0
Під час заходу обговорювали питання шкільного навчання румунської національної спільноти Буковини.
У Чернівецькому ліцеї №6 імені Олександра Доброго відбулася публічна зустріч-дискусія на тему: «Різноманітність як перевага: освітній досвід національних спільнот Буковини».
Модераторка заходу, регіональна координаторка Інституту центральноєвропейської стратегії Лілія Шутяк розповіла, що цей захід відбувається у рамках проєкту «Re:Open Ukraine», який має на меті перевідкрити та пояснити Україну для неї та її західних сусідів.
Схожі дискусії були не лише в Чернівцях, але й Ужгороді та Одесі. А тема національних спільнот є водночас чутливою і важливою.
«Буковина – це мультикультурний край, де завжди проживали люди різних національностей. Необхідно говорити саме про освіту, що наша перевага полягає у розмаїтті», – розповідає Лілія Шутяк.
Лілія Шутяк
Начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міської ради Міну Павалакі мовить, що наразі права румунської національної спільноти у громаді повністю забезпечують.
«У нас є одна українськомовна школа, де навчаються і румуни. Є українськомовний заклад дошкільної освіти. Тому говорити, що хтось порушує наші права – це абсурд. Ми намагаємося зберегти свою національну ідентичність через освітні та культурні заходи», – каже Міну Павалакі.
Міну Павалакі
На думку начальника відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міськради, освіта – це фундамент, на якому базується суспільство, суть держави.
«Були розмови про те, щоб у кожній територіальній громаді створити по академічному ліцеєві. Це було б добре, бо ми хочемо, щоб наші діти знали якомога більше мов», – ділиться Міну Павалакі.
Начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міської ради не вірить у стереотип, що начебто діти, які навчаються у румуномовних школах, не можуть здобути тих чи інших висот в Україні.
«Учні отримують високі бали з української мови на НМТ, беруть участь в олімпіадах. Багато випускників шкіл із нашої громади працюють на державній роботі, де знання української мови є обов’язковим», – зазначає Міну Павалакі.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року, багато людей, зокрема і вчителі, покинули свої оселі.
Міну Павалакі каже, що зі 370-390 освітніх працівників Герцаївської територіальної громади, більш як 50 виїхали за кордон.
«Більшість із них повернулася після двох тижнів з початку повномасштабного вторгнення. Троє вирішили залишитися за кордоном», – розповідає начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міської ради.
Наразі є проблема не лише в кількости вчителів, а й учнів, веде далі Міну Павалакі. Приблизно 300 дітей виїхали за кордон.
Через зменшення кількости учнів громада втрачає освітню субвенцію.
«Ми були змушені тимчасово закрити деякі філії опорних закладів освіти. Учителям пропонували інші робочі місця. Не всі погоджувалися. Зокрема через те, що ставка була меншою. Та ми ставилися до всіх із розумінням», – каже начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міськради.
Діти продовжують виїжджати за кордон. Міну Павалакі мовить, що забезпечити усім дистанційне навчання неможливо. Щодо індивідуальної форми навчання, коли необхідно в кінці кожного семестру приїжджати додому та здавати контрольні роботи, то на це не зовсім погоджуються.
Іван Ігнат
Основною проблемою в організації навчання директор Чернівецького ліцею №6 імені Олександра Доброго Іван Ігнат називає те, що через відключення світла не завжди вчителі можуть вийти на зв’язок із тими учнями, які навчаються за кордоном.
«Та в основному ми маємо зв’язок з учнями, які навчаються не лише в Румунії, а й у Польщі, Норвегії, Франції», – каже Іван Ігнат.
Тетяна Фонарюк
Вчителька української мови та літератури Чернівецького ліцею №6 імені Олександра Доброго Тетяна Фонарюк вважає, що двомовність чи, ба навіть, багатомовність – це «відкриті двері» у світ швидше, ніж для тих, хто знає одну мову.
Фото Ігоря Константинюка
