Шиканути раз на рік. Як чернівчани готуються до новорічного застілля

«Шпальта» побувала на центральному ринку міста та дізналася, скільки зазвичай містяни готові викласти на святковий стіл.

Післяобіддя п’ятниці, 28 грудня. Зранку на вулицях було безліч людей із гілками хвої та пакунками ялинкових прикрас. А зараз центр, здається, завмер – навколо болотисто-сіро й тихо. Але це точно не стосується Центрального ринку міста, куди я прямую з пані Тетяною на новорічні закупи. Жінка дуже відповідально ставиться до новорічних свят, адже це – привід зібрати всю сім’ю разом за столом.  Навіть сини, які навчаються в Києві та служать в армії, можуть приїхати. Дорогою каже, що на ринку вже не була багато років – зазвичай скуповується у великих гіпермаркетах. Підходимо до центрального входу. Серед натовпу покупців ледь-ледь видно прилавки. Йдемо вздовж рядом.

– Кіло чотириста вийшло, підходить? — лунає в натовпі. 

– Я ж просила кілограм, забирайте назад трохи.

– А якщо лишу вам десятку?

Підходимо до прилавка з фруктами. Продавець Женя вихваляє товар – у нього є мандарини і з Іспанії, і з Туреччини, і з Італії. Чоловік каже, що, незважаючи на «кусючі» ціни, на новорічний стіл беруть багато чого.

«Ананаси поштучно – такий 125, такий 150, – показує чоловік. – Мандарини за 40 гривень турецькі, за 60 іспанські. Мандарини, банани, ананаси, виноград – усе беруть. Овочі літні також хочуть – і помідори, й огірки. Помідори по 55 з Туреччини, огірки турецькі по 55, а наші – по 70.  Дуже часто беруть «мікс салату».

Тетяна розповідає, що з міксу завжди робить салат із мандаринами і гранатом, адже потрібно чимось «розбавити» традиційний «Олів’є» чи «Шубу».

Підходимо до овочевого прилавка.

– Дівчата, що ви хотіли б? 5 кілограмів картоплі віддаю за 50 гривень, — гукає нам продавчиня.

– А в яку ціну морква з капустою?

– Морква – 15. Хоча, чекайте… Нема вже моркви – всю сьогодні розпродала. А капусточка за… Це що по телевізору має бути? – запитує жінка, помітивши камеру. – Ні, тоді я не фотогенічна. Капусту беріть, по 20, але мене не знімайте.

Жінка зважує 2 великі капустини. Просить 60 гривень замість 61.

«Ми любимо своїх чернівчан і робимо їм знижки. Гарного вам дня і смачного столу»

Підходимо до іншого прилавка. Тут чомусь найбільше людей. Не дивно, певно, полюють за останніми баночками зеленого горошку чи кукурудзи.

Тетяна веде мене до ятки з крупами.

«Я постійно готую голубці – їх любить син. Якщо він із Києва приїде, а їх не буде, то, вважайте, і нового року не буде. А ще завжди для чоловіка холодець, а для сина – голубці»

Помічаємо широкі холодильники з делікатесами. Продавчиня, хоч і бачить камери, впевнено розповідає про товар.

«Тут ікра залишилася найдорожча – за 235 гривень. Знаєте, дешеву розібрали одразу. Бо раніше була предосторога, що, якщо дешевше, то значить «Ге», але зараз і дорожче теж «Ге», повірте. Взагалі нема гарантії»

Жінка каже, що в неї зараз багато людей беруть шпроти, маслини, ковбасу і сир.

«Нарізка ковбаси в мене італійська. 100 грамів за 45 гривень. Знаєте, тут гарантія, «Є-шок» нема, на відміну від наших ковбас. Сири теж італійські беруть – тут сирна закваска, молоко і сіль у складі. А за ціною виходитьтак само, як і наш сир. Тому закордонне беруть частіше».

Спускаємося з Тетяною вниз. Починає сильно пахнути живою рибою. Ми не помиляємося – поруч відділ морепродуктів. Підходимо до продавця В’ячеслава. Чоловік каже, що зараз дуже багато покупців.

«Найчастіше на новий рік беруть копчену рибу – за 140 гривень. Крабові палички й оселедець теж часто запитують – 65 гривень за кілограм. Знаєте, в мене вже два місяці така ціна – час піднімати», – каже чоловік.

В’ячеслав розповідає, що чернівчани перед новорічними святами часто купують і делікатеси.

«Багато червоної риби беруть. Креветок і мідій по 200-300 грамів. Зараз так. А морожену скумбрію і хек – це вже більше на Святий вечір запитують».

