«Тут вистачає професіоналів» – ексначальник поліції области про роботу на Буковині

Руслан Дударець нещодавно залишив посаду начальника ГУНП у Чернівецькій області – його призначили радником голови Національної поліції України. Про його період роботи в Чернівецькій області, криміногенну ситуацію тут та враження від Буковини він розповів Шпальті в інтерв’ю.

Начальником Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області Руслана Дударця призначили 1 вересня 2021 року.

А розпочинав він свою роботу в правоохоронних органах у структурі ГУ МВС Київської области. Згодом багато років на різних посадах працював у Головному слідчому управлінні МВС України. З 2015-го продовжив службу у структурі Національної поліції України.

«Попри те, що до призначення сюди я працював у центральному органі управління Національної поліції, все ж посада керівника Нацполіції области була для мене певним викликом. Адже це практично безпосередня відповідальність за безпеку всіх жителів регіону. Виконуючи службові завдання, щодня треба бути готовим до ухвалення складних рішень, аби максимально забезпечити правопорядок в області», — каже Руслан Дударець.

Якими досягненнями ексочільник пишається за час своєї роботи у Чернівецькій області, чи привів до Чернівців своїх людей із Києва та що залишає після себе, Руслан Дударець розповів Шпальті.

 

Якими були ваші перші враження щодо криміногенної ситуації тут та в чому різниця в роботі поліціянтів у Київській і Чернівецькій областях?

Ця область невелика за площею – до мільйона населення. Київська ж у рази більша. На кримінальне становище Київщини впливає те, що в центрі области розташована столиця. Вона має більше населення, і криміногенна ситуація там складніша.

Чернівецька ж область невелика. Більшість населення проживає в сільській місцевості. А Чернівці за оперативною ситуацією можна порівняти хіба що з окремими районами або громадами Київщини.

Загалом же приємно було працювати тут із професійної точки зору. Оскільки це прикордонна область, люди часто виїжджають за кордон, тому тут європейська культура, і щось надзвичайне відбувається вкрай рідко. Тут переважають толерантність і спокій.

Водночас у Чернівцях професійний колектив. Тому з цими людьми було легко працювати. Я прийшов один, нікого з собою не приводив і з керівниками на місцях визначався сам – усі місцеві, професіонали, що мають авторитет.

 

Одразу зрозуміли, що не потрібно буде кликати сюди спеціалістів з інших регіонів? Місцеві фахівці добре себе показали?

Зауважу, що з моїм приходом низка кадрових змін усе ж відбулася. Але ці посади заміщали саме вихідці з Чернівецької области. Місцеві люди краще знають тутешній колорит, настрої населення та які процеси тут відбуваються.

Після мого призначення тут із 12 керівників територіальних підрозділів поліції залишилося 6. Хтось пішов на пенсію, хтось перейшов на інші посади. Це нормальний професійний та кар’єрний рух. Тож, певні зміни довелося зробити, але всюди працюють місцеві. Тут багато професійних людей.

Зрештою і я звик працювати з тим колективом, який очолив. А вже в процесі роботи – хто не допрацьовує, потрапляє під кадрові переміщення, можливо, з меншим обсягом роботи. Ті, хто виконує завдання професійно, отримують підвищення.

Наскільки ви розумілися на ситуації в області в політичному аспекті? Вас намагалися втягнути у свої політичні війни місцеві еліти? Чи зіштовхнулися з критикою або тиском із боку політичних сил?

Відверто кажучи, розумів, що відбувається. Тому, розпочавши роботу, не втручався в жодні політичні процеси, займався лише виконанням своїх функціональних обов’язків, які пов’язані із забезпеченням порядку на теренах области. Вважаю, що поліція повинна бути поза політикою. А політичні процеси нехай відбуваються між політиками.

До критики ставлюся відповідально. Коли вона обґрунтована – треба робити висновки й виправляти недопрацювання. Але буває і необґрунтована критика, на яку хотілося б відповісти. Бачив публікацію в одному з місцевих ЗМІ і був здивований його, так би мовити, нерозумінням компетенції тих чи інших правоохоронних органів.

