Наразі обласний центр не має жодного маршруту потяга, який везе до кордону.
Укрзалізниця скасувала 13 червня потяг з Чернівців до Ужгорода, який почав курсувати лише 27 березня. Це був спеціальний пересадковий рейс, яким пасажири могли дістатися Чопа, й пересісти на потяг до Праги.
Чернівці останніми роками не мають прямого залізничного сполучення навіть із деякими західними регіонами: Хмельницькою, Закарпатською, Волинською областями. Також відсутнє сполучення з сусідньою Румунією. Крім того, потяг до Києва курсує через Львів, що додає маршруту зайві чотири години.
Ще 2021 року скасували потяг №117/118 «Чернігів — Київ — Чернівці» — через обвал карстових порід, якими проходила залізниця. Це сполучення, як і місце обвалу, досі не відновили.
Про те, чому з Чернівцями таке складне залізничне сполучення і які є перспективи, читайте у матеріалі.
«Їхали з пересадками та автобусами»
Днями у Чернівцях відбувся третій міжнародний фестиваль Миколайчук OPEN. Через відсутність прямого сполучення з Чернівцями прибути на нього змогли не всі учасники та гості з інших міст.
Про це Шпальті повідомила директорка Центру Миколайчука Тетяна Д’яченко.
«Дуже складно було через таке сполучення всіх зібрати, гостям не вистачало квитків на потяг з Києва, їхали з пересадками, автобусами. Також були проблеми з доїздом з Ужгорода. Тому дуже хочемо, щоб закінчилась війна і відновили авіасполучення. Адже одна година літаком з Києва до Чернівців – це дуже зручно», – каже Тетяна.
«Деякі райцентри мають краще сполучення, аніж Чернівці»
У коментарі Шпальті старший інспектор відділу архітектури управління містобудування міського Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради Богдан Старик зазначив, що причину плачевної ситуації із залізничним сполученням ніхто толком пояснити не може.
«Відповіддю Укрзалізниці зазвичай є твердження про відсутній пасажиропотік. Однак яким чином вони визначають відсутність пасажиропотоку при відсутніх потягах за певними напрямками (умовний Харків, Дніпро тощо, куди потяги не їздили)? Вочевидь для Укрзалізниці будь-яке сполучення в бік Чернівців є дещо дорожчим, бо шлях не електрифікований і потяги рухаються виключно тепловою тягою. А це здорожчує собівартість перевезення одного пасажира порівняно з електрифікованими коліями», – каже Старик.
Ще однією проблемою може бути незручність розкладу. Наприклад, потягом Чернівці-Ужгород він був незручний для туристів, аби добиратися з Чернівців до Ужгорода (приїхав увечері). Зручно було лише тим, хто пересідав на потяг, що рушав від Чопа на Прагу.
Також посадовець каже, що складно пояснити, чому деякі райцентри, наприклад, у Прикарпатті та Закарпатті, мають краще сполучення, ніж Чернівці. Він припускає, що це ймовірно внутрішні пріоритети Укрзалізниці, яка орієнтується на великий бізнес. Зокрема, – гірськолижний бізнес, куди пасажири їздять на відпочинок як влітку, так і взимку на відпочинок.
«Ймовірно, не вірять або не бачать можливості розвивати такі ж напрямки та покращувати сполучення з Чернівцями. Водночас користь отримали б від цього як Укрзалізниця, яка обслуговувала би більше пасажирів, так і місто, що отримало б більше туристів, бізнесменів тощо».
«До вас так складно доїхати»
Богдан Старик зауважує, що насамперед транспортне сполучення є фактором, що відштовхує людей з інших міст брати участь у різних заходах, які проводять у Чернівцях.
«У Чернівцях після початку повномасштабного вторгнення проводиться доволі багато різноманітних заходів, зокрема й всеукраїнських. Транспортне сполучення є великою мірою тим, що обмежує можливість людей повноцінно брати у них участь», – каже Старик.
Наприклад, у вересні у Чернівцях відбудеться дводенний Всеукраїнський урбаністичний форум. Комунікуємо з різними людьми, і перше, що чуємо: до вас так складно доїхати. І що ще має зробити місто, аби переконати залізницю додати нові напрямки, вагони, розширити сполучення?”, – зауважив Старик.
Посадовець вважає, що місто, область та Укрзалізниця мають працювати в синергії над цим питанням. Старик зауважує, що Чернівці мають потужний туристичний потенціал, але його повноцінно реалізувати в умовах повномасштабного вторгення також складно. Однак Чернівці можуть розвиватися як пункт рекреації та відпочинку ветеранів, тих, хто повернулися з війни, приїхали у відпустку.
