2
«Шпальта» дізналася, як лікують пацієнтів у міському інсультному центрі в клінічній лікарні №3.
Уявіть, у вас чи у когось із рідних стався інсульт, ви розпізнали його симптоми і викликали вчасно швидку. Якщо ви чернівчанин, або маєте міську прописку, вас доставили до інсультного центру, де уже чекає бригада лікарів. Але… вам не можуть надати першу допомогу, бо потрібно заплатити 1200 гривень за обстеження на томографі… І лише тоді вам зможуть вколоти ін’єкцію препаратом для тромболізису за 13 тисяч гривень, що допоможе уникнути паралічу.
Та, якщо інсульт трапився у мешканця віддаленого містечка у районі, до професійних центрів, які мають дозвіл на лікування інсультів, пацієнта немає чим доставити, бо немає санавіації…
Такі реалії сьогодення лікування інсульту на Буковині.
Вторинна ланка медичної допомоги уже готується до реформи. Наступного року зміни у роботі чекають на декілька лікувальних таких закладів, які беруть участь у пілотному проекті. А вже у 2020-2021 роках усі лікувальні заклади вторинної мережі запрацюють по-новому.
Як працюють в умовах передреформи лікувальні заклади Чернівців, як тут змінилися умови за останні роки та чого катастрофічно не вистачає хворим, ми побачили на прикладі інсультного центру Чернівецької міської лікарні №3.
Міський інсультний центр на базі міської лікарні №3, де торік провели реорганізацію, створили для підвищення якості спеціалізованої медичної допомоги хворим з судинною патологією головного мозку.
Останнім часом тут відбулося багато змін. Зокрема, торік змінили структуру закладу: неврологічне відділення розділили на неврологію на 30 ліжок та окремий інсультний центр на 40 ліжок. В одне відділення об’єднали ревматологію і кардіологію, в друге – пульмонологію, гастроентерологію й терапію. А в приймальному відділенні лікарні облаштували додатково цілодобову лабораторію.
Інсультний центр і неврологія розміщені у новому корпусі лікарні. Тепер палати центру обладнані новими функціональними ліжками (одне вартує 6-20 тисяч гривень, авт.). У палаті по два-три пацієнти, кожен з яких має безпровідну кнопку виклику чергової медсестри. У центрі є також дві палати інтенсивної терапії, облаштовані необхідним обладнанням та спеціальними душовими кабінами.
Що зі старою громіздкою будівлею
Міська клінічна лікарня, що на вулиці Головній, 100, розташована у будівлі, яка зведена 1888 року як богодільня для людей літнього віку. Нині тут усе потребує ремонту.
Перш ніж потрапити до приймальні інсультного центру, заходимо до кабінету головного лікаря. Коридор старого приміщення лікарні має не дуже привабливий вигляд.
Головний лікар міської лікарні №3, раніше військовий лікар, Віктор Проц каже, що у пріоритеті тут умови для пацієнтів. Тож як тільки з’являються кошти, їх розподіляють на ремонти приміщень, де перебувають хворі.
Інсультне відділення, яке тут відкрили торік, розміщене у новому корпусі лікарні.
Тут відремонтували та наблизили до сучасних вимог приймальне відділення, але потребують ремонту ще зали очікування.
Заїзд до приймального відділення накрили дахом та облаштували пандуси.
«Це дуже важливо, – демонструє в’їзд до приймальні Віктор Проц, – бо коли привозять хворого, не доведеться вивантажувати його зі «швидкої» під дощем чи снігом».
Осучаснили у лікарні і оглядову залу.
«Маємо тепер сучасну оглядову, це кабінка без стовпів, адже коли приймають інсультного хворого на каталці, час іде на хвилини», – розповідає Віктор Проц. – Двері приймального відділення відкриваються автоматично, як у супермаркеті, – жартує головний лікар. – Це не гарне порівняння, але це дуже зручно, коли привозимо хворого. Ми виграємо ще дві-чотири хвилини, бо у нас кожна хвилина дорога», – зауважує він.
А що з ліками
Торік лікарня отримала 1,2 мільйони гривень з бюджету міста на медикаменти для інсультного центру. Цьогоріч виділили кошти на лікування пацієнтів на увесь період перебування в інсультному центрі (це приблизно12-14 днів).
