0
Про підводні камені нового закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», реакцію представників УПЦ та механізм застосування закону до релігійних організацій у Чернівецькій області читайте у матеріалі «Шпальти».
У Чернівцях продовжують функціонувати 25 релігійних організацій, які підпорядковуються Українській православній церкві (Московського патріархату).
Зокрема, 17 парафій міста приховує зв’язок із російською православною церквою, а ще 8 — примусили показати зв’язок із російською церквою після ухвалення Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
Власне, йдеться про Закон України, який почав діяти 23 вересня та неофіційно став відомим як «Закон про заборону російської православної церкви» та навіть як «Закон про заборону УПЦ МП».
«Шпальта» намагалася розібратися, про що цей закон, що він забороняє та чому не дозволяє безпосередньо заборонити діяльність церков московського патріархату.
Дмитро Курилюк
Юрист Дмитро Курилюк розповідає, що безпосередньої згадки Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП чи УПЦ) в законі немає, проте у ньому згадується та забороняється діяльність РПЦ і її філій.
«Навесні 2022 року УПЦ внесла зміни до свого Статуту, щоб відмежувати себе та РПЦ. Але Державна служба з питань свободи та совісті провела експертизу, за якою визначили, що УПЦ є структурним підрозділом РПЦ. І цей факт буде встановлювати ще раз інша комісія, яку створюють наразі. Всі їхні бажання відхреститися від РПЦ неможливі», – переконаний юрист.
УПЦ не вважає себе частиною РПЦ
Новий закон прокоментували представники УПЦ. Архієпископ Білогородський та ректор Київської духовної академії та семінарії Сильвестр у своєму зверненні зазначив, що з погляду УПЦ закон не може стосуватися її, адже 27 травня 2022 року Собор Української православної церкви вніс принципові зміни до Статуту про управління нашої Церкви.
«УПЦ не вважає себе складовою частиною РПЦ. Якщо ж державні органи вважають інакше, ми не боїмося відстоювати свою правду в судах (як в українських, так і в міжнародних)», — наголосив Сильвестр.
Архієпископ УПЦ Сильвестр / фото Київської духовної академії та семінарії
Він також розкритикував закон за тим, як він визначатиме афілійованість з РПЦ. Так, представник УПЦ сфокусувався на одному з пунктів: «В офіційних документах, рішеннях органів управління, у статуті іноземної релігійної організації, діяльність якої в Україні заборонена, наявні ознаки щодо входження до її структури релігійної організації, що діє в Україні».
Згідно з його трактуванням, якщо у Статуті РПЦ вказано, що вона вважає УПЦ своєю складовою частиною, то для нового закону це вже є достатньою підставою, щоб визнати УПЦ залежною від керівного центру у москві.
«Це одне з найбільш проблемних положень закону. В сучасній російській конституції вказано, що АР Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області входять до складу рф. Однак для України та міжнародного права ці положення є нікчемними. Так само і наявність у Статуті РПЦ положень про входження УПЦ до її складу ніяк не означає, що УПЦ реально є складовою частиною московського патріархату», — каже Сильвестр.
Як перевірятимуть релігійні організації
Парафії, які підозрюють у співпраці з РПЦ, має перевіряти відповідна експертна комісія, яку повинна сформувати Державна служба з етнополітики та свободи совісті. Якщо порушення зафіксують, то комісія видасть припис організації на виправлення ситуації.
Як повідомили «Шпальті» у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), у парафії буде 30 днів на виправлення такого порушення.
«Релігійна організація зобов’язана усунути порушення, зазначені у приписі ДЕСС, та надати звіт про їх усунення з підтвердними доказами. Зазначений строк може бути продовжений за вмотивованим клопотанням, але не більш як на 60 днів», — йдеться у відповіді ДЕСС на інформаційний запит «Шпальти».
фото ДЕСС
Як зазначили у ДЕСС, наразі лише розпочали роботу з розроблення нормативно-правових актів, що врегулюють визначення підлеглости релігійних організацій релігійним структурам із центром у рф. Їх упродовж трьох місяців (до 23 грудня 2024) має сформувати Кабінет Міністрів України.
Яким чином працюватиме закон на Буковині
«Механізм роботи нового закону не конкретизовано», — додає юрист Дмитро Курилюк.
За його словами, кожна парафія є окремою юридичною особою, тому необхідно перевіряти кожну парафію окремо, що займе значно більше часу.
У ДЕСС відповіли, що дослідження на наявність російського сліду проводитимуть з урахуванням ієрархічної структури релігійних організації, незалежно від їхнього розташування. Тобто перевіряти наявність російського сліду почнуть із керівного органу УПЦ, і лише після аналізуватимуть афілійованість з РПЦ кожної окремої єпархії та парафії.
Щоправда, ДЕСС не має власних територіальних органів, тож не існує і регіональних планів роботи, йдеться у відповіді на запит «Шпальти».
«Водночас в обласних військових адміністраціях є структурні підрозділи, які займаються державною політикою у сфері релігії на відповідній території. Зокрема, у структурі Чернівецької ОВА таким структурним підрозділом є Управління культури», — кажуть у ДЕСС.
Маємо в області 382 парафії УПЦ МП
Згідно з даними Реєстру церков, які публікує моніторинговий сервіс «Опендатабот», у Чернівцях наразі функціонує 25 релігійних організацій, які підпорядковуються УПЦ.
Зокрема, 17 парафій приховує зв’язок з РПЦ, ще 8 — примусили показати зв’язок із російською церквою.
Зробили це на підставі оновленої 12 статті Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», яка вимагає більшої чіткости у назві та прозорости інформації щодо управління церкви.
До прикладу, визнати афілійованість з РПЦ змусили церкву святих Петра і Павла на вулиці Сторожинецькій, Храм Успіння Пресвятої Богородиці на проспекті Незалежности, церкву Святого Василія Великого на вулиці Південно-Кільцевій та інші.
Водночас загалом у Чернівецькій області 382 парафії УПЦ МП.
фото ілюстративне
Читайте також: Не забирають землю, а припиняють угоду: чи залишить УПЦ чернівецькі храми після рішення міськради
Припинення угод оренди з державою
Більшість церков та храмів УПЦ у Чернівцях належить до держмайна, в муніципальній власності перебуває лише дві каплички: на вулицях Зеленій та Головній, одну з яких міській раді вдалося відсудити.
«Було ухвалене рішення віддати її в користування для ПЦУ. Вона є однією з важливих для церкви, бо там є поховання 6 митрополитів, які правили на Буковині. Але службу там будуть правити як українською, так і румунською мовами», — розповів міський голова Роман Клічук 4 вересня під час пресконференції.
Роман Клічук
Торік Чернівецька міська рада також ухвалила рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками 22 храмам Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви.
Юрист Дмитро Курилюк додає, що цим рішенням депутати міської ради навіть випередили нинішній закон, згідно з яким також передбачено припинення договорів оренди з афілійованими до РПЦ релігійними організаціями.
«Це рішення поширювалося лише на муніципальне майно, але з державним це можна буде зробити лише після рішення суду», — каже юрист.
Дмитро Курилюк додає, що комісія, яку сформує ДЕСС, може подати позов до суду лише у тому випадку, якщо зв’язки релігійної організації з РПЦ не будуть розірвані.
«Цей процес також можуть довго розглядати, релігійні організації ще можуть подати апеляцію тощо. Тобто основний підводний камінь — це те, що процес заборони може бути дуже тривалим», — зауважує Курилюк.
Він також додає, що поки судові справи затягуватимуть, буде неможливо розірвати будь-які угоди з УПЦ, особливо ті, які стосуються оренди державного майна.
