Чоловік пересувається на кріслі колісному, бо не має обох ніг. Ще після служби у радянській армії втратив їх та пальці на руках. Волонтерить Григорій Янченко з 2014 року, а допомогу військовим доставляє особисто.
«Щодня, щохвилини, щогодини ти думаєш про те, якби зібрати побільше коштів і максимально допомогти бійцям».
77-річний Григорій Янченко – волонтер-десантник, що за час повномасштабного вторгнення зібрав для ЗСУ майже 4 мільйони гривень. Чоловік пересувається на кріслі колісному, бо не має обох ніг. Ще після служби у радянській армії втратив їх та пальці на руках.
До крісла, на якому пересувається, прикріпив два прапори. На синьо-жовтому пише всі міста, в яких волонтерив. Загалом їх дванадцять, а Чернівці сьогодні стали тринадцятим містом.
Своєю історією чоловік хоче надихати людей. Родом він із Херсона, який нині під обстрілами російських військ. І тут, у Чернівцях, він також зустрів земляків. Ті ж впізнають волонтера.
«На мені зараз дуже велика відповідальність та обов’язки. Попри все, я вже 10 років продовжую роботу, допомагаючи нашим військовим», — каже волонтер.
Колись Григорій служив у десантних військах. Нині носить маруновий берет – це подарунок військових-десантників.
Попри те, що сім’я Григорія живе за кордоном і чоловік має змогу виїздити з країни — залишається допомагати військовим. Окрім волонтерської діяльності, відкриває для себе історичну цінність міст, в яких буває. Історію чоловіка дивіться у відео «Шпальти».