Так, поліцію звинуватили в тому, що в Апеляційний суд Чернівецької области громадянин приніс гранату. Передбачити такі дії практично неможливо. У цьому випадку всі спрацювали на відмінно. Судова охорона — зазначу, не підпорядковується поліції — зупинила цього громадянина і не дозволила йому зайти до приміщення суду. Натомість одразу повідомила поліцію про виявлення небезпечного предмета. Правоохоронці допомагали в переговорах, за підсумками яких чоловік віддав гранату та зброю. Нам вдалося запобігти непоправним наслідкам.

Інший випадок – убивство поліціянтки Татарин. Ми розкрили його за три дні. Людину, яка вчинила вбивство, оперативно встановили. Це був не пересічний громадянин – він досить підготовлений та холоднокровний. Коли його затримував спецпідрозділ, він чинив активний опір — проти нього довелося застосувати зброю, і він загинув під час затримання. Дійсно, пострілів на вулиці не вдалося уникнути. Проте ті, хто запевняє, що цьому можна було запобігти, нехай показали б нашим спецпризначенцям, як саме.

Проте все ж більшість публікацій в медіапросторі Чернівецької области про оцінку роботи поліції було приємно читати.

 

Як збільшилися обсяги роботи поліції після початку повномасштабного вторгнення? Чи були спроби кримінальних авторитетів або угруповань зайти до нашої области, скориставшись цим, або ж навіть раніше – під час зміни керівництва поліції в області?

Коли розібрався у стані справ у області, ми почали вживати певні заходи, щоб мінімізувати такі ризики. А відтоді, як розпочалася війна, ми своєю роботою активно посприяли тому, що ці люди просто втекли за кордон. Вони перебувають там і донині. Тому в області спокійно.

Поліція не мала права дати можливість підняти голову місцевому криміналітету та тим паче допустити, щоби сюди перемістилися кримінальні елементи з інших регіонів. Зараз важко здогадуватися, що було б у тому чи іншому разі. Проте загалом мені здається, що у воєнний час активність криміналітету неможлива.

Після введення в області плану оборони ми виконували свої функції як одна зі структур Сил оборони. Зокрема значно збільшили кількість нарядів на вулицях, у містах та селищах. Вважаю, що вдалося втримати ситуацію. Рівень злочинности не збільшився, а навіть значно зменшився.

Також вплинуло те, що, коли почалася війна, людям було не до криміналу. Кількість крадіжок зменшилася. Люди сиділи вдома. До того ж комендантська година дуже дисциплінує. Тому стрімкого зростання не відбулося. У 2021 та 2022 роках кількість убивств була однаковою. Щодо насильницьких злочинів, тяжких тілесних ушкоджень – тут також не було збільшення. Всі ці злочини були розкриті.

 

Ви звітували на рівні МВС та центрального органу Нацполіції. Як там оцінюють статистичні показники та якість роботи поліціянтів у області?

Ми серед лідерів за деякими показниками. Торік і цьогоріч розкриті всі вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, викрадення автомобілів… Зараз зусилля спрямовані на недопущення незаконного обігу зброї — поліціянти виявляють та вилучають її.

Загалом не відбулося різкого сплеску, який вплинув би на оперативну обстановку. Злочини вчиняють переважно на побутовому підґрунті, під час спільного розпиття алкоголю та сварок, що виникають внаслідок цього.

Загалом показники стали значно кращими, особливо на лінії боротьби з наркозлочинністю. Залучивши підрозділи карного розшуку, нам вдалося вдвічі збільшити виявлення фактів збуту наркотичних засобів.

Тут варто зазначити, що відбулася міграція людей в Україні. Сюди прибуло чимало платоспроможних громадян. Це вплинуло, зокрема, й на обіг наркотичних засобів – навіть їхній асортимент змінився. Ми були змушені призначити проведення експертизи в інших областях, бо тут відповідне обладнання не було налаштоване на виявлення таких наркотиків, котрі не були раніше притаманні нашій області.

Які реформи провели в роботі нашого ГУНП?

З урахуванням специфіки місцевости — а тут переважно сільська, — ми дуже легко тут запровадили спільний з американськими колегами проєкт – поліцейський офіцер громади. Це свого роду шериф, який перебуває в громаді та чи не найкраще знає ситуацію вдома.

Коли прийшов, на 52 громади було лише двоє поліцейських офіцерів громад. Зараз їх уже 57, ще 10 пройшли навчання. Новий керівник їх і призначить. Таким чином, уже 82% громад области мають своїх поліцейських офіцерів, які вже працюють і мають транспорт та необхідне обладнання.

