0
У другому випуску проєкту «Шпальти» – «Тил. Місцеве самоврядування» – заступник міського голови Василь Зазуляк розповів про нереалізований потенціал міста, чому сьогодні відновлюють і розбудовують інфраструктуру та скільки часу необхідно, аби відремонтувати хоча б найпроблемніші вулиці Чернівців.
«Шпальта» продовжує авторський проєкт «Тил», у якому говоримо про розвиток різних сфер під час повномасштабного вторгнення. Попри спроби ворога знищити українську націю, життя у нашій країні триває. Попри всі складнощі, різні сфери розвиваються, і ми не маємо права допустити того, аби через агресію росії всередині країни все занепало, адже цього ворог і добивається.
Проте чи на часі відновлювати та розбудовувати інфраструктуру Чернівців, ремонтувати дороги, облаштовувати сквери і громадські простори, про кліше туристичного міста – в інтерв’ю «Шпальти» із заступником міського голови Василем Зазуляком.
Чернівці плутають із Черніговом чи Черкасами
Ми недооцінюємо своє місто. У ньому й зараз є багато можливостей для розвитку. Також у нашого міста є величезний нереалізований потенціал. Мене часто запитують, яка особливість міста. Проте я вважаю, що у нас є багато векторів. Часто, згідно з кліше, говорять, що Чернівці – це туристичне місто, і насамперед мають на увазі лише розвиток туризму.
Звичайно, що він (туризм) має великий потенціал, але водночас ми маємо можливості розвивати й інші напрямки. Тому несправедливо буде для міста обмежуватися й концентруватися на чомусь одному. Є багато потенціалу й у сфері підприємництва – дрібного та середнього. Є перспективи у галузі освіти. Безумовно, у нас є потенціал розвитку міста як транспортного хабу, враховуючи близькість до кордонів Європейського Союзу і можливого членства України в ЄС.
Водночас маємо певні недопрацювання у плані піару. Часто навіть самі українці плутають Чернівці з Черніговом чи Черкасами, і це дуже неприємно. Вважаю, що треба все-таки більше піарити наше місто, бо воно заслуговує на це. Коли люди вперше приїжджають сюди – для них наше місто стає відкриттям.
Чи можливо відремонтувати дороги міста до кінця каденції?
Насправді, і наступної каденції не вистачить, щоб відремонтувати всі проблемні вулиці Чернівців. Місту потрібне велике стабільне фінансування. Проте навіть за стабільного фінансування необхідно близько десяти років, аби привести хоча б 90% або найпроблемніші вулиці до ладу.
Найпроблемніші вулиці здебільшого потребують заміни всіх інженерних мереж. Це складає левову частку витрат на капітальний ремонт. Водночас є різниця між вулицею та дорогою. Вулиця – це дорожнє покриття, велосипедні доріжки, тротуари, озеленення, освітлення та багато інших нюансів.
Вам може бути цікаво: У Чернівцях до кінця року планують завершити розпочаті ремонтні роботи доріг — Клічук
Попри те, що у місті є ще багато проблемних доріг, вони все одно стають кращими, оскільки їх ремонти тривають декілька років. Думаю, місцеві жителі помітили, що за останні два роки цей процес активізувався. Якщо ж говорити реалістично, то за нинішніх цін нам необхідно принаймні мільярд гривень щороку на найближчі хоча б 10 років.
Ремонт займає трохи часу, але йому ще передує проєктування. Останнє – це не лише про асфальт чи бруківку, а фактично про вигляд вулиці. Сьогодні архітектори порушують питання про те, що вулицю мають проєктувати не тільки дорожники, а й архітектори, які й формуватимуть дизайн.
Звичайно, що на такому рівні відпрацювати з усіма вулицями ми не можемо. Водночас намагаємося – як замовник в особі Департаменту інфраструктури – хоча б мінімально вносити корективи: аби вулиця мала певний дизайн. В ідеалі кожну вулицю необхідно робити з певними особливостями та напрацювати дизайн-код.
