним металом, пожежна безпека», – зазначає він.

Між поверхами вже зробили сходову клітку, вмонтували перила. Двері на кожному поверсі спеціальні – сталеві, броньовані.

Далі всі поверхи дублюються. Робочі кажуть, навіть підбираючи кольорову гаму стін у кожному кабінеті, радилися з лікарями, які тут працюватимуть.

Насамкінець ідемо у підвал, де вмонтовані всі теплові, мережі кондиціювання, очистки води та повітря…

«Ось тут є і цей підземний хід від колишнього харчоблока. Якщо з ним щось вирішать – звідти зможуть приносити їжу до ліфта у підвалі, і так розвозити її по поверхах. Було б зручно», – каже чиновник.

За словами Пуршаги, перинатальний центр практично готовий. Та коли його відкриють, відповідати не поспішає.

«Коли буде фінансування на останні 17 мільйонів, ми швидко матимемо можливість усе доробити. За ці кошти потрібно завершити всі внутрішньо-оздоблювальні роботи, облаштування всього медико-технологічного обладнання (чисті приміщення, кондиціонування, очистка води, притоки повітря, всі внутрішні електричні мережі, завершити сантехнічні мережі). Озеленення, монтаж обладнання, генеральне прибирання врешті-решт. Тут у кінці має натиснутися одна кнопочка – і все повинно працювати чітко і без перебоїв. У Луцьку спочатку відкрили перинатальний, а після того рік доробляли, поки здавали в експлуатацію. А я хочу зробити все згідно з нормами. Спочатку експлуатація – потім відкриття. Ми на фініші, це складно, але ми його доробимо», каже Пуршага.

Депутати просять ще 76 мільйонів із бюджету

Депутати Чернівецької обласної ради нещодавно проголосували за рішення звернутися до прем’єр-міністра Олексія Гончарука з проханням виділити кошти на перинатальний центр у Чернівцях.

Мова йде про 76 мільйонів гривень із державного бюджету на завершення цього об’єкта та закупівлю додаткового обладнання.

«У зв’язку з тим, що на час впровадження проєкту «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства» (2013 р.), до проєктно-кошторисної документації Чернівецького обласного перинатального центру не був внесений перелік обладнання, необхідного для оснащення відділення неонатальної реанімації, рентгенапарат для флюорографії та рентгенографії, меблі та вироби медичного призначення, для завершення реконструкції та введення в експлуатацію Чернівецького обласного перинатального центру у 2019 році потрібно додаткове фінансування в сумі 58 млн грн», – ідеться у тексті документа.

У коментарі «Шпальті» заступниця директорки Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної ради Марія Поліщук пояснила, що припинення співпраці з фондом Пінчука, який із самого початку мав надати обладнання для проєкту «Нове життя», – ще одна причина подорожчання реконструкції перинатального центру.

«Ми не забули запланувати це обладнання. Цей проєкт із неонатології частково мав оплатити фонд Пінчука. Він співпрацював із проєктом «Нове життя». Зараз цієї співпраці немає і, відповідно, нам потрібні додаткові кошти, щоб його придбати. Це чималі гроші, бо це ж апарати штучної вентиляції легень, робочі місця для виходжування недоношених діток. Вартість одного такого комплексу – не менше 70 тисяч доларів. Частина коштів, які ми попросили, йде на це. Інша частина потрібна для завершення робіт на об’єкті. Ми (Департамент) не ведемо будівництво, ми замовники та ідеологи цього процесу. Власником усіх цифр є управління капітального будівництва. У них усі підрядні організації і повне володіння ситуацією, яка там є наразі», – розповіла пані Марія.

Обладнання закупили давно. Зараз воно просто стоїть «без діла»

Також вона розповіла, що частина обладнання, яку закупили декілька років тому, вже вмонтована. Частина – на збереженні. За її словами, у Департаменті охорони здоров’я неодноразово намагалися сприяти, аби закуплене нове обладнання не чекало відкриття перинатального центру, а працювало в інших медичних структурах. Та цього не вдалося.

