0
З 1991 року Чернівецька область стала невіддільною частиною незалежної України у своїх історично сформованих межах.
Ілюстрація автора
Людям, які не є уродженцями Чернівецької области, інколи дивно чути обурення деяких чернівчан і мешканців краю про те, що Чернівеччина ріже слух, і взагалі ця назва неприйнятна. Мовляв, треба казати лише Буковина або максимум Чернівецька область.
«Шпальта» розбиралася, звідки взялася назва Чернівеччина та чи правильно казати Буковина.
Філологічна площина
Загалом назва будь-якого географічного об’єкта – населеного пункта, гори, річки тощо – це топонім. А власна назва будь-якої території, регіону чи краю – це хоронім (із грецької «chora» означає «країна» чи «область», а «onoma» – «ім’я»).
У коментарі «Шпальті» кандидатка філологічних наук, доцентка катедри історії та культури української мови філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ірина Гуцуляк розповіла, що в офіційних документах використовуємо назви областей згідно з Конституцією України: Чернівецька, Львівська, Черкаська та інші.
Форми на зразок: Чернівеччина, Вижниччина, Дрогобиччина, Галичина, Острожчина, Одещина, Черкащина тощо вживаємо на позначення історико-географічних регіонів або областей України в медіа, соцмережах, у розмовному мовленні – щоб збагатити, урізноманітнити, зробити текст живішим.
«Утворюємо такі назви за допомогою суфікса -ин(а) від прикметникових основ на -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий), зважаючи на зміни звуків. Тому: київський – Київщина, тернопільський – Тернопільщина, чернівецький – Чернівеччина, вінницький – Вінниччина, збаразький – Збаражчина», – пояснює Ірина Гуцуляк.
Історична площина – що є Буковиною
Чернівецька область складається з двох історико-географічних регіонів – Північної Буковини й Північної Бессарабії, розповів «Шпальті» кандидат історичних наук, асистент катедри всесвітньої історії ЧНУ ім. Ю. Федьковича, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею Микола Глібіщук.
Південна Буковина – це частина Румунії, з центром у Сучаві. Південна Бессарабія – це територія Молдови та сучасної Одеської области.
Етнографічна мапа Буковини, яку виконав Іон Ністор (1910 рік)/сайт Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини
«Північна Буковина (разом із Чернівцями) після розпаду Давньоруських князівств входила до складу Молдовського князівства. 1774–1775 роках її приєднала Габсбурзька монархія (Австрія)», – розповідає історик.
Щодо Північної Бессарабії (із центром у Хотині), то вона тривалий час була військовим форпостом. На початку XIX століття (1812 рік) внаслідок російсько-турецької війни (1806–1812 роки) вся Бессарабія відійшла до Російської імперії.
Мапа з архіву Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»/сайт VERSII.IF.UA
«За підсумками Першої світової війни та революційних подій ці дві території опинилися у складі Королівства Румунія. Однак переломний момент настав під час Другої світової війни. 1939 року СРСР та нацистська Німеччина підписали таємний Пакт Молотова–Ріббентропа, відповідно до якого Бессарабія входила до “сфери інтересів” Радянського Союзу. Попри те, що Буковину в пакті не згадували, совіцьке керівництво вирішило забрати і її», – говорить Микола Глібіщук.
26-27 червня 1940 року СРСР висунув Румунії ультиматум із вимогою негайно передати Бессарабію та Північну Буковину. Румунія, яка не мала підтримки союзників, була змушена погодитися, і вже 28 червня совіцькі війська перейшли кордон.
Мапа етнокультурних регіонів України (2023 рік)/Skoropadsky для вікіпедії
Після короткого періоду повернення румунської влади під час Другої світової війни (1941–1944 рр.), 1944 року совіцькі кордони области відновили, а з 1991-го Чернівецька область стала невіддільною частиною незалежної України у своїх історично сформованих межах.
