0
На дискусії у межах Одеського кінофестивалю фільммейкери та кінопродюсери говорили про досягнення українського кіно у 2023 році та яким має бути майбутнє індустрії. 
Частка українських фільмів у вітчизняному прокаті цього року складає 18,7% проти 2,3% торік. А фільм «Мавка» станом на 26 липня зібрав в українському прокаті близько 4 мільйонів доларів.
Про стратегію розвитку аудіовізуального сектору України під час війни та після перемоги говорили сьогодні, 24 серпня, у рамках 14-Одеського міжнародного кінофестивалю.
У дискусії брали участь українські фільммейкери та продюсери.
Алла Преловська, програмна директорка форуму «Kyiv Media Week», представила аналітику медіаіндустрії станом на серпень 2023 року.
За її словами, наразі в Україні стабільно працюють 134 кінотеатри. Це загалом 500 кінозалів. Ще 26 кінотеатрів відкривають під проєкти чи фільми.
Преловська розповіла, якщо торік частка українських фільмів в нашому прокаті була 2,3%, то 2023 року ця частка складає 18,7%.
«Це дуже велика цифра. Це частка, яку мають у європейських країнах зі сталою кіноіндустрією, з культурою перегляду власного кіно. Тобто, це — велике досягнення».
Велика кількість українського кіно цьогоріч пов’язана з тим, що більшість з фільмів почали виробляти ще до початку повномасштабної війни. Тоді було достатнє фінансування. Як результат, на початку 2023 року першим вийшов фільм «Щедрик», який зібрав у прокаті 300 тисяч доларів. Наступною стала довгоочікувана «Мавка».
За словами Преловської, станом на 26 липня «Мавка» зібрала в українському прокаті близько 4 мільйонів доларів. Загальна кількість країн, де покажуть фільм — понад 80. Поки що загальна сума зборів — 13 мільйонів доларів. Фільм досі в прокаті, тому результати не остаточні. Потім вийшли «Памфір» та «Люксембург Люксембург», які також мають високі показники.
«Ми знаємо, що українські фільми були й раніше в кінотеатрах Європи, але «Мавка» — це справжній успіх. Так, «Мавка» зробила в Німеччині прокат українською мовою. Ми знаємо, що наша аудиторія проживає там у великій кількості, але дистриб’ютори не планували великого прокату. Втім через ажіотаж кількість міст і сеансів розширили та зібрали 876 тисяч євро», — каже Алла Преловська на основі аналітики компанії «Media Resources Management».
Також, за її словами, за минулий рік багато українського контенту зʼявилося на різних онлайн-платформах. Зокрема, на Нетфліксі є 27 українських фільмів. Це 40 з половиною годин. Близько 7 фільмів відкриті для перегляду не лише на території України.
Але на наступний рік прогнози не такі позитивні. Так, на 2024 рік поки заплановані лише два фільми. У постпродакшені також лише декілька фільмів. Стрічок, які почали виробляти після березня 2022 року, дуже небагато.
«На жаль, це все, що ми бачимо з виробництва. Це дуже сумно після всіх обсягів, які ми мали, хотілося б на цьому не зупинитися. Нам потрібно встояти як кінодержава. Якщо ми не будемо розповідати своє бачення, чи зробить це хтось за нас? Так, зробить. І вже робить по-своєму», — каже кіноекспертка.
Преловська нагадала, що росія цьогоріч збільшила бюджет на свою кіногалузь на найближчі три роки. Вони планують витрачати по 120 мільйонів доларів на рік та виробляти близько 60 фільмів щороку.
«17 серпня в них вийшов прокат фільм «Свідок», про Бучу з російського погляду. Аангломовний, спрямований на іноземну аудиторію. Це звичайно цинічна брехня і маніпуляція, але це може когось переконати. Це дійсно дорогий продакшн, і таким чином вони планують зробити дуже багато фільмів. Швидше за все ці фільми не потраплять в прокат в демократичних державах, але піратство в росії не заборонене, а, навпаки, легалізоване, і такі наративи будуть поширюватися. Тому нам дуже важливо бути в культурному просторі. Ми вдячні державі за те, що вона робить, але сподіваємося на більше», — зазначила спікерка.
Ольга Захарова, директорка Департаменту зі стратегічного маркетингу «1+1 media» вважає, що держава повинна створювати умови для кіновиробництва перш за все.
«Це потрібно, щоб сюди приходили креативні індустрії та інвестори. Держава повинна підтримувати майданчики, де може відбутися зустріч, нетворкінг між тими, хто може інвестувати в кіно, і тими, хто вміє і може це робити. Держава має підтримувати молодь, її дебют. Вкладати в фестивалі і в промоції зроблених фільмів», — каже маркетологиня.
За словами Сергія Зленка, представника України в «Eurimages», європейці очікують від України контент на будь-яку тематику.
«Європа і інституції, що підтримують виробництво, дуже очікують від нас будь-які проєкти. Вони готові підтримувати, вони згадують про Україну, коли відбуваються підсумки чергової сесії, уточнюють скільки українських проєктів подали».
Довідка
«Єврімаж» — європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, створений при Раді Європи 1988 року.
Фото Ігоря Константинюка