«Зауважу, якщо пасажир має вибір: приїхати в Івано-Франківсь чи до Львова без пересадки, чи у Чернівці з пересадкою, очевидно вибір буде не на користь Чернівців», – підсумовує Богдан Старик.
«Скасування потяга до Ужгорода стало сюрпризом»
В Управлінні транспорту та енергетики Чернівецької ОВА повідомили Шпальті, що потяг Чернівці-Ужгород «просили» в Укрзалізниці ще 2023 року.
«І для нас теж було “сюрпризом”, коли цей потяг скасували. Як нам відомо – через збитковість. Законом не передбачено процедуру погодження скасування потяга з ОВА», – каже начальник Управління транспорту та енергетики Чернівецької ОВА Володимир Трепко.
Він припускає, що відсутність попиту на залізничне сполучення у Чернівцях пов’язане насамперед з тим, що не подорожують чоловіки мобілізаційного віку.
«У нас дуже активно “приймають” на залізничному вокзалі. Маю приклад, коли ТЦК забрали на ВЛК людей із Києва», – розповідає Трепко.
Крім того, він зауважує, що чоловіки невиїзні під час воєнного стану за кордон, і це теж вплинуло на пасажиропотік.
Щодо залізничного сполучення Чернівців з іншими містами, Трепко зауважує, що маємо досить розгалужену гілку сполучення зі столицею, але через Львів.
Водночас залишається проблемним дістатися в п’ятницю з Чернівців до Києва, та в неділю з Києва до Чернівців. Тоді як у будні – квитків вистачає.
Так, із Чернівців курсує потяг до Одеси, регіональний експрес до Львова, до Києва можна також добратися через Львів потягами, що слідують до Запоріжжя, Кременчук та Полтаву.
«Збудувати євроколію від Румунії до Чернівців»
Тож які є перспективи у Чернівців?
За словами Володимира Трепка, наразі в обласній адміністрації працюють над питанням щодо запуску потяга на Київ в обхід Молдови (раніше потяг Чернівці-Київ проходив певну відстань молдовською територією), а також до Румунії.
«Наразі в ОВА створено робочу групу про стикування українських потягів з румунськими, щоб від станції Вадул-Сірет можна було дістатися, з пересадкою, Бухареста. У пріоритеті сполучення з Польщею від румунського кордону. В обласній адміністрації ведуть перемовини про будівництво євроколії від Румунії до польського кордону, або ж щонайменше до Чернівців», – наголошує Трепко.
«Низький попит та негативний фінансовий результат»
У відповідь на інформаційний запит Шпальти в Укрзалізниці повідомили, що пасажирський поїзд № 345/346 Чернівці – Ужгород призначили з 28.03.2024 для забезпечення на станції Чоп зручного пересадкового сполучення на поїзд № 122/123 Прага – Чоп («RegioJet a.s.»). Очікували близько 90-100 пересадкових пасажирів на кожному рейсі.
Водночас за результатами аналізу курсування поїзда у період з 28.03.2024 до 03.06.2024 середня посадка на поїзд № 345 Ужгород – Чернівці на станції Чоп склала 23 пасажири, а середня висадка з поїзда №346 Чернівці – Ужгород на станції Чоп – 24 пасажири.
Через низький попит та «негативний фінансовий результат курсування», поїзд скасували з 13 червня.
В Укрзалізниці опублікували перелік потягів, яким можна дістатися Ужгорода та навпаки з пересадкою на станції Львів:
– з поїзда № 8/7 Чернівці – Київ (прибуття о 23:50) на поїзди № 40/39 Запоріжжя – Солотвино, № 48/47 Запоріжжя – Ужгород (курсують
через день, відправлення о 00:01), № 368/367 Ковель – Ужгород (відправлення о 00:23);
– з поїзда № 216/215 Чернівці – Запоріжжя (прибуття о 18:07) на поїзд № 749/750 Київ – Ужгород (відправлення о 20:09); зворотно з поїзда № 367/368 Ужгород – Ковель
(прибуття о 05:18) на поїзд № 136/135 Одеса – Чернівці (відправлення о 06:30);
– з поїзда № 45/46 Ужгород – Харків (курсує через день, прибуття о 16:58) на поїзд № 702/701 Чернівці – Львів (відправлення о 17:20).
Також в Укрзалізниці зазначили, що розподіляють наявний рухомий склад за найбільш популярними напрямками.
«Після стабілізації ситуації в країні та за наявності вільних вагонів і локомотивів буде розглянуте питання призначення з Чернівців додаткових пасажирських поїздів, а також поїздів міжнародного сполучення», – йдеться у відповіді на запит.