«Сьогодні пацієнт повністю забезпечений ліками в інсультному центрі – за рахунок коштів з міського бюджету. Також оплачено ін’єкції для тромболізису, для хворих із загрозою ішемічного інсульту, що дозволяє усунути або значно зменшити ушкодження мозку», – розповідає головний лікар.
Системний тромболізис для надання екстреної допомоги хворим впровадили торік в інсультному центрі.
«Часовий період, коли можна застосовувати цю ін’єкцію, не пізніше 4-4,5 години від моменту, коли стався інсульт. Цього року ми виконали уже дев’ять тромболізисів. Одна ампула коштує 13 тисяч гривень, а таких потрібно дві для одного пацієнта. Це 26 тисяч гривень. Міська рада виділяє гроші на цю ін’єкцію. Після такої процедури у пацієнта, як правило, відновлюється рухома функція та мовлення, і вже на 7-8 день його можуть виписати додому без наслідків захворювання. Якщо цей метод протипоказаний пацієнту, хворий довше перебуває в лікарні з великою ймовірністю інвалідизації», – каже Віктор Проц.
Однак, за словами лікарів, із усіх звернень, лише 12% (у Європі) пацієнтів потрапляють без протипоказань в «терапевтичне вікно» і є можливість зробити тромболізис.
Піднімаємося сходами до відділення інтенсивної терапії (це реанімація). До речі, на сходових клітинах взимку температура повітря не перевищувала 10 градусів тепла. А в деяких палатах було тільки 14-16 градусів. Нині приміщення лікарні утеплили. Тут виконали роботи з енергозбереження: замінили всі вікна з північно-західної сторони на енергозберігаючі металопластикові, провели енергоаудит.
У реанімаційному відділенні також зробили ремонт. Тут сучасна апаратура, ліжка тощо. У палаті лежать троє пацієнтів. Вони під постійним наглядом лікарів.
– У палатах реанімації встановили сучасну вентиляцію, яка керується пультом. Вона виконує також функції підігріву повітря. Це дуже зручно. Бо тепер не потрібно провітрювати палати, відчиняючи вікна та двері, – каже Віктор Проц.
Чималу суму у цій лікарні витратили на протипожежні заходи. Оскільки будівля старого корпусу лікарні зведена ще 1888 року, тут були дерев’яні сходи. Їх замінили на бетонні, також встановили протипожежні двері. А ще приміщення нового корпусу облаштували системами пожежної сигналізації, яка реагує на значне підвищення температури та задимлення.
Міні-ванна для хворого
В інсультному центрі лікарні №3 є обладнання та апарати, які не поступаються сучасним клінікам європейського зразка. Це новенькі ліжка, каталки, декотрі апарати.
«Маємо таку єдину в області ванну-каталку, на якій веземо інсультного хворого у санітарну кімнату, пристосовану для цієї міні-ванни. Коштує така ванна 100 тисяч гривень, але без неї раніше нереально було якісно помити хворого після інсульту», – ділиться медсестра лікарні.
«За комп’ютерну томографію дай 1200 гривень»
Попри те, що інсультний центр забезпечений ін’єкціями по 13 тисяч гривень, наразі тут немає одного з найважливіших апаратів, – комп’ютерного томографа. Хоч-не-хоч, а хворому доводиться віддати за обстеження на цьому приладі 1200 гривень.
Керівник закладу знає про цю проблему і каже, що наразі працюють над тим, аби лікарня отримала власний томограф.
«Є момент, без якого не можемо працювати – комп’ютерна томографія, вона приватна. Коли привозять хворого і пропонують обстеження на приватному апараті, яке вартує 1200 гривень, розумію, що це ненормально. Лікарня не має свого такого апарату, тому доводиться користуватися послугами приватної фірми, яка має цю техніку. Крім того, у Чернівцях монополія на цей апарат. Наприклад, у Києві обстеження на сучаснішому томографі вартує 800 гривень», – каже Віктор Проц.
За словами головного лікаря, клопотали, аби з міського бюджету виділили гроші на томограф, а це близько 30 мільйонів гривень. У лікарні очікують, що міська рада купить цей апарат наступного року, а нині просять, аби з бюджету відшкодували кошти за обстеження хоча б соціально-незахищеним верствам населення.
Лікарі констатують факт, коли пацієнти пізно звертаються до лікарів і втрачають через це такий важливий час. Тому дуже важливо визначити симптоми відразу після інсульту, щоб врятувати життя і не залишитись інвалідом.