– Славік, бери 200 гривень за зйомку, – кричить продавець по сусідству.

– Так ми навпаки, зробимо вам рекламу, – жартує Тетяна.

– Так? Тоді дай ти їм «п’ятсотку» за рекламу тієї скумбрії.

Заходимо у відділ м’яса. Продавці кажуть, що на свята беруть усе: і телятину, і свинину, і курку.

«Телятина зараз, як була так і є, – 150-180 гривень. І свинина не змінилася – 110. Куряче філе – 116»

Тетяна розповідає, що з м’ясного найчастіше робить холодець.

«Щоб добре застиг, беру ратички на холодець. От ніжку рахують – 80 гривень за кілограм. А що з того м’яса – одна кістка заважить багато. На м’ясо треба гривень 800 – це так, щоб і котлети, і відбивні, і голубці. І, звісно, на рибу гривень 400», – каже жінка

Біля виходу з м’ясного відділу зустрічаємо бабусю із величезною сумкою.

«Ого-о, я тільки м’яса набрала на 900 гривень щойно – це на голубці і відбивні. Рахуйте, що в мене було 15 тисяч, а лишилося, напевно, менше 3. Не стараюся економити, раз у рік можна шиканути. Взяла рибу червону, ікру, мідії – беру все, поки маю гроші. Точно це все їсти тиждень будемо. Набрала, бачите, скільки, – показує на сумки і дістає звідти гаманець. – Я навіть не знаю, скільки розтратила. От, 600 гривень – все, що є тепер. Ану, спробуйте підняти мої сумки – не піднімете», – сміється бабуся.

«А я мало що купую – приєднується до розмови дідусь із маленьким пакетиком. – Капусту, моркву, яблучка, а все інше маю домашнє. Для чого тоді так багато грошей витрачати?»

«Я взагалі не уявляю, що можна на 13 тисяч купити, – каже жінка з маленьким хлопчиком на руках.  – Це золотий салат має бути. Стараємося вкластися у 4 тисячі на родину з 10 людей»

Підходимо до сім’ї – тато, мама і дочка стоять у черзі за м’ясом.

«Ще не знаю, скільки витрачу, – каже чоловік. – Усе лише починається. Тисячі дві, мабуть, – це на нас двох із дружиною і на малу»

«А ми постимо, – вигукує жіночка позаду. – Тому зараз багато не купую, до Різдва ще є час. А Новий рік – не таке вже і велике свято, щоб витрачати шалені гроші»

Біля прилавка помічаємо стареньку бабусю. Почувши, що ми питаємо про ціни, вона одразу зітхає.

«Я вам так скажу, пенсія в мене 1400. А заплатити ще за воду, світло, газ. Мені не вистачає. Я от тюльку взяла, знаєте, що це? Тюлька, барабулька та й капусточка квашена за 10 гривень. Дивлюся, хочу мандаринку та й апельсинку, а ціни шалені»

Бабуся обертається до полиць із товаром і дістає баночку хріну з буряком.

«Дивіться, ади, 14 гривень. Я відколи живу, ще таких цін не бачила, до чого ми йдемо. І що далі має бути? Ви, молодь, маєте за нас переживати. 36 років стажу маю. А зараз…»

– Я думаю, ви собі таке не купите на стіл, – каже Тетяна, дістає з пакета лоток перепелиних яєць і подає бабусі.

Старенька починає нас обіймати, схлипуючи.

–Ходімо, ще купимо Вам мандаринки, – каже Тетяна і набирає в пакет кілограм цитрусових.

Бабуся, здається, геть розгубилася – вона продовжує плакати й обіймає нас. Бажаємо їй щасливих свят і крокуємо до виходу.

Провівши майже годину на ринку, ми зрозуміли, що в середньому чернівчани готові викласти за новорічний стіл до 3 тисяч гривень на сім’ю. Кожен хоче приготувати різні страви – хтось не зраджує традиційному «Олів’є» та ікрі, а дехто хоче екзотики, тому обирає мідії, кальмари чи екзотичні фрукти.

За нашими підрахунками, традиційний новорічний стіл на 4 людей із мінімальним святковим меню в середньому коштуватиме:

сирна+ковбасна нарізка – 200 гривень;

м’ясо для холодцю/котлет/відбивних (для тих, хто не дотримує посту) – до 300 гривень;

рибна нарізка – 250;

комплект для салату «Олів’є» – 130;

комплект для «Шуби» – 110 гривень;

червона ікра – 150;

пляшка шампанського – 80 гривень;

фрукти – 250 гривень.

Загалом: 1200-1500 гривень.

 

Анна Колісник

Фото Ірини Болести