0
Під час будівельних робіт відкрили фрагмент багатофігурного рельєфу, створеного у 1970-1980-х роках.
Під час будівельних робіт на місці колишнього гастронома «Берізка» на розі вулиць Ольги Кобилянської та Вірменської виявили фрагмент декоративного рельєфного панно. На ньому можна побачити модерну символіку, а також чоловічі та жіночі постаті у традиційному гуцульському вбранні.
Водночас фахівці, які оглянули знахідку, по-різному оцінюють її походження та мистецьку цінність.
Під час огляду панно на місці зібралися представники Спілки художників, архітектори, історики, працівники музеїв, представники обласного органу охорони культурної спадщини та археологи.
Скульптор Святослав Вірста вважає, що рельєф є мистецьким твором, який, імовірно, створили орієнтовно у 1980-х роках на замовлення. За його словами, такі роботи проходили затвердження художньою радою, а над їхнім створенням працювали скульптори або художники-монументалісти.
«Єдиний варіант – зберегти. Однозначно, що це є мистецький твір, так як такі роботи виконувалися при затвердженні художньої ради, до складу якої входили 7–8 знаних художників. Це досить великий об’єкт, багатофігурна композиція. І однозначно, що він затверджений як мистецький твір», – пояснив він.
Святослав Вірста
Скульптор також зазначив, що рельєф, імовірно, виконували безпосередньо на місці. Спочатку наносили малюнок, а згодом за ескізом створювали каркас і набирали об’єм композиції. Саме тому, на його думку, демонтувати панно неможливо – під час перенесення воно може розсипатися.
Начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Вікторія Діденко підсумовуючи зустріч фахівців каже, що навряд чи виявлений рельєф має цінність, що потребує консервації.
Під основою панно також виявили сучасні матеріали та проводку, а раніше під плитками знаходили предмети радянського виробництва.
За її словами, це типова художньо-оздоблювальна робота 1970-х років, яку, ймовірно, виконали працівники художнього комбінату при Спілці художників України. Вона також зазначила, що матеріал уже руйнується та покритий кількома шарами олійної фарби.
Вікторія Діденко
Водночас, вона зазначає, що представники Спілки художників припустили, що за можливості можна спробувати зберегти окремі елементи рельєфу та використати їх як експонати.
Голова Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України Юрій Гушкевич зазначає, що на радянський період створення панно можуть вказувати його особливості кріплення до стіни. Він звернув увагу на борозну в штукатурці, де була встановлена рейка. Нижні рейки мають колір самої стіни, тоді як вище видно конструкцію, яку використовували для монтажу панно.
«Це було вдовбано в стіну, у штукатурку. Нижні рейки мають рідний колір стіни. Схоже, що внизу була панель, а вище вже зробили панно. Є шматки фону такого ж кольору. Це говорить про те, що приблизно 5-10 років стіна була просто пофарбована. А пізніше врізали ці бруски та робили монтаж панелі», – пояснює художник.
Фото з Facebook Юрія Гушкевича
За словами Гушкевича, на панно можна побачити кілька шарів фарби. Спочатку поверхню покрили водним матеріалом. Ймовірно, це був крейдовий розчин, оскільки художник помітив характерний запах клею. Згодом композицію підмальовували – додавали яскравіші кольори та покривали окремі ділянки олійною фарбою.
Також на поверхні видно місця, де фарба відшарувалася. Саме там можна розгледіти олійний шар.
Зберегти панно у первісному вигляді може бути складно через стан основи. Як пояснює художник, стіна, на якій воно розміщене, має товщину приблизно в півтори цеглини, а сама цегла сиплеться.
«Це говорить про те, що навіть якби Леонардо да Вінчі робив це панно, ми не знаємо, як його законсервувати і як утримати так, щоб воно залишилося навіки. Основа тонка, цегла неміцна. Воно має вм’ятини, багато місць, де посипалося», – зазначає він.
Водночас Юрій Гушкевич позитивно оцінює саму композицію. Каже, що вона цікава та не містить очевидних партійних чи комуністичних елементів. Натомість у ній можна побачити національні риси образів і українсько-буковинський підхід.
Нагадаємо, на місці будівлі колишнього магазину «Берізка» планують звести семиповерховий житловий будинок із торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом.
Фото Тараса Піца