«Управління капітального будівництва все закуповувало, і вони мають забезпечити відповідне зберігання, аби обладнання було «робочим» доти, поки воно не змонтоване у лікувальний заклад. Усе запаковане, все стоїть у сховищах. На жаль, жодні наші спроби розпочати використання техніки раніше не обвінчалися успіхом. Нам не дозволили використовувати обладнання поза межами їх цільового призначення. Воно все нове, гарне, дуже потрібне нашим пологовим будинкам, але не має права використовуватися ніде раніше, ніж до відкриття перинатального центру. Такий закон», ­ – зазначила Марія Поліщук.

Вона також додала, що в новому перинатальному центрі працюватиме колектив пологового будинку №1.

«Лікарі туди повернуться. Вже є штатний розпис, надлишку спеціалістів точно не буде. Ймовірно, буде багато вакантних місць. У нас уже є брак неонатологів, ніхто там не хоче працювати».

Також у Департаменті охорони здоров’я підтримують позицію, що довгобудом цей перинатальний центр став через невчасне фінансування.

«Гроші – основні перепони, чому будівництво ведеться так довго. Залучали якісь кошти і з місцевого бюджету, але наш обласний не може потягнути таку велику суму. Близько трьох років там не було жодного руху. Ми не тримачі фінансів, тому і не можемо на них вплинути… Цей центр буде одним із найпотужніших в Україні, прийматиме найскладніші пологи, дасть можливість «важким» мамам не їхати народжувати деінде. Тому бачимо сенс у тому, аби його доробили якомога швидше. Тепер все можна буде вирішити на місці», – додає пані Марія.

«Ініціатору будівництва не було цікаво завершити об’єкт»

Голова громадської організації «Пацієнти Буковини» Наталія Гусак розповіла «Шпальті», що її турбує ефективність використання грошей держбюджету. Також вона вважає, що ініціатор реконструкції – обласна рада – мало була зацікавлена у завершенні робіт.

«Про перинатальний центр варто знати, що на сьомому році реконструкції ми бачимо суму набагато більшу, ніж було на початку робіт. Це кричущий факт. Також можна помітити, що суми зростали з кожним новим губернатором. Яка ефективність використання грошей? Ми мали на початку 2019 року невикористаних 27 мільйонів. Ми не освоїли навіть ті кошти, які були у нас на той момент. Виходить, підрядник завжди не встигав виконувати роботи у дані часові рамки, ми не встигали освоїти гроші. Зараз ми б не мали просити дофінансування на обладнання, яке мало надати фонд Пінчука. Всі, хто зумів працювати з цим фондом і вкладався в зазначені графіки роботи, отримали ці кошти. А ми фонд втратили, бо не встигали з роботами. Власником перинатального центру є обласна рада, тобто вони ініціатори будівництва. Але за всі ці часи вони не зробили нічого для цього центру. Був виділений одноразово невеликий транш на завершення будівництва. Але ніхто не порушує питання, що, можливо, варто шукати внутрішні резерви, щоб доробити цей об’єкт. Облраду не цікавив цей об’єкт, вони не використовували елементарні інструменти своїх повноважень. За всі сім років було тільки два звернення до Кабміну. Виходить, навіть засновнику цей перинатальний не цікавий. Як він має бути цікавим комусь іще?», – вважає пані Наталя.

Також пані Наталя каже, що довгобуди – стара схема відмивання бюджетних коштів.

«Завжди можна використати відмазку щодо здорожчання матеріалів, зарплат і інше. Виявити, наскільки це відповідає дійсности, можна лише за рахунок якісного аудиту. Я вірю, що за ці роки там щось робилося, і результат є. Але найбільше мене цікавить, коли перинатальний центр у Чернівцях здадуть в експлуатацію? Немає «все майже готово» перед здачею об’єкта в експлуатацію. Вони так тягнути можуть ще два роки, а тоді знову зміниться вартість всього. Треба використовувати всі методи, аби пришвидшити цей процес, аби не застрягнути знову на роки», – додала вона.

Діана Ватаман

Фото Василя Салиги

 

 

 

Залишити відгук

Залишити відгук