Фото з другого випуску “Тил. Місцеве самоврядування”
Чому на часі відновлювати та розбудовувати інфраструктуру Чернівців?
Важливо рухатися, хоча б маленькими кроками. Розуміємо, що в умовах, в які ми потрапили: COVID-19, коли бюджету не було, а наразі війна – складно втілювати масштабні проєкти. Однак намагаємося виконувати роботи на вулицях. Водночас не робимо щось масштабного.
Важливо не гаяти час. Нині проєктуємо й великі обʼєкти, щоби після війни суттєво змінити вигляд міста. Наразі у Чернівцях облаштували до десяти скверів. Робимо їх менше, ніж нам би хотілося. Звичайно, що залучаємо меценатів. За їхні кошти вдалося облаштувати три сквери: на вулиці Кордуби, біля центрального корпусу ЧНУ та сквер імені Дня вишиванки, де ще тривають роботи.
Що стосується коштів міського бюджету, то наразі тривають роботи на вулиці Підкови, що в Садгорі. Також є невеликі зони, які люди часто називають скверами. Хоча насправді це невеликі громадські простори. Наприклад, простір навпроти колишнього пивзаводу, де просто доріжка в неналежному стані, яку треба відновити й поставити там світло. Планів є багато, але розуміємо, що є фінансові реалії. Будемо визначати пріоритети.
Чернівці позбулися радянських пам’ятників
У Чернівцях демонтували всі радянські памʼятники. Водночас у Коровії та Чорнівці, що входять до Чернівецької громади, ще залишилися тодішні монументи. Проте там досить складна історія. Відбулися громадські обговорення стосовно памʼятника односельчанам, що загинули у Другій світовій війні. Пропозиція людей була така: оскільки тут поховані їхні предки, тож просто забрати радянську символіку, зірки. Повернути правду й написати, що це не «велика вітчизняна», а Друга світова війна.
Читайте: Музей тоталітаризму: де у Чернівцях зберігають російські демонтовані пам’ятки та що з ними буде
Що стосується музею радянського мотлоху, то є різні думки, але зараз це не на часі. Поки радянські памʼятки вирішили все-таки зберегти, аби після перемоги більш тверезо обміркувати, що ж із ними робити.
Чернівцям не вистачає сучасного аеропорту
Якщо говорити про глобальні речі, то нам не вистачає хорошого сполучення, передусім залізничного. Також сучасного аеропорту, який міг би конкурувати з сусідніми містами. Якщо ж говорити про місто, то є відчуття, що нам не вистачає якісної соціальної інфраструктури. Так, у нас є спадщина, багато різних будівель, які можна використовувати. Однак досить складно їх використовувати за призначенням, яким би нам хотілося.
Водночас ми й розуміємо про обсяги фінансування масштабних проєктів, і тут, на жаль, без допомоги держави або міжнародних донорів не обійдеться. У практиці країн Східної Європи без європейських фондів великі інфраструктурні проєкти фактично неможливо втілити. Наскільки знаю, Україна теж зможе долучатися і подавати свої заявки.
Фото з другого випуску “Тил. Місцеве самоврядування”
Напрацьовують масштабні проєкти, аби реалізувати після перемоги
Спілкуючись із колегами з Румунії, розуміємо, що у них у великих проєктах держава бере участь менше, але основне фінансування відбувається коштом європейських фондів. Наше ж завдання – напрацювати проєкти. Не тільки представники державної влади, а і європейці мають розуміти, що місто зробило перший крок – проєктно-кошторисну документацію. Після цього можна консультуватися з європейськими донорами. Вони часто дають консультантів, які аналізують ці рішення.
Однак цей перший крок має робити міська влада. І коли я чую критику: «Не на часі проєктувати великі обʼєкти», то вважаю її безпідставною. Попри це ми будемо проєктувати й Центральну площу, і парк Шевченка обов’язково. Реалізація – після перемоги.
Фото з другого випуску “Тил. Місцеве самоврядування”
