Новини

Відчути дух старого міста. Рецензія на книжку Наталії Гриценко про Чернівці

Чернівчанка Світлана Олексійчук у своїй рецензії пише про те, що книжка «Ательє на старій вулиці міста, що пахло корицею і кремом Nivea. Чернівецький вінтажний альбом» дозволяє відчути дух старого міста.

Нова книга Наталії Гриценко «Ательє на старій вулиці міста, що пахло корицею і кремом Nivea. Чернівецький вінтажний альбом» продовжує і доповнює історії вже відомого читачам видання «Місто пахло корицею й кремом Nivea. Чернівецький вінтажний альбом». 

«Місто пахло корицею й кремом «Nivea» – одна з книг Наталії Гриценко про місто Чернівці. Зрештою, авторка позиціонує її як чернівецький вінтажний альбом.

Це така тепла та гарна книга. Про що? Постараюся без спойлерів. Книжка написана як подорож у спогади старенького поважного чернівчанина, що гортає свою єдину реліквію – давній альбом, що, наче нитка, зв’язує його з минулим. Раритетні фотокартки допомагають і нам, читачам, поринути в історію. Дозволяють відчути дух старого міста. Чим воно пахло в ті часи, вам відомо з назви.

Той пан, щовечора вмощуючись у зручному фотелі, розгортає альбом та по черзі сторінка за сторінкою згадує окремі епізоди зі свого життя. Воно було різним – веселим та щасливим у період дитинства, скрутним у юності, радісним у зрілості, сумним у період війни та голоду. Інколи спогади викликають усмішку і бажання випити міцної кави чи солодкої гарбати. А часом, коли згадки не такі вже й приємні, після валідолу на допомогу приходить фірмовий вишняк.

Пан Юліан згадує назви старих вулиць, будівель, які стали символами, візитками міста. У його спогадах часто фігурує Український народний дім, місце, де відбувалися його перші побачення з коханою, Українська греко-католицька церква, що на вулиці Руській, парафіянами якої була родина героя книги. Цікаво, що ікона, до якої свого часу з молитвою про народження довгоочікуваного сина прибігали Юліан із дружиною, збереглася і досі. «Надія безнадійного» по сьогоднішній день допомагає подружжям здійснити заповітні мрії про дітей.

У книзі йде мова про толерантність чернівчан, освіченість, багатогранність. Громадське життя в місті вирувало. Бали, танцювальні вечірки, літературні читання, виставки, концерти – все це невід’ємні елементи дозвілля чернівчан у мирні часи. Війна, зміна влади внесли значні корективи у звичний устав міста. Мародерство, крадіжки, лицемірство, смерті від голоду чи від рук солдатів – усе це бачила родина героя. Вони вижили, зберегли сімейні цінності, до кінця були вірними своїм принципам. Пройшов час, багато часу, і пан Юліан залишився сам. Але на свої іменини він чекав поважних гостей – дітей та внуків, старих знайомих, які обовязково розфарбують його сіре буття кольорами молодості та любові. Ви теж запрошені?

Коментарі