Як розпізнати інсульт
Ознаки інсульту, коли потрібно терміново викликати швидку допомогу:
– перекосило обличчя (не може посміхнутися);
– людина не може підняти догори руки;
– відняло мову.
Маршрут пацієнта з інсультом
– викликати «швидку»;
– невролог інсультного центру міської лікарні №3 отримує одночасно інформацію зі «швидкою». Він фіксує час повідомлення про пацієнта.
– бригада лікарів «тромболізисна» очікує пацієнта;
– пацієнта відправляють на комп’ютерну томографію (для нейровізуалізації – розпізнати який інсульт);
– і якщо протипоказів немає – вводять ін’єкцію (це дуже непроста процедура).
До інсультного центру лікарні №3 потрапляють лише чернівчани. Оскільки вторинна мережа медичної допомоги ще не зазнала реформи, жителів району не будуть лікувати у міській лікарні. Таких пацієнтів відправляють у лікарню швидкої медичної допомоги, що на вулиці Фастівській.
«Є пацієнти із районів, які хочуть до певного лікаря, але за потреби робити їм тромболізис ми не зможемо. Бо не можемо забирати гроші, які виділили на лікування міських жителів. Лише коли вступить в дію реформа другої ланки, лікарня зможе приймати пацієнтів звідусіль, адже лікування буде відшкодовувати національна агенція. Тоді важливий буде лише результат лікування», – зазначив головний лікар.
За рік близько 700 людей з інсультом потрапляють в інсультний центр лікарні №3 у Чернівцях. Тенденція йде до збільшення у цілому світі
На Буковині є тільки два лікувальних медзаклади, які мають дозвіл на лікування інсультів, і обидва вони – у Чернівцях. Зокрема, міський інсультний центр на базі міської лікарні №3 та відділення невідкладної неврології в лікарні швидкої медичної допомоги, що на вулиці Фастівській.
На моє запитання, а що ж робити людям, в яких трапився інсульт у віддаленому районі, скажімо на Путильщині, звідки до Чернівців важко дістатися за потрібні чотири години (час з моменту приступу, за який потрібно надати допомогу), лікар каже: «Гелікоптерів у нас немає. Наразі хворих у районі може оглянути ургентний невролог, який їздить у район. За Радянського Союзу у Чернівцях була санавіація, але після здобуття незалежності, її було втрачено.
Наразі лікарня ШМД увійшла в транскордонний проект, і наскільки мені відомо, за гроші Євросоюзу, в лікарні передбачається вертолітний майданчик».
Вчаться робити перші кроки і варити їсти
У міському інсультному центрі впровадили реабілітацію пацієнтів з інсультом. Тут є єдиний в області апарат, який допомагає відновити рух пацієнта після інсульту – вертикалізатор, його придбали за кошти з бюджету ініціатив.
«Ціна апарату 300 тисяч гривень, але він дуже ефективний. Хворий починає робити перші кроки дуже швидко, поки мозок ще не усвідомлює. Це значно поліпшує наслідки після інсульту», – каже Віктор Проц.
З пацієнтами тут працює мультидисциплінарна бригада у складі психолога, логопеда, кінезотерапевта та фахівців з лікувальної фізкультури.
Лікар розповідає, усі думають, що тут логопед вчить вимовляти звуки.
– Насправді ж він виконує іншу функцію: вчить хворого після інсульту ковтати, щоб він не захлинувся, і це не призвело до фатальних наслідків. Ці фахівці вчать після інсульту відновлювати рухи руками – скажімо, відкривати кран, закласти ключ у скважину, маємо навіть навчальну кухню. Наші ерготерапевти вчать пацієнтів обслуговувати себе.
Із пацієнтами та їхніми родичами тут також працюють психологи. Вони допомагають пацієнтам, які перенесли інсульт, справитися із тим фактом, що вони почувають «себе тягарем» для сім’ї.
Насамкінець Віктор Проц зауважує, що здоров’я населення залежить від медицини лише на 10-12%, все інше від повітря, води, харчування та способу життя.
«Обізнаність населення і санітарна культура – це найперше. Здоровий спосіб життя і вчасне обстеження змінять статистику захворюваності серед населення на краще», – підсумовує лікар.
Ольга Максимюк
Фото Юлії Драган