Всі вони зараз розслідують кримінальні проступки у формі дізнання. Адже нещодавно ухвалили закон про дізнання, він уже впроваджений у нашу діяльність. І поліцейські офіцери громади можуть розслідувати злочини. Тому тепер не потрібно залучати штатних дізнавачів з інших відділів поліції. Вони все роблять на місці.

Начальники дізнання або керівники слідчих підрозділів у відділах поліції здійснюють за ними контроль. Водночас основні сили поліції кримінального блоку, слідства не відволікаються на дрібні правопорушення та проступки — все це вирішує поліцейський офіцер громади на місцях.

 

Якими досягненнями у своїй роботі на Буковині найбільше пишаєтеся?

Про цифри багато говорити не буду – основні види злочинів розкривали на 100%, щодо інших – вони відповідають тим вимогам, що є.

Найперше заслугами вважаю те, що покращив умови праці поліціянтів тут. У шести підрозділах запровадили Custody Records — систему контролю за перебуванням доставлених і затриманих осіб.

Інтегрували близько 100 додаткових камер відеоспостереження в систему «Безпечного міста». 65 із них інтелектуальні – такі, що мають змогу зчитувати номерні знаки. Невдовзі встановлять ще 22 інтелектуальних. Це дає змогу швидко розкривати автокрадіжки. За весь період мого перебування на посаді жодного елітного автомобіля не вкрали.

Важливим є те, що запровадили проєкт «Вихователь безпеки» в Чернівцях та Кельменцях. Це позитивно впливає на взаємодію правоохоронних органів з освітнім середовищем. Що стосується безпеки освітніх закладів, ми провели спільну роботу з Управлінням поліції охорони. Зараз усі навчальні заклади міста обслуговує Поліція охорони. Наявність правоохоронців у школі впливає на зменшення або й повну відсутність негативних явищ в освітньому середовищі.

Ми оновили автопарк поліції. Коли прийшов, було дуже багато автомобілів із часів ще ДАІ та міліції, і на автомобілях ВАЗ та УАЗ продовжувати їздити та якісно виконувати поставлені завдання було неможливо. Автівки були морально й фізично зношені.

І найголовніше – пишаюся колективом, який очолював. Це дуже професійні люди. Приємно було з ними працювати. Завжди керуюся принципом, що спочатку потрібно дати якісні умови праці співробітникам, а потім вимагати від них результатів. Умови їм створені, вони відповіли ефективністю роботи.

З якими відчуттями залишаєте нашу область? Свою роботу тут ви виконали цілком?

Залишаю область стійкою й підготовленою. Якщо будуть певні виклики — а вони в поліцейській роботі бувають постійно, — фахівці, з якими я мав честь працювати тут, мають значні досвід і багаж знань. Вони впораються. Тим паче, що тепер мають усі ресурси для цього. Звісно, ще багато чого необхідно зробити.

Новий керівник, котрий прийшов на моє місце, думаю, продовжить цю позитивну практику впровадження реформ та подальшого поліпшення матеріально-технічного забезпечення правоохоронців. Також певні напрацювання ще мають втілитися цього року.

До прикладу, вдосконалення системи відеоспостереження. А саме — встановлення камер, які розпізнають обличчя. Є багато різних програмних продуктів. Це недешевий процес. Але таке рішення, наскільки мені відомо, ухвалили централізовано. Оскільки область прикордонна, тут може бути багато розшукуваних осіб. Зокрема й дотичних до держзради, колабораціонізму. Це допоможе виявляти їх.

Також були плани оновити ще низку підрозділів. У семи ми провели ремонти. Гадаю, що з урахуванням бюджету, котрий ми заклали торік, це можливо зробити.

Йду на посаду радника голови Національної поліції. Буду займатися координацією реалізації проєктів удосконалення діяльности поліції. Будучи на посаді очільника поліції в області, я цим займався на практиці. Зараз же координуватиму, як реформи запроваджують і реалізують у підрозділах на місцях.

Дуже звик на Буковині, але покидаю її без суму. Познайомився у вас із багатьма гарними людьми. Пишаюся, що працював саме тут. Емоції в мене лише позитивні. Шкодувати нема за чим. Бо рано чи пізно я все одно би звідси пішов, оскільки термін перебування на посадах такого рівня, як показує практика, не досить великий. Тому кожен до цього повинен бути готовим.