Бути чи не бути муралам. У Чернівцях дискутували про міські стінописи. Фото
Новини

Бути чи не бути муралам. У Чернівцях дискутували про міські стінописи. Фото

Під час публічної дискусії говорили про те, чи є законним розпис стін будинків та чи подобається така ініціатива жителям нашого міста.

2 жовтня у центрі культури «Вернісаж» (вулиця Кобилянської, 53) відбулась публічна дискусія «аМУРАЛьні Чернівці», яку організувала медіаплатформа «Шпальта».

Під час заходу говорили про те, чи є законним розпис стін будинків та чи подобається така ініціатива жителям нашого міста. Адже за останні місяці у центрі Чернівців з’явилося декілька нових муралів.

Учасниками дискусії стали: начальник управління контролю за благоустроєм Сергій Обшанський, начальник сектору правового забезпечення Управління Патрульної поліції у Чернівецькій області Олександр Замерзляк, громадський активіст Андрій Тужиков, координаторка проєкту «Академія «Містомалювання» Тетяна Марценюк, координатор творчої формації «Dzestra» Жан Побе, художник Тарас Полатайко.

Модерувала обговорення Оксана Драчковська. Під час жвавої дискусії кожен присутній міг висловити свою думку та надати пропозиції щодо уникнення в майбутньому ситуацій, подібних тій, що нещодавно сталася із зображенням Боба Марлі на вулиці Українській.

Насамкінець заходу учасники дискусії зійшлися на тому, що у фейсбуку створять відкриту групу, в якій обговорюватимуть ескізи майбутніх чернівецьких стінописів. А молоді художники перед початком нанесення зображень на стіни радитимуться із більш досвідченими колегами.

 

Ми підібрали для вас найцікавіші висловлювання дискусії «аМУРАЛьні Чернівці».

Сергій Обшанський, начальник управління контролю за благоустроєм:

«Управління контролю за благоустроєм не має жодних питань до цього виду мистецтва. Щодо адміністративних стягнень за це, то вони не прописані в Адміністративному кодексі. Ми за стінописи штрафувати не будемо. Я як чиновник і чернівчанин не бачу в муралах негативу, а бачу більше позитиву. І це питання потрібно передавати відділу охорони культурної спадщини, яке має на кожен будинок паспорт.

Щодо зображення Боба Марлі, то можна було б, наприклад, вивчити, хто там жив на вулиці Українській і на тій стіні намалювати те, що було б притаманне цій вулиці».

Тарас Полатайко, художник:

«Багато хто наполягає, щоб на муралах зображалось щось наше. Мені по барабану – наше чи не наше, мені важливо, щоб воно було в кайф, щоб був смачний арт. Тут прозвучала думка, що художники з «Академії «Містомалювання» не фахівці. Тому я не проти, якщо вони до мене звертатимуться за порадами».

Тетяна Марценюк, координаторка проєкту «Академія «Містомалювання»:

«Ми не малюємо на фасадах, які виходять на дорогу, лише в арках або двориках. І в усіх мешканців будинку або приватних підприємців, де є магазини, запитуємо дозволу і в більшості випадків вони погоджуються. Якщо не погоджуються – ми не малюємо. Щодо офіційних дозволів – це вже питання до Олексія Каспрука, тому що «Академія «Містомалювання» – це його проєкт, але письмових дозволів він не надав. Він сказав: «Малюйте, а якщо будуть якісь проблеми, ми їх вирішимо».

Оксана Драчковська, модераторка дискусії:

«Повісити якусь вивіску на магазин – це треба узгоджувати. А стінопис впливає на обличчя міста, напевно, ще більш масштабно, ніж якась вивіска. І тут виявляється, що можна просто прийти і малювати. Мені здається це нелогічним».

Олександр Замерзляк, начальник сектору правового забезпечення УПП у Чернівецькій області:

«Будь-які мурали, стінописи лежать у площині відносин між художником та власником того майна, на якому вони наносяться. Якщо художник без дозволу розмалює чиюсь приватну оселю чи паркан, то звичайно це буде вважатися пошкодженням. Тому якщо мурали робляться із погодженням, то вони надалі навіть можуть бути під захистом і за їх пошкодження можна звертатись до суду».

Віталій Шелегін, художник:

«Ще з радянських часів будь-який розпис, мозаїку, скульптуру, об’ємно-просторову композицію обов’язково потрібно погоджувати з охороною пам’яток та архітектурою. Також була міська художня рада, яку, на мою думку, варто було б повернути. Тому що половина нинішніх стінописів – це кішки, мишки, смішні напівдитячі малюнки, які душевно виконані, але вони непрофесійні».

Андрій Тужиков, громадський активіст:

«Чернівці – це місто з непростою історією, культурним бекграундом, тому малювати аби-що і аби-де неприйнятно. З іншої точки зору, якщо говорити конкретно про ситуацію із муралом Боба Марлі, то вона показала, які є структурні недоліки в мистецькій еліті Чернівців. Немає жодної консолідації, немає культурної стратегії, є точкові митці, колаборації, але немає жодного уявлення, про те, що ми маємо всі робити». 

Василь Забродський, журналіст:

«Більшості чернівчан все одно, що малюють на муралах. Стін у місті ще багато, тому замальовуйте їх. Єдине, що, мені здається, варто організувати громадську художню раду і обговорювати на ній, що малювати і де. Я думаю, що це треба робити, ми не стоїмо на місці, це роблять всюди у всіх містах. Але для того, щоб не було конфліктів, потрібно попередньо узгоджувати».

Нагадаємо, раніше «Шпальта» проводила публічні дискусії, на яких обговорювали те, якими мають бути літні майданчики та дискутували про долю «Української книги».

Фото Ірини Болести

 

 

Коментарі